Громадськість очікує на реформу в сфері поводження з відходами, яка має початися із прийняття рамкового закону «Про управління відходами». Проект даного закону між першим та другим читанням піддавався численним обговоренням, доопрацюванням, змінам, що торкалися також і дозвільної системи. Зрозуміло, що стара дозвільна система в сфері поводження з відходами була неефективною і повинна бути змінена, щоб навести лад із відходами.
Отже, до другого читання законодавець підготував нам версію закону, що містить такі дозвільні документи в сфері управління відходами: дозвіл на здійснення операцій оброблення відходів, ліцензія з управління небезпечними відходами та письмова згода (повідомлення) на транскордонне перевезення відходів.
Хочемо зупинитися на аналізі положень законопроекту щодо дозволу на здійснення операцій оброблення відходів. Необхідність отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких ПЗУВ перевищує 1000, була передбачена і в Законі “Про відходи”, що діє і сьогодні. Проте через відсутність підзаконного акту, що б уточнював процедуру видачі такого дозволу, цей дозвіл не видавався суб’єктам господарювання, що здійснювали операції поводження з відходами.
Дозвіл на здійснення операцій оброблення відходів
Проект Закону України “Про управління відходами” у ст.42 дуже детально регулює процес видачі такого дозволу, дає перелік документів, необхідних для його отримання, передбачає підстави для прийняття рішення про відмову в видачі дозволу та підстави для анулювання, а також обов’язки суб’єкта господарювання, який отримав дозвіл на здійснення операцій оброблення. Так, даний дозвіл буде видавати новостворений ЦОВВ, що буде реалізувати державну політику у сфері управління відходами. Тривалість процесу видачі дозволу не повинна перевищувати 30 днів, і дозвіл буде видаватися безстроково (крім дозволу, що буде включати операції захоронення відходів, тоді термін дії дозволу буде відповідати терміну експлуатації полігону. Діючі суб’єкти господарювання, що вже здійснюють діяльність з відходами, згідно Перехідних положень, мають отримати дозвіл, проте протягом 1,5-2 років після набрання чинності закону (публікування).
До заяви про отримання дозволу на здійснення операцій оброблення відходів для об’єктів, які здійснюють такі операції додаються:
відомості про назву та код відходів згідно Національного переліку відходів, відомості про їх склад та властивості, їх обсяги, для яких передбачається здійснення операції оброблення;
відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операцій оброблення відходів;
відомості про питомі та граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;
відомості про перелік та опис технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операцій оброблення відходів;
копія розпорядчого документа про призначення відповідальних осіб у сфері управління відходами;
відомості про наявність висновку з оцінки впливу на довкілля у випадках, передбачених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Для операцій захоронення відходів на полігоні, додатково до переліку документів, визначених частиною четвертою цієї статті, надається також:
опис гідрологічних і гідротехнічних характеристик місця розташування;
відомості про проектний обсяг видалення відходів та розрахунковий термін експлуатації;
відомості щодо природно-геологічної характеристики, відомості про техніко-технологічні характеристики видалення відходів;
проект рекультивації, опис заходів і технологій, які будуть застосовуватися для припинення експлуатації та догляду за полігоном після припинення його експлуатації.
Для об’єкту, на якому планується здійснювати операції термічного оброблення відходів, додатково до переліку документів, визначених частиною четвертою цієї статті, надається також план моніторингу такого об’єкту. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на здійснення операцій оброблення відходів є:
подання заявником неповного пакета документів;
виявлення в заяві та документах до неї недостовірних відомостей;
відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля про допустимість планованої діяльності;
відсутність або невідповідність матеріально-технічної бази заявленим видам та обсягам оброблення відходів;
недопущення суб’єктом господарювання працівників ДЕІ для здійснення ними заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на здійснення операцій оброблення відходів також є невідповідність об’єкта та операцій, що плануються проводитися, Національному плану управління відходами, регіональним планам управління відходами, вимогам цього Закону.
Підставами для прийняття рішення про анулювання дозволу на здійснення операцій оброблення відходів, крім випадків, передбачених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», є:
встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
недотримання показників і умов дозволу;
провадження суб’єктом господарювання видів господарської діяльності, на які отримано дозвіл, із порушеннями вимог законодавства, щодо яких надавався припис про їх усунення;
неподання протягом двох і більше кварталів звітів про виконання показників та умов, передбачених дозволом.
