Скасування висновку з оцінки впливу на довкілля. Кейс Боржави.

18 березня 2020 року Закарпатський адміністартивний суду виніс рішення у справі оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля. 1 квітня 2020 став доступний повний текст рішення.

Головний висновок суду, який випливає із рішення суду, полягає у тому, що суд визнає, що процедура оцінки впливу на довкілля має на меті перевірити, чи планована діяльність відповідає чинному природоохоронному законодавству та сприятиме охороні довкілля.

Під час судового засідання було з’ясовано, що уповноважений орган не вірно трактував ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», якою передбачено, що суб’єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством. Як наслідок, Департамент не виконав належним чином положення ст. 9 згаданого закону, не перевірив відповідність планованої діяльності на виконання природоохоронного законодавства, як наслідок діяльність, яка повинна була бути недопустимою, була дозволена.

Також, у ході судового засідання було оцінено роль участі громадськості у процедурі оцінки впливу на довкілля, яка фактично перебрала на себе роль уповноваженого органу та з’ясовувала статус території, методики оцінок, здійснювала оцінки та дослвідження, які вимагалися судом тощо.

Текст рішення http://reyestr.court.gov.ua/Review/88498315

Більше про правову позицію ЕПЛ у справі захисту полонини Боржави читайте далі.

Нагадаємо суть спору:

Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації України 12 березня 2019 року видав висновок (http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/1379/reports/31da551ddaae324905884fad832e987d.pdf) про допустимість будівництва вітрової електростанції 120 МВт на Полонині Боржава на території Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області (надалі – Висновок).

Висновок був виданий з порушенням процедури здійснення оцінки впливу на довкілля (надалі – ОВД), безпідставно та необґрунтовано, на основі завідомо неправдивих даних, без належного врахування результатів участі громадськості, що є підставою для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку. Позовні вимоги ЕПЛ, в подальшому заяву від третьої особи на стороні позивача обґрунтовували таким.

Процедура оцінки впливу на довкілля планованої діяльності визначається законом України «Про оцінку впливу на довкілля» та складається із декількох етапів. Метою цієї процедури є оцінка будь-яких наслідків планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідків для безпечної життєдіяльності людей та їхнього здоров’я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунтів, повітря, вод, клімату, ландшафтів, природних територій та об’єктів, історичних пам’яток та інших матеріальних об’єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідків для об’єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів з метою гарантування екологічної безпеки.

Під час цієї процедури громадськість має право не лише висловитися під час визначення обсягу дослідження та на етапі обговорення звіту з ОВД. Громадськість має право на врахування своїх зауважень та пропозицій, або обґрунтоване їх відхилення з метою захисту права на безпечне для життя та здоров’я довкілля та верховенства екологічного права.

Зауваження, які подані на етапі визначення обсягу дослідження, оцінюються у звіті з ОВД суб’єктом господарювання. Зауваження, подані на етапі обговорення звіту, враховуються уповноваженим органом під час підготовки висновку.

Таким чином процедура гарантує врахування всіх зауважень та пропозицій з метою прийняття повного та об’єктивного висновку уповноваженим органом – відповідачем, навіть якщо суб’єкт господарювання несумлінно підійшов до підготовки звіту з ОВД.

Законом визначено, що оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.(ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, що забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення)( ч. 5 ст. 51 згаданого закону).

Екологічна безпека – це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду (ст. 50 цього ж закону).

Як показує аналіз процедури оцінки впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції 120 МВт на Полонині Боржава на території Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області, розміщеної на сторінці Державного реєстру оцінки впливу на довкілля http://eia.menr.gov.ua, під час неї були допущені грубі порушення законодавства з охорони навколишнього природного середовища, не був врахований стан довкілля на полонині Боржава, екологічні ризики та прогнози, перспективи соціально-економічного розвитку регіону, що не дозволить гарантувати екологічну безпеку під час будівництва та експлуатації ВЕС, які не були враховані під час висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням статті 9 закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Під час підготовки висновку департаментом не було оцінено, зокрема величини та масштабів впливу майбутнього будівництва (необхідність пониження рівня полонини від 4 до 10 м), характеру діяльності (у тому числі – транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження, про що сам департамент і прописав у висновку.

Незважаючи на те, що висновок з оцінки впливу на довкілля є обов’язковим для виконання, а екологічні умови провадження планованої діяльності є обов’язковими – оскаржуваний висновок містив взаємо суперечливі екологічні умови, які не можливо виконати. Таким чином, оскаржуваний висновок неможливо врахувати при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності.

Незважаючи на те, що висновок передбачав здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування – ним не були визначені строки та обґрунтування вимог щодо її здійснення, а також не наголошено, що така повинна бути у форматі, передбаченою цим законом про ОВД.

Завдяки тому, що ст. 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначає, що порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля в судовому порядку – неправомірний висновок вдалось оскаржити.

І. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля.

1. Пропозиції та зауваження громадськості необґрунтовано відхилялись

Відповідно до таблиць про врахування зауважень більшість зауважень не бралися до уваги безпідставно, не обґрунтовано не враховані, що зумовило неналежну оцінку звіту та призвело до прийняття висновку, який суперечить екологічним вимогам та ставить під загрозу екологічну безпеку карпатського регіону, що описується далі.

Зокрема, у звіті з ОВД не враховано, що проведення кабельних ліній електропередач напругою 110 кіловольт, вимагає проведення окремої процедури оцінки впливу на довкілля згідно із п. 10 ч. 3 статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, проте в звіті не вказано, чи така процедура проводилася щодо кабельних ліній електропередач.

В звіті надано неповну інформацію на зауваження і пропозиції до повідомлення про плановану діяльність. Відповіді на зауваження МБО “Екологія-Право-Людина” до планованої діяльності подано на сторінках 700-720 звіту. У Таблиці врахування зауважень і пропозицій громадськості відсутня нумерація чи чіткий розподіл відповідей на зауваження, а тому не зрозуміло, на яке саме зауваження було надано відповідь “Враховано у звіті з ОВД”, “Враховано частково”, що порушує вимоги до змісту Таблиці визначені у п. 10 додатку 5 Постанови КМУ від 13 грудня 2017 р. № 1026 Про затвердження порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, де має міститися інформація про повне врахування, часткове врахування чи обґрунтоване відхилення суб’єктом господарювання зауважень і пропозицій громадськості, наданих у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації.

