Нещодавно ми розповідали про те, які ж є ознаки доказів у кримінальному провадженні і чому ці ознаки варто враховувати в ході збору доказів впливу війни на довкілля. В цій частині мова йтиме не про характеристики одного окремого доказу, а про характеристику сукупності доказів у справі. Такою є достатність.
Діючий Кримінальний процесуальний кодекс України (надалі – КПК України) не передбачає окремої статті під назвою «Достатність доказів». Тож звернемося до наукових підходів та підходів судової практики щодо розуміння такої ознаки.
Так, у статті «Загальна характеристика властивостей доказів та їх розмежування між собою» професор, доктор юридичних наук Вапнярчук В’ячеслав Віталійович вказує: «Достатність – це властивість, яка, на відміну від попередніх, характеризує не один, окремо взятий доказ, а їх сукупність. Достатність доказів означає, що на основі певної сукупності може бути зроблений певний висновок (ймовірний чи достовірний) та прийнято відповідне процесуальне рішення в кримінальному провадженні (проміжне або кінцеве). Достатність доказів визначається на підставі внутрішнього переконання того чи іншого суб’єкта доказування. Одна й та ж сукупність доказів може бути визнана як достатньою (наприклад, судом першої інстанції), так і недостатньою (наприклад, судом апеляційної інстанції)». Із повним текстом цієї статті можна ознайомитись за посиланням: http://surl.li/osihuz.
Звертаючись до судової практики згадаємо постанову ВС у справі №307/3179/16-к від 24 січня 2024 року (повний текст за посиланням: http://surl.li/sxptf) У цій постанові вказано: «Питання про достатність належних, допустимих і достовірних доказів є надзвичайно важливим у їх оцінці, оскільки дозволяє суду апеляційної інстанції встановити неповноту, неточність та суперечності в доказовому матеріалі».
Отже, особи, які залучені до збору доказів впливу війни на довкілля, повинні враховувати не лише індивідуальні характеристики доказів, такі як належність, допустимість і достовірність, але й вимогу достатності їх сукупності. Достатність означає, що зібрані докази мають забезпечити можливість зробити обґрунтований висновок і прийняти відповідне рішення. Без врахування цієї вимоги існує ризик, що навіть належні й допустимі докази можуть виявитися недостатніми для формування повної картини впливу війни на довкілля в тому чи іншому випадку. Тому активна громадськість, яка прагне сприяти фіксації та документуванню екологічних злочинів, має приділяти особливу увагу комплексному підходу до збору та оцінки доказів, що відповідають критеріям достатності. Це стане важливим внеском у забезпечення екологічної справедливості та притягнення винних до відповідальності.