Суб’єкт господарювання, який отримав дозвіл на здійснення операцій оброблення відходів зобов’язаний:
виконувати умови дозволу;
через інформаційну систему управління відходами повідомляти дозвільний орган протягом доби з моменту порушення технологічної дисципліни, виникнення аварії, надзвичайної ситуації;
щоквартально через інформаційну систему управління відходами надавати інформацію дозвільному органу про виконання показників і умов дозволу;
здійснювати моніторинг об’єкту оброблення відходів, у порядку затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Ліцензування: оновлені правила
Законопроект залишає систему ліцензування управління небезпечними відходами, проте вдосконалює процедуру її отримання для вирішення багатьох проблем поводження з небезпечними відходами, які накопичилися за останні роки. Так, законопроект вводить ліцензування лише для комплексу операцій із збирання та оброблення небезпечних відходів. Також ліцензуванню підлягає діяльність із збирання та зберігання небезпечних відходів для подальшого їх експорту з метою їх оброблення або видалення. Адже не секрет, що певні види небезпечних відходів неможливо обробити чи видали в Україні через відсутність необхідного обладнання, установок для цього. Отримання ліцензії виключно на операцію збирання та зберігання, можливе за умови наявності чинного нотаріально засвідченого договору між експортером та особою, що відповідає за оброблення, в якому зазначено методи екологічно обґрунтованого управління відходами.
На полегшення для органів місцевого самоврядування, їх комунальних підприємств та громадських організації, що долучаються до збору небезпечних відходів, із обов’язку отримання ліцензії законопроектом передбачено виняток щодо:
діяльності з приймання та зберігання відходів у разі, коли протягом одного року прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання, який має ліцензію на здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами за умови подання суб’єктами господарювання звітної інформації (декларації) в інформаційну систему управління відходами,
діяльності зі збирання небезпечних відходів у складі побутових у порядку визначеному законодавством.
Важливим нововведенням законопроекту є передліцензійна перевірка матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання. Перевірка буде проводитися Міндовкілля за місцем провадження діяльності у порядку, визначеному Міндовкілля. Під час перевірки перевіряється відповідність наявної матеріально-технічної бази технологічним вимогам до провадження господарської діяльності з управління з небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам.
Рамковий закон встановлює мінімальні технологічні вимоги до матеріально-технічної бази здобувача ліцензії для операцій збирання, відновлення та видалення небезпечних відходів.
Суб’єкти господарювання у сфері управління небезпечними відходами, що здійснюють збирання та оброблення небезпечних відходів, зобов’язані отримати ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами протягом 1,5 року з моменту набрання чинності рамкового Закону.
Підставами для прийняття рішення про анулювання ліцензії, крім тих, що передбачені Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» є:
встановлення факту неможливості ліцензіатом забезпечити виконання вимог ліцензійних умов в частині наявності документів дозвільного характеру та відсутності або невідповідності матеріально-технічної бази заявленим видам та обсягам оброблення відходів;
встановлення уповноваженими органами документально підтвердженого факту здійснення ліцензіатом комплексу операцій з управління небезпечними відходами поза визначеним місцем провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню;
неподання протягом двох і більше кварталів звітної інформації про виконання ліцензійних умов здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами.
Публічність та доступ до інформації
З метою забезпечення належного обліку, звітності, узагальнення та аналізу інформації у сфері управління відходами новостворений ЦОВВ створює та адмініструє інформаційну систему управління відходами, яка ведеться у вигляді електронної бази даних. Інформаційна система управління відходами складається з підсистем звітності, надання адміністративних послуг і реєстрів.
Підсистема звітності забезпечує отримання, аналіз та узагальнення інформації про обсяг, код та найменування, джерела утворення відходів, зміну власника відходів, онлайн-інформування про збирання, перевезення та оброблення відходів.
Підсистема надання адміністративних послуг забезпечує отримання суб’єктами господарювання адміністративних послуг з видачі дозволу на здійснення операцій оброблення відходів, ліцензій на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами тощо.