Крім того, у Таблиці врахування зауваження громадськості не надано:

– повну відповідь щодо дотримання міжнародних зобов’язань, пов’язаних з підписанням Європейської ландшафтної конвенції, Угоди про збереження кажанів в Європі, Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин у зв’язку із планованою діяльністю;

– відповіді щодо оцінки втрати екосистемних послуг Боржавського хребта після спорудження ВЕС, не вказана статистика закритих та діючих ВЕС в інших країнах, досвід яких враховано у планованій діяльності;

– не вказано квартально-видільний перелік ділянок лісового фонду, через які будуть прокладатись під’їзні дороги (включно з картосхемами), а також квартально-видільний перелік ділянок лісового фонду, по яким будуть прокладатись лінії електропередач, та чи будуть вилучатись землі лісового фонду при зведенні цих об’єктів.

Таким чином під час видачі висновку було проігнорував той факт, що суб’єктом господарювання було свідомо порушено п. 10 ст. 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині належного врахування зауважень громадськості, що у свою чергу привело до порушення відповідачем ст. 7 цього ж закону в частині врахування зауважень громадськості та ст. 9 цього ж закону щодо відповідності оскаржуваного висновку природоохоронному законодавств, що, враховуючи відсутність передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля планованої діяльності, привело до прийняття оскаржуваного висновку про допустимість планованої діяльності взамін прийняття висновку про недопустимість планованої діяльності.

2. Порушення процедури оцінки впливу на довкілля привело до прийняття незаконного оскаржуваного висновку.

Суб’єктом господарювання з початку планування діяльності в межах Боржави не враховувались інтереси народу України та місцевого населення. Процедура ОВД – це нова процедура, дотримання якої повинне гарантувати зрівноваження інтересів громадськості та бізнесу. Зокрема, бізнес не повинен брати до уваги зауваження громадськості, які псевдо громадськість може використати для нечесної конкуренції. В той же час, громадськість має право бути почутою, якщо вчасно подасть свої зауваження, які не обов’язково повинні бути обґрунтованими, але мають стосуватися предмету ОВД.

Належна процедура проходження ОВД повинна дозволити уповноваженому органу перед прийняттям висновку отримати достовірні дані про величини та масштаб такого впливу, такі як площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу, характер (у тому числі – транскордонний), інтенсивність і складність, ймовірність, очікуваний початок, тривалість, частота і невідворотність впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий, та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачені заходи, спрямовані на збереження (?) довкілля – на підставі усього цього відповідач має зробити висновок про допустимість або недопустимість планованої діяльність.

Процедура ОВД була довгою, звіт великий, громадські слухання – як цілі фільми, проте це не вплинуло на якість звіту та не надало відповідачу інформації про впливи планованої діяльності на довкілля України, а не лише Закарпатської області.

Так, опис нульового впливу не описує зміни у довкіллі, а обґрунтовує відсутність стабілізації енергетичної системи. Таким чином мова іде про підміну понять, охорона довкілля замінюється проблемами енергетичного сектору. Що є недопустимим, та свідчить про неналежну оцінку наслідків.

Також, висновок жодним чином не говорить про опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий, та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи) від планованої діяльності. Тобто недостатньо зробити багато досліджень, потрібно прорахувати впливи і відповідно до цих впливів прописати заходи. Чого зроблено не було.

Можливо, саме відсутність такого аналізу пояснює, чому у звіті відсутні підписи та відсутні дані про кваліфікацію 12-ти виконавців Звіту, чим порушено вимоги п. 8 ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та Додатку 4 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затверджених постанови КМУ від 13 грудня 2017 р. № 1026. Адже фактично виконавців звіту не було, були виконавці досліджень. Відповідач не міг не помітити відсутність основних даних, на підставі яких він мав право приймати рішення про видачу оскаржуваного висновку.

У звіті відсутні копії документів, які підтверджують право користування земельними ділянками, чим порушено п. 1 ч. 1 Додатку 4 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля. Зокрема, у звіті відсутні накази ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області про надання в постійне користування на умовах оренди і зміни цільового призначення земельних ділянок. Крім цього, відсутня інформація про земельну ділянку 2121555100:09:001:0010 1.6201 га 01.01 “Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке обмежене іншими земельними сервітутами”. У звіті не описано вплив, який зазнає ця територія від планованої діяльності. А загального зобов’язання, яке випливає із законодавства про оплату збитків за фактичне використання земельної ділянки є недостатньо, щоб прийняти остаточне рішення.

Неповна інформація міститься в оголошенні про початок громадського обговорення, яка вимагається статтею 8 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, Додатком 3 Порядку передачі документації для надання висновку з ОВД та фінансування ОВД: у пункті 1 “Планована діяльність” відсутні такі параметри планованої діяльності як довжина та площа; у пункті 5 “Строки, тривалість та порядок громадського обговорення” відсутня інформація про строк громадського обговорення, зазначена лише тривалість.

Таким чином, порушення процедури ОВД призвело до прийняття оскаржуваного висновку, який допускає діяльність, яка по суті повинна бути визнана недопустимою, оскільки буде відбуватися із численними порушеннями екологічного законодавства, а сам висновок видано безпідставно, бо звіт не містив основної інформації, на якій має базуватися видача висновку відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», що свідчить про протиправність дій відповідача із прийняття оскаржуваного висновку та є підставою для (?) скасування останнього. (розділ 2).

3. Порушення під час громадських слухань

Відповідачем були проігноровані численні порушення, допущені під час проведення громадських слухань. Зокрема, організатори не пропонували зацікавленій громадськості зареєструватися у журналах реєстрації виступів, як наслідок останні були позбавлені права виступу. Не були надані відповіді на запитання, зауваження були необґрунтовано враховані.

4. У звіті з ОВД та висновку міститься інформація, яка не стосується планованої діяльності, а також недостовірна інформація

У звіті з ОВД при оцінці впливу на окремі складові довкілля подано недостовірну інформацію. А саме, використовуються дані, скопійовані із джерел та документів, які не стосуються планованої діяльності, натомість мають відношення до інших видів планованої діяльності. Це дає підстави вважати, що вплив на довкілля планованої діяльності не оцінено належним чином, не проведені відповідні дослідження науковцями щодо впливу ВЕС, а взяті дані із впливу на інші об’єкти.

На сторінці 932 звіту міститься інформація про норкову ферму: “Визначення категорії надійності електропостачання норкової ферми», а не ВЕС. На сторінці 452 звіту надається інформація про Сколівську ВЕС, у той час як у звіті йде мова про планування ВЕС на Боржаві.

На сторінках 1776-1787 звіту подано таблицю 6 – “Оцінка впливів ВЕС на оселища та види Полонини Боржава («Polonyna Borzhava» – UA0000263), як елементу «Смарагдової мережі», й рекомендовані заходи щодо їх зменшення”, яка містить інформацію, скопійовану зі звіту з оцінки впливу на довкілля «Будівництво і експлуатація Сиваської вітроелектростанції (Сиваської ВЕС) загальною встановленою потужністю 250 МВт», яка знаходиться у Херсонській області. 262. Та сама таблиця фігурує й на сторінках 540-551 звіту в розділі 8.

