6 червня 2023 року війська рф підірвали греблю на Каховській ГЕС й спричинили таким чином одну з найбільших техногенних катастроф від часу вторгнення в Україну.
Що відбувається на місці колишнього Каховського водосховища? Які природні процеси? З чим стикаються місцеві громади? Які рішення пропонує уряд? Про це та інше говорили під час пресконференції “Річниця катастрофи на Каховській ГЕС: експериментальні рішення уряду, зміни в екосистемах та нові сценарії розвитку”, яку організувала ЕПЛ.
Проблеми місцевих громад
Горват Віталій, керівник земельного відділу Милівської громади на Херсонщині, розповів про проблеми, з якими зараз стикаються мешканці Херсонської області. “Наша громада складається з 10 населених пунктів, це сільська місцевість, сільськогосподарська, у Бериславському районі, – розповів він. – До лютого 2022 року тут жили майже 7 тисяч людей, зараз – близько 1800. Після підриву Каховської ГЕС більшість мешканців громади стикнулися з проблемою нестачі води і з проблемою нестачі води, як технічної так і питної. Є свердловини, але їх не недостатньо. Сьогодні без води з Каховського водосховища нам дуже тяжко. Військова адміністрація допомагає усім, чим може. Частина сіл з нашої громади ось уже третій рік перебуває в зоні ведення активних бойових дій. Там немає світла, води, ліків. Загалом наші потреби у питній воді за рахунок артезіанських свердловин зараз покривають відсотків на 70”, – резюмував Горват Віталій.
Дослідження природних процесів
Полянська Катерина, еколог, аналітик ЕПЛ, розповіла про експедиції на території колишнього Каховського водосховища. За словами аналітика, ЕПЛ провела 5 науково-дослідницьких виїздів в Херсонську та Запорізьку області у 2023 та 2024 роках. Дослідження проводилися на територіях НПП «Камʼянська Січ» та прилеглих ділянках, а також Національного заповідника «Хортиця» та на дні водосховища біля сіл Малокатеринівське та Канівське. Протягом цього часу велися спостереження за заростанням дна водосховища та його приток, фіксувалися стани дна, загибель живих організмів, проводилися дослідження ґрунтів та мулів з дна водосховища та вирв від вибухів снарядів. Результатом такого моніторингу є можливість побачити зміни та дослідити процеси відновлення природних екосистем.
“Команда ЕПЛ під час експедицій проводить фіксацію впливів воєнних дій на довкілля, працює за спеціально розробленими актами обстеження, – розповіла Катерина Полянська. – Також триває дослідження щодо хімічного забруднення земель дна Каховського водосховища, земель НПП «Кам’янська Січ» внаслідок обстрілів. На дні Каховського водосховища було відібрано проби мулів та зразки з вирв від вибухів у затоках”.
Професор Херсонського державного університету Мойсієнко Іван, розповів про спостереження за змінами в природному навколишньому середовищі. “Коли ми їхали в експедицію за три тижня після підриву Каховської ГЕС, ми думали, що на дні водосховища, ще зовсім не буде рослинності і ми закладемо ділянки швидко, – зазаначив професор. – Просто позначимо кути магнітами, виміряємо фізичні параметри (крутизну, експозицію, мікрорельєф тощо) і візьмемо зразки ґрунту. Але завдання виявилося дещо складнішим, так як на дні вже з’явилися численні проростки. І якщо під час першої експедиції ми були вражені пустельністю ландшафтів, то під час другої нашої поїздки ми були здивовані, наскільки водосховище заросло”.
“Наші останні дослідження показали, що кількість судинних рослин на цій території зросла з червня по жовтень 2023 р. від 11 до 69 видів, – розповів науковець. – Аналіз видового складу показав, що малорічні й багаторічні рослини представлені майже однаковою кількістю видів. Аналіз видів за способом поширення діаспор засвідчив переважання рослин, поширення яких зумовлено дією вітру. А розподіл видів за походженням засвідчив, що чужорідні види становлять лише незначну частину загального видового складу, що на даний час спростовує гіпотези про ймовірне заростання дна колишнього водосховища чужорідними видами”.
Каховська платформа
Провідний юрисконсульт, еколог ЕПЛ Павелко Анатолій у своєму виступі торкнувся теми небажання українсько влади дослухатися до науковців та громадськості у питаннях планування майбутнього територій, де раніше було Каховське водосховище. Він нагадав, що ЕПЛ виступила ініціатором створення неформального комунікаційного майданчика – Каховської платформи. Її мета – залучити усі зацікавлені сторони й виробляти зважені, доцільні і ефективні поточні рішення, а також стратегічні рішення на майбутнє, використовуючи сучасні методології розробки сценаріїв.
“На превеликий жаль, Кабінет Міністрів України не поспішає помічати фахівців громадського сектору, – наголосив Анатолій, – натомість уряд продукує рішення, які зараз складно реалізувати”. Тим не менше, Каховська платформа зуміла об’єднати окрім власне екологів, представників місцевих громад, місцевих фермерів, гідроенергетиків, інженерів, гідрологів, представників банківського сектору та промисловості, представників місцевої влади. І ми хотіли б, щоб рішення на майбутнє приймалися з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін, адже Каховська катастрофа має велику кількість вимірів: соціальні, економічні, енергетичні, екологічні тощо. Відтак і рішення мають прийматися виважені, комплексні, багатовимірні, стратегічні з урахуванням стратегічних цілей держави і зацікавлених сторін. Зрештою, наша спільна мета полягає в тому, щоб ця територія не була просто вчергове знищена непродуманими рішеннями”, – підсумував свій виступ Павелко.
Суперечливі урядові рішення
Скрильніков Дмитро, адвокат, голова “Бюро екологічних розслідувань”, зауважив: “На жаль, після трагедії український уряд заявив про необхідність відбудови Каховської ГЕС. Тобто повернення до проєкту середини ХХ сторіччя, який не враховував багатьох аспектів сучасного розвитку і який приніс півдню України не тільки воду і електроенергію, але й чимало екологічних проблем, таких, як затоплення земель, засолення ґрунтів, погіршення якості води у Дніпрі, знищення природних екосистем і пов’язаного з ними життя, наприклад, знищення популяції осетрових риб”.
За словами Дмитра, рішення уряду та “Укргідроенерго” мають кулуарний характер і доводяться до українців без будь-яких обговорень. “Таке ставлення однозначно не відповідає ні європейській практиці роботи над проблематикою, ні просто здоровому глузду, який дозволив би уникнути непродуманих, дорогих і неефективних рішень у майбутньому”, – вважає він.
“Я думаю, що рішення КМУ про відбудову є шкідливими, – зазначив Дмитро Скрильніков. – Сьогодні ми бачимо на дні водосховища потужний відновлювальний природний процес. Новостворені заплавні ліси, наприклад, поглинають величезну кількість вуглецю. Це найбільші в Європі заплавні ліси. Нічого подібного в масштабах всієї Європи ми не бачимо”.
Голова “Бюро екологічних розслідувань” наголосив, що ані фермери, ані місцеві громади, не чекатимуть 7-10 років, доки, як заявлено, відбудеться відновлення Каховської ГЕС. “Потрібні актуальні рішення з урахуванням реалій і можливостей”, – підсумував Скрильніков.
________________________________________________________________
Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
