Коли Україна тільки розпочинає запровадження Реєстру викидів та перенесення забруднювачів (далі- Реєстр), світове співтовариство активно працює над тим, аби його удосконалити.
Серед іншого, на Дев’ятому засіданні робочої групи Сторін Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів (далі- Протокол) до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, було запропоновано наступні ідеї покращення роботи Європейського реєстру викидів і перенесення забруднюючих речовин (далі – E-PRTR):
І. Спрощення вимог щодо доступу до інформації з Директиви ЄС про промислові викиди (IED).
Звітність E-PRTR та інших інструментів доступу до інформації про викиди та забруднювачі має бути скооперовано на одному централізованому та зручному для користувача ресурсі. Така централізованість сприятиме встановленню відповідності показників та значно спростить здійснення порівняльного аналізу останніх.
ІІ. Зміст умов дозволу на викиди має бути безпосередньо включено до E-PRTR.
ІІІ. Потрібно впроваджувати електронну форму введення в систему річного звіту про відповідність, тобто оператори повинні вводити дані безпосередньо, але з контролем верифікації/валідації, що залишається в компетенції уповноважених органів.
ІV. Запровадження принципу «Відслідковуйте та порівнюйте» через призму найкращих доступних технологій.
V. Визначення найбільш значущих, ключових показників ефективності на рівні діяльності (індикаторів зменшення забруднення на основі діяльності, показників інтенсивності).
На зустрічі робочої групи було озвучено наступну тезу: «Нам потрібен новий підхід до звітності, щоб сприяти відповідності та порівнювати показники, дозволити цифровій епосі працювати для досягнення високого рівня захисту довкілля та здоров’я людини».
Основні очікування, які висловлюють фахівці у сфері розвитку E-PRTR:
1.Розробка точних показників коефіцієнту введення/виходу для оцінки «продуктивності».
2. Більше даних у контексті того чи іншого виду діяльності (виробництво/надані послуги).
3. Інтеграція даних про споживання води, природних матеріалів, хімікатів, енергії.
4. Розширення груп речовин та видалення порогових значень.
5.Посилання на стандарти якості довкілля та порівняння і відстеження продуктивності.
Експерти наголошували також і на інтеграції потоків звітності в «глобальний гармонізований щорічний звіт про відповідність діяльності РВПЗ» та на перевірці відповідності найкращим доступним технологіям. Важливим питання досі залишається подолання мовних бар’єрів.
Удосконалення існуючої системи E-PRTR відкриває нові можливості. Наприклад, системи управління навколишнім середовищем включають концепцію «постійного вдосконалення» та «еталону досконалості», згадані показники ефективності запобігання/зменшення забруднення, але без деталей щодо амбіцій/очікувань. Концепції залишаються розпливчастими, їх неможливо виміряти та порівнювати на рівні установки чи конкретної діяльності. Удосконалення роботи E-PRTR дозволить визначати можливості запобігання забрудненню, покращити розподіл зусиль, визначити спільні контрольні точки, краще використовувати інформацію, спрямовану на запобігання проблемі.
Щодо викидів забруднюючих речовин порогові значення звітності E-PRTR залишаються, та досі у цьому реєстрі немає даних про вхідні ресурси, такі як вода, енергія, використання матеріалів, тощо, видається, що такі донні має бути додано. Це відповідатиме, зокрема, і приписам Київського протоколу, який встановлює потрійну мету розширення доступу громадськості до інформації через: узгоджені, інтегровані РВПЗ та сприяння участі громадськості в прийнятті екологічних рішень, а також сприяння профілактиці та зменшення забруднення довкілля.
У Е-PRTR відсутня контекстуальна інформація, зокрема, про виробничі результати та дані про ефективність річного звіту про відповідність. Варто наголосити, що Е-PRTR є інструментом для порівняльного аналізу подібних видів діяльності навколишнє середовище, здоров’я людини), порівняння продуктивності/зусиль операторів, а також досягнення цілей. При цьому, краще використовувати вже надані дані для досягнення належного результату порівнянь чи аналізів.
Вивчаючи досвід іноземних колег Україна може не лише впровадити Реєстр викидів та перенесення забруднювачів на своїй території, а й зробити його якісним та таким, що відповідає сучасним європейським стандартам.