В Експертному висновку “Проведення сучасних моніторингових досліджень та розробка експертного висновку і наукового звіту щодо впливу будівництва ВЕС у межах Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області на орнітологічні комплекси та кажанів” на сторінці 16 Експертного висновку (1350 сторінка Звіту) наявний пункт “Оцінка територіального розподілу, видового складу та міграційної активності кажанів на ділянках парку ВЕС в Джанкойському районі” – на території Автономної Республіки Крим.

Науковий звіт щодо створення науково-технічної продукції «Проведення сучасних моніторингових досліджень та розробка експертного висновку і наукового звіту щодо впливу будівництва ВЕС у межах Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області на орнітологічні комплекси та кажанів» (в рамках Договору № 09л/09-17 від 10 вересня 2017 року), який ліг в основу розділу 4.8.1 Звіту з ОВД, містить ознаки підтасування та подання недостовірної інформації, що не має відношення до Боржавського хребта. На сторінці 1186 звіту йде мова про “Берегові обриви, як гніздовий біотоп..”. Однак на Полонині Боржава немає берегових обривів, а також водоплавних та болотних птахів, про яких йде мова.

На стор. 1248 звіту в підрозділі 5.1 Ретроспективна характеристика орнітологічної ситуації під час осінньої міграції наведено дані з літературних джерел, які не мають відношення до Полонини Боржава – Карпатського біосферного заповідника, національного природного парку “Зачарований край” та ін.

На стор. 1322 звіту подано рекомендації щодо досліджень, які не мають відношення до території Полонини Боржава “Прибережні види (включаючи мартинів, що гніздяться, або створюють сезонні міграційні скупчення на прилеглих до площадки ВЕС водних територій) (аналогічно рекомендацій SNH, пункт 3.7.9.). Дослідження спрямовані на виявлення скупчень морських птахів, особливо таких, як мартин жовтоногий Larus cachinnans, мартин звичайний Larus ridibundus, в межах до 2 км від проектної території.» Полонина Боржава віддалена від моря, і ці дослідження не стосуються планованої діяльності.

Виконавцями Наукового звіту щодо створення науково-технічної продукції «Проведення сучасних моніторингових досліджень та розробка експертного висновку і наукового звіту щодо впливу будівництва ВЕС у межах Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області на орнітологічні комплекси та кажанів» (в рамках Договору № 09л/09-17 від 10 вересня 2017 року) в розділі 2 “Законодавча база України щодо планування робіт з проектування площадок ВЕС, охорони природних комплексів та проведення експертних робіт у зв’язку з будівництвом площадки ВЕС” подано інформацію, що містить застарілі відомості. Недостовірність інформації у звіті спростовується дослідженням Західноукраїнського орнітологічного товариства та Природничого музею, які додаються до позову та свідчать про суттєве заниження показників та недостатнє дослідження наслідків планованої діяльності.

В звіті подано недостовірну та неповну інформацію про вплив планованої діяльності на туризм, що може становити ризик для життя та здоров’я громадян. Виконавці звіту надали завідомо неправдиву інформацію щодо впливу ВЕС на туризм. Вони стверджують, що: “Зведення Воловецької ВЕС призведе до покращення інфраструктури через будівництво доріг, які спростять туристам доступ до мальовничих куточків Карпат. Це зумовить розробку нових туристичних маршрутів до місць, які на даний момент є важкодоступні чи недоступні взагалі”. Проте, як видно із звіту, описують два типи туризму, які виключають один одного – промисловий туризм та природний туризм. Таким чином, відомості щодо навантаження на туристичні маршрути, зокрема, у частині охорони на довкілля, не узгоджуються по тексту звіту, і не відповідають вимогам ст. 13 Закону України «Про туризм».

На стор 799 подано недостовірну інформацію щодо віддаленості території, де буде здійснюватися планована діяльність: «Території, важливі для туристичної індустрії, та житлові поселення розташовані на відстані, достатній для того, щоб уникнути будь-якого турбування від шуму та візуального впливу». Маршрут Воловець – Полонина Боржава – Міжгір’я є одним з найпопулярніших у Карпатах, входить до відомого «Закарпатського туристичного шляху», що підтверджується загально доступними джерелами інформації про Закарпатський туристичний шлях, та розробленими маршрутами.¹²³⁴ Зокрема, у схемі планування Закарпатської області³ є таблиця 3.23, у якій наведені промарковані туристичні маршрути, які використовуються протягом всього року, у тому числі у холодний період, коли є небезпека розльоту з елементів конструкцій вітрових генераторів уламків льоду і травмування туристів.

В звіті подано недостовірну інформацію щодо порушення ґрунтового покриву. На стор. 137 звіту наведено «умови збереження навколишнього природного середовища під час проведення будівельних робіт: забезпечити зберігання вийнятого ґрунту без змішування горизонтів, вживати заходів щодо попередження його забруднення; передбачити послойне повернення мінерального шару ґрунту та рекультивацію рослинного шару ґрунту після виконання будівельних робіт; з метою запобігання ерозії ґрунту зачищену землю повторно засаджувати місцевою рослинністю».

В звіті на рисунках фігурує важка техніка та екскаватори, які будуть задіяні для зведення котлованів під фундаменти ВЕС. За таких умов при роботі екскаваторів та їх заглибленні на більше ніж 4 метри неможливо вийняти ґрунтові профілі та потім їх обережно покласти, пошарово зберігши структурну матрицю ґрунту як одного цілісного тіла, не змішуючи горизонти та не знищивши рослинний покрив. До того ж в заходах вказано про повторне засадження ґрунтів, що суперечить попередньому твердженню. Якщо їх мали витягати пошарово, то мали й зберегти перший горизонт з дерниною, який відіграє важливу роль у функціонуванні ґрунтів та є їх невід’ємною частиною. Таке трактування ґрунтозахисних та ґрунтозберігаючих заходів в звіті свідчить про некваліфікований підхід та надання завідомо неправдивої інформації. Також в звіті не проаналізовано статистичні дані щодо кількості днів з несприятливими погодними умовами, що ускладнюватиме роботу та проїзд важкої техніки та становитиме додатковий вплив та ризик посилення ерозійних процесів.

У звіті також відсутня інформація щодо наявності на Полонині Боржава особливо цінних ґрунтів провінції Карпати, перелік яких затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 245 від 06.10.2003.

