Наприкінці липня глобальний сайт Лісової опікунської ради (ЛОР) опублікував статтю «10 кроків до зменшення незаконних рубок в Україні», що відображає типову позицію ЛОР щодо зменшення незаконних рубок. Це позиція, в якій важлива роль відводиться застосуванню сучасних технологій та максимальному співробітництву зацікавлених сторін.
В умовах, які склалися в лісовому секторі України, цього цілком достатньо для створення хорошого іміджу для іноземних споживачів лісопродукції та звітування про виконану роботу. Але цього аж ніяк недостатньо для того, щоб зменшити кількість незаконних і екологічно руйнівних рубок і перейти до сталого лісового господарства.
Так, у параграфі 9 цієї статті йдеться про те, що нова редакція закону забороняє будь-які рубки у «період тиші», а не лише санітарні рубки. При цьому не уточнюється, що заборона поширюється не на всі ліси, а лише на затверджений перелік категорій, наприклад, ліси природно-заповідного фонду, прибережні захисні ліси тощо – ч. 5 ст. 39 Закону про України «Про тваринний світ». А також замовчується те, що в умовах воєнного стану ці нововведення не працюють. Хоча на тлі занепаду української економіки доцільність рубок у період тиші на територіях, важливих для збереження біорізноманіття, є сумнівною.
У параграфі 8 зазначено, що ЛОР Україна ініціювала серію круглих столів під назвою «Лісові діалоги», метою яких є налагодження діалогу між різними зацікавленими сторонами в лісовому секторі.
Однак незрозуміло, як саме використовуються результати таких діалогів між зацікавленими сторонами. Так, представники українського офісу ЛОР не брали участі в громадському обговоренні проекту постанови Кабміну «Про затвердження Правил рубок у лісах України, внесення змін до Порядку спеціального використання лісових ресурсів та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та проекту постанови Кабінету Міністрів «Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на користування лісовими ресурсами (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та пиломатеріалів з них», що на багато років визначить специфіку лісового господарства в Україні. Громадське обговорення цих нормативно-правових актів є найкращим шансом для популяризації та запровадження принципів екологічно відповідального (сталого) лісового господарства. Зокрема, врахування пропозицій екологічної громадськості дозволить реалізувати на практиці норми стандарту щодо використання систем вибіркових рубок, боротьби з інвазійними видами, збереження біорізноманіття та ґрунтів під час рубок та тралення, збереження природних ресурсів, прозорості та публічності видачі лісорубних квитків.
Якщо національне законодавство не відповідає належним стандартам, то ніяке навчання не змусить лісгоспи виконувати ці вимоги стандарту, а більше того, самі вимоги законодавства використовуються аудиторами як аргумент для невиконання вимог стандарту лісгоспами.
Ігнорування громадського обговорення означає фактичне зняття відповідальності за реформування лісової галузі України в середньостроковій перспективі та реальне впровадження вимог стандарту сталого ведення лісового господарства на практиці.
Що й не дивно – багаторічний досвід ЕПЛ показує, що ЛОР в Україні не сприяє реальному збереженню лісів, а є ще одним механізмом екозамилювання («грінвошингу»).