Підсистема реєстрів складається з:
Реєстру дозволів на здійснення операцій оброблення відходів;
Реєстру ліцензій на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами;
Реєстру письмових згод (повідомлень) на транскордонне перевезення небезпечних відходів та висновків на транскордонне перевезення відходів;
Реєстру виробників продукції щодо відходів від якої встановлено систему розширеної відповідальності виробника;
Реєстру організацій розширеної відповідальності виробника;
інших реєстрів, визначених законодавством.
Інформація та дані, що містяться в підсистемі реєстрів, крім випадків встановлених законом, є відкритими, а також оприлюднюються в установленому порядку у формі відкритих даних. Суб’єктам господарювання одночасно з видачею дозволу на здійснення операцій оброблення відходів присвоюється реєстраційний номер. Дані, вносяться до Реєстру суб’єктів господарювання у сфері оброблення відходів, який є складовою інформаційної системи управління відходами.
Отже, через відкриту інформаційну систему управління відходами у всіх зацікавлених осіб є можливість перевірити суб’єктів господарювання на предмет наявності необхідних дозвільних документів та їх умов і параметрів.
Старі сміттєзвалища: яка їх доля?
Із прийняттям нового закону старі звалища, що забруднюють довкілля та шкодять здоров’ю громадян, не зникнуть. Адже для будівництва нових регіональних полігонів, як це вже давно було передбачено Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року, необхідний час та достатнє фінансування, а також і підходяща земельна ділянка. Долю таких сміттєзвалищ законопроект покладає на регіональні плани управління відходами, які підготовлені ще з 2020 року майже у всіх областях України. Саме в цих планах, на рівні області, визначено долю сміттєзвалищ, що не відповідають вимогам законодавства до полігонів, не забезпечені система збору та очищення інфільтрату, збору біогазу та ряду інших. Одночасне закриття всіх таких об’єктів, на жаль, є неможливим, так як вимагає значних фінансових ресурсів та запуску нових логістичних маршрутів поводження із ТПВ. Частково в законопроекті проблема старих сміттєзвалищ вирішується, зокрема шляхом поступового закриття сміттєзвалищ та продовження експлуатації звалищ, які можна привести у відповідність до вимог законодавства.
Так, норми закону вказують: якщо регіональним планом управління відходами передбачено продовження експлуатації місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), що не відповідають вимогам нового Закону, суб’єкти господарювання, що здійснюють управління таким місцем розміщення відходів, повинні разом з документами на отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, подати план та техніко-економічне обґрунтування приведення місця розміщення відходів у відповідність до вимог законодавства.
Вимоги до Плану приведення існуючого місця розміщення відходів у відповідність до вимог законодавства затверджується Міндовкіллям.
Якщо регіональним планом управління відходами передбачено припинення експлуатації місця розміщення відходів (полігону, звалища), що не відповідає вимогам нового Закону, власник (балансоутримувач) такого місця розміщення відходів повинен забезпечити розроблення та виконання проекту рекультивації місця розміщення відходів та догляд за ним після припинення експлуатації впродовж строку, встановленого цим Законом.
Також законопроект забороняє з 1 січня 2030 року експлуатацію місць розміщення відходів (полігонів, звалищ) без оснащення системами вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, системами моніторингу викидів в атмосферне повітря та моніторингу забруднення ґрунтів і підземних вод. Вимоги цієї статті не застосовуються, якщо суб’єкт господарювання, який здійснює управління місцем розміщення відходів, виконує План приведення існуючого місця розміщення відходів у відповідність до вимог законодавства у відповідності з графіком, визначеним умовами дозволу на здійснення операцій оброблення відходів.
Ефективність оновленої дозвільної системи в багато в чому буде залежати від якості та оперативності прийнятих підзаконних актів, а також кваліфікації та спроможності новоствореного спеціалізованого ЦОВВу, а також і інших чинників, таких як реформування системи державного екологічного контролю та системи юридичної відповідальності в сфері охорони довкілля. Втім подальше зволікання із прийняттям рамкового Закону України «Про управління відходами» посилить катастрофічні процеси у цій сфері, погіршить перспективи членства України в ЄС та загальмує прийняття інших ключових законодавчих актів, пов’язаних із певними категоріями відходів. Відтак чекаємо на прийняття даного проекту закону ВРУ у найближчий час.