В звіті вказано неповну та недостовірну інформацію про вплив на поверхневі водойми. “Під час будівництва та експлуатації ВЕС впливу на поверхневі водойми не створюється, оскільки в технологічному процесі вода не використовується. Вплив при виникненні аварійних ситуацій виключений, тому що в зоні розміщення ВЕС поверхневі води відсутні”. Однак виконавцями звіту не враховано поверхневий стік дощових вод (складають близько 20-25% живлення річок) та талих снігових вод (50-80 %), які можуть утворювати тимчасові водні потоки. З потоком води по земній поверхні переміщуються частки ґрунту, хімічні елементи та сполуки, відбувається площинний змив, розвиваються ерозійні процеси. Висота снігового покриву на Полонині Боржава перевищує 2 метри, відповідно утворюється значна кількість талих вод, які стікають схилами хребта.

Окремо слід відзначити розділи звіту, у яких аналізуються статті Водного кодексу України про водні об’єкти загальнодержавного і місцевого значення, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та наводяться висновки для Джарилгацької затоки (стор. 1192): “Джарилгацька затока відноситься до водних об’єктів загальнодержавного значення”, “Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. Проекту водоохоронної зони Джарилгачської затоки до сьогодні не розроблено”. Як відомо полонина Боржава знаходиться далеко від водних об’єктів, зокрема, затоки Джарилгач, що свідчить про недостовірність інформації у звіті.

Це саме зустрічається і в частині аналізу Земельного кодексу України про склад земель водного фонду, обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах та подано висновок, що “режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом. Чітких обмежень щодо будівництва вітроенергетичних споруд немає”. Що не має жодного відношення до розташування Боржави та оцінки планованого на ній будівництва ВЕС.

Зведення ВЕС на території Полонини Боржава матиме суттєвий негативний вплив на екосистеми Боржавського хребта та на всі компоненти природи (геологічну будову, ґрунти, води, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, а також рідкісні види флори і фауни та оселища, що охороняються, і через наявність на цій території Смарагдової мережі, і на виконання законів про екологічну мережу та червонокнижні види), що є підставами визначити плановану діяльність недопустимою.

Висновок з ОВД є документом дозвільного характеру, на порядок видачі якого поширюються норми Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Згідно ч. 5 ст. 4-1 загаданого Закону, виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей, є підставою для відмови у видачі документа державного планування. Водночас, попри те, що у Звіті з ОВД міститься вищезгадана недостовірна інформація, Відповідач видав оскаржуваний Висновок всупереч вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене, є всі підстави стверджувати про порушення процедури проведення оцінки впливу на довкілля, які привели до прийняття незаконного та безпідставного висновку з оцінки впливу на довкілля, який не гарантуватиме екологічну безпеку в Україні, а отже, такий висновок підлягає скасуванню.

5. Звіт не підписаний авторами звіту. Що є грубим порушенням закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п’ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Як видно із аналізу Звіту, що став основою для видачі оскаржуваного висновку, він не був підписаним авторами, що є прямим порушенням вимог закону. Незважаючи на те, що вимога є формальною, аналіз звіту по суті дає підстави стверджувати, що особи, які були зазначені як автори звіту, виконували частини своїх досліджень без прив’язки до планованої діяльності, оскільки висновки, які зроблені у звіті є взаємно суперечливими і наводять на думку, що сам звіт виконувався некомпетентними особами, які заховалися за бланком та підписом наукових вузів. Про це свідчить і відритий лист Ужгородського університету (додається).

ІІ. Інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля у частині недотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає завданнями законодавства про охорону навколишнього природного середовища: регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною (стаття 1 згаданого закону). Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Рішенням Верховного Суду Великої палати від 11 грудня 2018 року Справа № 910/8122/17 визначено: Орхуську конвенцію ратифіковано Законом України № 832-ХІУ від 06 липня 1999 року, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати. При цьому, відповідно до Орхуської конвенції, представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі – Керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства. Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів щодо принципів, правил, вимог, обов’язків різноманітних суб’єктів, що стосується питання охорони довкілля та використання природних ресурсів, є «національним законодавством, що стосується навколишнього середовища» у розумінні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції.

Спірні правовідносини врегульовуються широким колом нормативно-правових актів у сфері охорони природи. Це закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про червону книгу», «Про природно-заповідний фонд України», «Про екологічну мережу», «Про охорону земель» та ін., а також Водним, Лісовим, Земельним кодексами, та Кодексом законів про надра.

Слід звернути увагу, що основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров’я людей; в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій; д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об’єктів і комплексів; е) науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; є) обов’язковість оцінки впливу на довкілля. (ст. 3 згаданого закону).

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про охорону навколишнього природного середовища, то застосовуються правила міжнародного договору. Порушення природоохоронних норм, які були допущені під час прийняття оскаржуваного висновку наведені нижче.

1. Порушення Бернської Конвенції про дикі види флори та фауни і середовища існування у Європі

Боржавський хребет є природоохоронною територією міжнародного значення – частиною Смарагдової мережі Європи, затвердженою Постійним комітетом Бернської Конвенції про дикі види флори та фауни і середовища існування у Європі у 2016 році. Перелік затверджених Смарагдових територій можна переглянути на сайті Ради Європи (List of officially adopted Emerald sites https://www.coe.int/en/web/bern-convention/emerald-network-reference-portal ).

Будівництво Воловецької вітрової електростанції заплановане на території Смарагдової мережі “Polonyna Borzhava” – UA0000263 (площа 44.63 km²). (карта http://wab.discomap.eea.europa.eu/webappbuilder/apps/27/; стандартна форма даних http://natura2000.eea.europa.eu/Emerald/SDF.aspx?site=UA0000263&release=2).

Це означає, що планована діяльність негативно впливатиме на види оселищ відповідно до резолюції № 4 Бернської конвенції, оскільки значна частина території Боржава буде зруйнована під час будівництва ВЕС, а також буде забудована для потреб ВЕС. На площі близько 60 га буде знищено або суттєво пошкоджено ґрунтовий та рослинний покрив та знищені види, які там перебувають.⁵ У додатках до позовної заяви наведений перелік видів та оселищ, які покликана зберегти Смарагдова мережа.

Порушення підтверджується ще і тим, що в розділі 2 Звіту з ОВД Відсутня інформація про міжнародну природоохоронну територію “Polonyna Borzhava” – UA0000263, на території якої буде здійснюватися планована діяльність та подано недостовірну інформацію щодо необхідності здійснення природоохоронних заходів на території Смарагдової мережі. На стор. 148 звіту зазначено “Що стосується віднесення Боржавських Полонин до Смарагдової мережі, як і їх включення до екологічної мережі Закарпатської області, то воно передбачає не заборону господарської діяльності, а тільки провадження її за принципами сталого (збалансованого) розвитку”.

Оскільки планована діяльність буде здійснюватися безпосередньо на Смарагдовій території потрібно було провести дослідження впливу планованої діяльності на види флори та фауни й оселища, з метою охорони яких створена ця природоохоронна територія. Однак, у звіті з ОВД відсутня достатня оцінка впливу на Смарагдову мережу, а також надано недостовірну інформацію щодо впливу на природоохоронну територію міжнародного значення – “Polonyna Borzhava” – UA0000263, яка є частиною Смарагдової мережі Європи, затвердженої Постійним комітетом Бернської Конвенції про дикі види флори та фауни і середовища існування у Європі. Зокрема:

а) Про наявність Смарагдової території не вказано в розділі 2 – опис планованої діяльності, не проведено досліджень щодо поточного стану довкілля (розділ 4), не оцінено факторів довкілля які ймовірно зазнають впливу (розділ 5), не описані можливі впливи планованої діяльності на територію Смарагдової мережі (розділ 6), не передбачено заходів, спрямованих на запобігання, відведення, уникнення, зменшення та усунення значного негативного впливу (розділ 8).

б) На сторінках 700-701 звіту з ОВД зазначено, що вплив будівництва ВЕС на територію Смарагдової мережі подано в додатку 18 – в “Звіті про проведення незалежної оцінки за методом «Appropriate Assessmets» щодо впливів будівництва та експлуатації ВЕС ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» на полонині «Боржава» у Закарпатській області на об’єкти (оселища та види тварин/рослин) «Смарагдової мережі». Однак Звіт про проведення незалежної оцінки за методом «Appropriate Assessmets містить такі недоліки:

В звіті наведено інформацію, яка вказує на відсутність якісних досліджень та детального вивчення впливів на види флори і фауни та природні оселища. Так, вплив на оселища за даними, поданими в звіті, оцінено за фотографіями місцевості, без опису належних методик, даних польових досліджень, геоботанічних описів, звітів науковців. В звіті подано 72 рисунки (стор. 1665-1736) із зображенням місць розташування ВЕУ, фотографіями місцевості, а також накладеними зображеннями вітрових установок, що має візуалізувати мінімальний вплив на оселища, чого є недостатньо. Навпаки, наявна інформація доводить, що такий вплив матиме місце, проте не оцінено цей плив і, відповідно, не було достатньо інформації для прийняття рішень. Зокрема, не бралися до уваги останні рекомендації щодо оцінки Wind farms and birds:an updated analysis of the effects of wind farms on birds, and best practice guidance on integrated planning and impact assessment https://search.coe.int/bern-convention/Pages/result_details.aspx?ObjectId=0900001680746245

• На стор. 1742 подана недостовірна інформація про відсутність цінних оселищ. В звіті на стор. 1763 зазначено, що методика проведення досліджень була заснована на методиці, розробленій Шотландським фондом природної спадщини, для берегових ВЕС. Оскільки Полонина Боржава є гірським хребтом, віддаленим від морського узбережжя, тому відповідною методикою оцінки є польська методика⁶, а не для берегових ВЕС. Використання невірної методики досліджень знецінює їх результати.

• Звіт не містить даних про дослідження окремих оселищ, які наявні на відведених під інфраструктуру ВЕС земельних ділянках, зокрема: на об’єкті «Polonina Borzhava» (UA0000263) наявні оселища типів «E1.71», «E4.3», «E5.5», «F4.2», а також рослини 4070 Дзвоники ракоподібні (Campanula napuligera), «2316» (Тонконіг гранітний (Poa granitica), що підлягають особливій охороні, однак дослідження впливу на них планованої діяльності проведено не було, у зв’язку з чим у звіті міститься неповна інформація про можливий вплив від будівництва та діяльності ВЕС на довкілля. Відповідно не оцінено потенційну шкоду та не прописано умови для попередження настання такої.

• В звіті на стор. 1785 зазначено, що “Через наявність оселищ типів: «E1.71», «E4.3», «E5.5», «F4.2» в зоні вітрополя, існує вірогідність відкриття нових оселищ саме на ділянках руху будівельної техніки (випадкових знахідок) під час будівельних робіт”. Стор. 1742-1743 “В разі виявлення підрядниками певних площ заростей папороті, білоусу, вересу кислих альпійських і субальпійських трав’яних угруповувань під час інженерно-геологічних вишукувань на ділянці монтажу ВЕУ, ці види будуть перенесені з площ орендованих земельних майданчиків, а також ВЕУ буде зміщено в межах буд майданчиків у віддалені частини площі земельної ділянки через близькість до біотопу”. Однак дослідження впливу планованої діяльності мали бути проведені до початку реалізації планованої діяльності та описані у відповідних розділах звіту з оцінки впливу на довкілля з метою оцінки можливих впливів, їх масштабів, характеру, інтенсивності та складності задля попередження нанесення шкоди довкіллю. Також має детально бути описана процедура перенесення таких видів відповідними фахівцями, а не будівельниками.

• Виконавці звіту надають неповні дані з приводу площ, на яких буде проводитися діяльність та буде пошкоджено рослинний та ґрунтовий покрив, оскільки в своїх розрахунках беруть до уваги площу лише ділянок під будівництво, однак не враховують площі під будівництво дороги, ліній електропередач та інших інфраструктурних об’єктів під час зведення та використання яких буде завдано негативного впливу на види та оселища на значно більшій території.

• В звіті наявні численні помилки з неправильного трактування біологічних та географічних термінів та їх поєднання в нові терміни (наприклад, ландшафтна екосистема, ландшафтно-біотопний комплекс).

• Подана в таблиці 6 “Оцінка впливів ВЕС на оселища та види Полонини Боржава («Polonyna Borzhava» – UA0000263), як елементу «Смарагдової мережі», й рекомендовані заходи щодо їх зменшення” інформація має низьку якість та не відповідає вимогам, задекларованим авторами звіту в методиці проведення досліджень з Appropriate Assessment. Зокрема, на стор. 1776 некоректним є трактування терміну ландшафт, через що не було надано належну оцінку впливу зведення ВЕС на нього, адже ландшафтні комплекси є не тільки візуальним виглядом місцевості, а й складаються з різних компонентів природи – геологічної будови, ґрунтів, вод, повітря, рельєфу, клімату та біорізноманіття. На стор. 1778 наведені помилкові та некоректні рекомендації в пункті про зменшення впливу, зокрема влаштування заходів з поліпшення лісів. На стор. 1779 некоректна рекомендація “проводити дослідження видр перед будівництвом”. На стор. 1779 подано некоректні рекомендації, зокрема, присутні грубі помилки в поданні інформації про вплив на птахів та заходи, які мають проводитися. Стор. 1782-1783 вплив на ґрунти не досліджений належним чином, заходи зі зменшення впливу виписані некоректно. Використання формулювання “наскільки це можливо” не відповідає методикам оцінки впливу на території Смарагдової мережі.

На підставі викладеного вище, “Звіт про проведення незалежної оцінки за методом «Appropriate Assessmets» щодо впливів будівництва та експлуатації ВЕС ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» на полонині «Боржава» у Закарпатській області на об’єкти (оселища та види тварин/рослин) «Смарагдової мережі» є недійсним. Для встановлення впливу ВЕС на види флори і фауни та оселища на території Смарагдової мережі “Polonyna Borzhava” мають бути проведені нові дослідження. Адже станом на сьогодні висновки про вплив на територію Смарагдової мережі сформовані не на основі фактів, а на основі припущень, що є не допустим під час ОВД.

Секретаріатом Бернської конвенції відкрито окрему справу з питань впливу на види та оселища Смарагдової території «Polonina Borzhava» (UA0000263) планованої діяльності, Міністерство екології та природних ресурсів України зобов’язане надавати інформацію щодо впливу планованої діяльності та звітувати перед Секретаріатом.⁷

Фактично планованим будівництвом будуть знищені перелічені види та будуть невиконані міжнародні зобов’язання України на виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція, 1979 р.), оскільки на етапі ОВД та у висновку не надано оцінки території Боржавського хребта Смарагдової мережі, яка є важливою не лише для збереження біорізноманіття України, але і для всієї Європи (додаток 1). Зокрема, мова про ст.ст. 4-9 Конвенції.

2. Порушення закону України «Про природно-заповідний фонд України»

Відповідно до закону України «Про природно-заповідний фонд України», законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною (Преамбула закону).

Відповідно до ст. 6 закону України «Про природно-заповідний фонд в Україні», території та об’єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні.

Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

а) нецільовому використанні територій та об’єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду;

б) здійсненні в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності;

е) порушенні вимог щодо використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

є) перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушенні вимог наданих дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

Навколо Боржавського хребта та безпосередньо на ньому розташовані території природно-заповідного фонду України, оголошені в порядку статей 51-52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», зокрема,

• гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення “Озеро на полонині Боржава”

• лісовий заказник місцевого значення “Темнатик”

• заповідне урочище “Боржавські праліси”

• заказник місцевого значення “Приборжавський”

• лісовий заказник загальнодержавного значення “Розсішний”

• загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення “Потік Оса”

• заповідне урочище “Березниківські праліси”

• проектований національний природний парк “Ждимир” (Ужгородський національний університет).

• проектований національний природний парк “Боржава” (Ужгородський національний університет).

Кожен із зазначених об’єктів природно-заповідного фонду створений з метою охорони природних комплексів, а також рідкісних видів флори та фауни. Законом заборонена будь-яка діяльність на цих територіях, що не відповідає меті створення цих територій, а відповідно створення вітропарку на них не планувалось, проте звіт з оцінки впливу на довкілля не оцінює впливу на ці об’єкти, хоча такий буде мати місце.

Аналіз звіту з ОВД дозволяє однозначно ствердити, що впродовж будівництва ВЕС через територію заказника “Темнатек” заплановано провести лінію електропередач, укріпити та розширити дорогу на ділянці довжиною до 470 м, можливий короткочасний шумовий вплив та дефрагментація низки популяцій рідкісних тварин (стор. 1581 звіту у Додатку). Також на картах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, поданих у звіті (стор. 53) місце розташування заказника вказано невірно.

Незважаючи на це, робляться недостовірні висновки та у підрозділі 2.6.5. Звіту “Вплив на природно-заповідні території та об’єкти” зазначено, що “на території планованої діяльності не має територій та об’єктів, що включені до природно-заповідного фонду загальнодержавного або місцевого рівнів”. “Із об’єктів ПЗФ місцевого значення на відстані понад 500 м від ВЕУ знаходиться лісовий заказник «Темнатик» (площею 1456 га), природоохоронній діяльності якого будівництво та експлуатація ВЕС не спричинять негативного впливу”.

Щодо впливу на інші території ПЗФ, врахування їхніх положень, охоронних зон – інформація

недостатня.

Отож, під час здійснення процедури оцінки впливу на довкліля будівництва вітрової електростанції 120 МВт на Полонині Боржава на території Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області допущено порушення закону України «Про природно заповідний фонд в Україні», не оцінено вплив на заказник “Тематник” та інші території природо-заповідного фонду, що вимагало проведення окремого дослідження, що є підставою для скасування висновку.

2.3. Порушено вимоги Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Конвенцію ратифіковано Законом від 07.04.2004 та Додатково див. Протоколи до Конвенції від 19.06.2008 від 27.05.2011 від 27.05.2011 від 26.09.2014) визначає вимоги до сталого розвитку Карпат з акцентом на розвиток місцевих ремесел, туризму та рекреації, та зобов’язує країни дбати про чуттєві екосистеми Карпат, в які не вписується планована ВЕС.

Карпатська конвенція вимагає здійснення політики, спрямованої на збереження, стале використання та відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття на всій території Карпат, вживання відповідних заходів для того, щоб забезпечувати високий рівень охорони та сталого використання природних та напівприродних середовищ існування, їхню цілісність і взаємозв’язок, а також видів флори і фауни, характерних для Карпат та, зокрема, охорону зникаючих видів, ендемічних видів та великих хижаків.

Україна повинна вживати відповідних заходів для включення цілей збереження та сталого використання біологічного та ландшафтного різноманіття до окремих напрямків державної політики, таких як гірське сільське господарство, гірське лісове господарство, управління басейнами річок, туризм, транспорт та енергетика, промисловість та гірничодобувна діяльність.

Розробляючи програми та політику просторового планування, особливу увагу, зокрема, слід звернути на: a) транскордонну транспортну, енергетичну і телекомунікаційну інфраструктуру та послуги; b) збереження та стале використання природних ресурсів; c) узгоджене планування міських та селищних прикордонних територій; d) запобігання транскордонному впливу забруднення; e) інтегроване планування землекористування та оцінка впливу на довкілля.

Незважаючи на вразливість природних комплексів карпатського регіону та міжнародні зобов’язання України, оцінка впливу на довкілля проведена із грубим порушенням вимог до сталого розвитку Карпат без акценту на розвиток, туризму та рекреації, навпаки, будівництво ВЕС значно обмежить рекреацію та, чуттєві екосистеми Карпат зазнають змін, які не були належним чином оцінені під час підготовки звіту з ОВД, а відповідно оскаржуваний висновок підлягає скасуванню.

2.4. Порушено вимоги Європейської ландшафтної конвенції (2006 р.). Конвенцію ратифіковано Законом N 2831-IV від 07.09.2005

“Охорона ландшафту” означає діяльність щодо збереження та підтримання важливих або характерних рис ландшафту, яка виправдовується його спадковою цінністю, зумовленою його природною конфігурацією та/або діяльністю людей. Полонина Боржава є візитною карткою не лише Закарпатської області, але і Львівської області, оскільки Полонина Боржава проглядається із відомого курорту Славське, зокрема, гори Високий верх (витяг Захар Беркут).

Україна взяла на себе зобов’язання a) визнавати ландшафти у законі як суттєвий компонент оточення людей, як вираження різноманітності їхньої спільної культурної та природної спадщини, та як основу їх ідентичності; b) встановлювати та впроваджувати ландшафтну політику, спрямовану на охорону, регулювання і планування ландшафту шляхом прийняття конкретних заходів, викладених у статті 6; c) встановлювати порядок участі широкого загалу, місцевих і регіональних органів влади та інших сторін, заінтересованих у визначенні та впровадженні ландшафтної політики, згаданої у пункті b вище; d) включати ландшафт до власної регіональної і міської планової політики та до її культурної, екологічної, сільськогосподарської, соціальної та економічної політики, а також до будь-якої іншої політики, що може безпосередньо або опосередковано впливати на ландшафт. Ст. 6.

Проте, під час оцінки впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції 120 МВт на Полонині Боржава на території Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області України в особі відповідача порушено зобов’язання щодо підвищення рівня обізнаності громадянського суспільства, приватних організацій та органів державної влади щодо цінності полини Боржава, її ролі для них. Не ідентифіковано власні ландшафти на всій її території, у тому числі на полонині Боржава, не оцінені ідентифіковані ландшафти, беручи до уваги особливі цінності, що їм надають зацікавлені сторони та населення, якого це стосується. Під час громадського обговорення не надано значення висловленим позиціям щодо цінності та якості ландшафтів полонини Боржава. Зокрема, якщо особливість полонини Боржава породжує туризм та можливість збору ягід (чорниць), не оцінено кількість заробітку кожного села в рік у порівнянні із 50 тис. євро (1 550 000 грн) у рік на район, які будуть находити як орендна плата за земельні ділянки. Один мешканець заробляє на чорниці в сезон до 30 000 грн.⁸ Якщо помножити на кількість працездатного населення у селі, то залежно від їх кількості суми значні. 300 мешканців зароблять 9 млн. грн. за сезон. Парапланерний і дельтапланерний спорт є національними видами спорту, відповідно до Реєстру видів спорту України⁹ та Закону України «Про фізкультуру та спорт» створюють позитивний імідж країні, оскільки тут проводяться міжнародні змагання. Під час здійснення ОВД не враховано, що після втрати Криму, це єдине в Україні місце для проведення міжнародних змагань із парапланеризму. Свого часу, ВРУ прийняла постанову про заходи щодо збереження території гори Климентієва (Узун-Сирт) в Автономній Республіці Крим, яка є важливим центром парапланеризму в Україні.¹⁰

З висновку з ОВД очевидно, що візуальний вплив ВЕС буде відчутний на сотні кілометрів, оскільки вітрогенератори буде видно з усіх навколишніх вершин, адже вони розташовуватимуться на висоті вище 1300-1500 метрів на хребті, а не в долині. Як показує міжнародний досвід, оцінки впливу на ландшафти це важливий аспект оцінки впливу на довкілля.

Таким чином, під час здійснення ОВД та прийняття оскаржуваного висновку відповідач не застосував положення ландшафтної політики та не гарантував охорону, регулювання та планування ландшафту, що свідчить про наявність підстав для скасування висновку.

2.5. Порушення Угоди про збереження кажанів в Європі (1999 р.), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція, 1999 р.), не виконання Угоди про Асоціацію в частині Директиви Ради ЄС від 02.04.1979 р. про збереження диких видів птахів (Пташина Директива), Директиви Ради ЄС про збереження природного середовища існування дикої флори і фауни (No92/43/ЄС) (Оселищна директива), Водної рамкової директиви тощо.

Через особливість виникнення теплових висхідних потоків у різних частинах масиву, вітрові турбіни становитимуть значну потенційну небезпеку для птахів, що використовують ці потоки для набору висоти. Насамперед, це стосується хижих та інших великих перелітних птахів, більшість з яких занесена до Червоної книги України та різних природоохоронних списків європейського та світового значення. Особливу небезпеку турбіни становитимуть для тих видів птахів і кажанів, що переважно мігрують у нічний період доби.

На території Боржавського хребта виявлено 94 види птахів; серед них 8 видів, занесених до Червоної книги України (Ciconia nigra, Tetrao urogallus, Falco peregrinus, Aquila pomarina, Circaetus gallicus, Bubo bubo, Strix uralensis та Aegolius funereus). Полонини відіграють важливу роль для багатьох видів птахів, як у літній, так і зимовий періоди. В осінній період на схилах полонин відзначені численні зграї (до 70-80 ос. в одній зграї) припутня (Columba palumbus), а також кормодобувні зграї зяблика (Fringilla coelebs), дроздів, костогриза (Coccothraustes coccothraustes). Окрім того, полонини часто є основними кормовими біотопами деяких хижих птахів, як денних (яструба великого Accipiter gentilis, канюка Buteo buteo та ін.), так і нічних (сов сірої Strix aluco і довгохвостої Strix uralensis), а також круків (Corvus corax), що гніздяться в сусідніх лісостанах (Башта А.-Т.В. Орнітофауна проектованого національного парку “Ждимир”). Зведення вітрової електростанції може спричинити значну шкоду популяції птахів Боржавського хребта та прилеглих територій.

Велика видова різноманітність орнітофауни, насамперед гніздової, а також значне представництво рідкісних і зникаючих видів птахів, ссавців, рептилій та амфібій підтверджує потребу заповідання цієї території.

Питання кажанів взагалі залишається не дослідженим, оскільки період дослідження обраний пізньої осені та ранньої вести, коли більшість видів уже готується до зимівлі.

Водна рамкова директива вимагає врахування оцінки територій Смарагдової мережі у межах басейнів рік, проте це питання дослідженим в повній мірі не було. Така вимога закріплена на рівні національного законодавства¹¹ постановою КМУ Про затвердження Порядку розроблення плану управління річковим басейном. Невиконання цієї вимоги у даному випадку є серйозним порушенням, оскільки на схилах Боржавського гірського масиву, де планується будівництво, формується значна частина стоку таких річок як Латориця та Боржава – головних приток транскордонної ріки Тиси.

З огляду на вищенаведене можна стверджувати, що поверхові дослідження для підготовки звіту з ОВД свідчать про свідоме порушення ряду природоохоронних угод, що матиме значний вплив у майбутньому не лише в межах України, але і у транскордонному контексті.

2.6. Порушення закону України «Про екологічну мережу»

З врахуванням пункту 4 статті 15 Закону України «Про екомережу», Зведена схема формування екомережі України, регіональні та місцеві схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі є основою для розроблення усіх видів проектної документації при здійсненні землеустрою, розробці містобудівної документації, а також здійсненні господарської та іншої діяльності». Планована діяльність порушить цілісність екосистемних функцій складових елементів екомережі; збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі; сприятиме втратам природних та напівприродних територій (зайнятих рослинними угрупованнями природного походження та комплексами, зміненими в процесі людської діяльності), розширення площі території екомережі.

З огляду на вищенаведене можна ствердити, що планована діяльність із спорудження ВЕС на Боржаві фрагментує територію та зробить її непридатною для охорони біорізноманіття, а мова іде про Вододільно-Карпатський середньогірно-високогірний екокоридор.¹², який зазначений зокрема у п’ятому звіті України на виконання Конвенції про охорону біорізноманіття.

В звіті подано недостатньо інформації щодо впливу на елементи екомережі, в разі негативного впливу на яку може бути порушено Закон України “Про екологічну мережу України”. На стор. 1583 звіту зазначено, що “відповідно до схеми планування території Закарпатської області (затвердженої рішенням сесії ЗОДА від 17.05.2013 №731), розробленої на період до 2031 р., масив Боржава віднесено до проектованої території екологічної мережі: через полонину Боржава проходить Полоннський екокоридор та бере початок гідрологічний коридор р. Боржава. Також масив Боржава є ключовою територією екологічної мережі Закарпатської області”.

Отже, порушення закону України «Про екологічну мережу» під час здійснення ОВД привело до прийняття незаконного висновку, який підглядає скасуванню.

2.7. Порушення законів «Про охорону земель», «Про атмосферне повітря», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» планована діяльність буде чинити невластивий для полонини Боржава вплив, що відобразиться на впливі на здоров’я людей.

Взимку Боржавський хребет відвідують туристичні групи, проводяться скі-тури, відбуваються навчання альпіністів. Наприклад, в грудні 2017 та 2018 років Клуб “Вертикаль” провів виїзди на Боржавський хребет груп більше ніж 50 чоловік одночасно, які пройшли більшу частину хребта. В селі Подобовець працює табір “Перша вершина”, в якому діти щороку роблять своє перше сходження на вершини Боржавського хребта. Впродовж всієї зими здійснюються виходи малими групами туристів. Крім того, як вже описувалося вище, влітку полонину активно відвідують туристи, парапланеристи, а також місцеві мешканці в збору ягід та лікувальних трав.

Проте питання про вплив планованої діяльності на фактори, що мають вплив на здоров’я людей не оцінені в повній мірі. Зокрема, акустичні впливи; електромагнітні впливи; забруднення ґрунтів та знищення верхнього шару ґрунту; ризик підсилення водної ерозії на прилеглих територіях, зокрема через штучний відвід поверхневих вод з території електростанції, а також через створення протипожежних розривів між об’єктами, що входять до складу ВЕС, та лісовими масивами, створення стічних канав вздовж доріг; вітрової ерозії; гравігенних процесів; забруднення атмосфери та негативні природні явища; збільшення поверхневого стоку та інші негативні ризики оцінено не було.

Нагадаємо, що ст. 16 Конституції України гарантує нам право на безпечне для життя та здоров’я довкілля, а ст. 1 закону України «Про санітарне та епідеміологічне благополуччя населення України» свідчить, що санітарне та епідемічне благополуччя населення – це стан здоров’я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами.

Відповідно до ст. 15 згаданого закону підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об’єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об’єктів зобов’язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Ст. 1 Закон України «Про охорону земель» дає таке визначення система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Охорона земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення здійснюється шляхом включення цих земель до складу екологічної мережі, обмеження їх вилучення (викупу) для інших потреб та обмеження антропогенного впливу на такі землі. (ст. 50 закону).

Території, важливі для туристичної індустрії та житлові поселення, повинні бути розташовані на відстані, достатній для того, щоб уникнути будь-якого турбування від шуму та візуального впливу, зазначає І.М.Мацалак у статті «Актуальність використання ВЕС у невеликих населених пунктах на території Карпатського регіону»¹³ Проте як випливає із звіту про ОВД при видачі висновку з ОВД уповноваженим органом не були враховані ризики для людей, які відвідують полонину Боржава (туристи, спортсмени, збирачі чорниць тощо)., що виникатимуть внаслідок експлуатації ВЕС. Зокрема, не враховані ризики ураження людей уламками лопатей вітряків у випадку аварій. Згідно ДСТУ 8339:2015 «Вітроенергетика. Вітроелектростанції. Оцінення впливу вітроелектростанцій на навколишнє середовище» радіус небезпечних зон становить rвідл = H + D, за швидкостівітру (4—25) м/с, rвідл = H + 9D, за швидкості вітру понад 25 м/с, де H — висота вежі; D — діаметр вітроколеса. Для ВЕС, що планується на Боржаві, це відповідно 149 і 1385 метрів. Туристичні маршрути проходять безпосередньо через ділянки, на яких планується становлення вітрових турбін, таким чином, зазначені вище відстані не дотримуються.

У стандарті також зазначені критерії вибору ділянки під ВЕС, зокрема «віддаленість від курортно-рекреаційних зон, місць відпочинку населення та інших прирівняних до них об’єктів». Згідно Схеми планування Закарпатської області, територія планованої діяльності відноситься до зон «рекреаційно-туристичні зони з центрами» та «гірсько-рекреаційних комплексів з центрами» (https://carpathia.gov.ua/sites/default/files/imce/130517_731-01.pdf) Таким чином, туристи та інші верстви населення, що відвідують полонину, перебуватимуть у небезпечних зонах ураження уламками конструкцій ВЕУ у випадках аварій.

Щодо ризиків ураження уламками льоду з вітрових турбін взимку, ситуація аналогічна: у звіті з ОВД враховані рекомендації Світового банку щодо відстаней до забудови і доріг, але не врахований ризик для людей, що перебувають на полонині у рекреаційній зоні. У відповіді суб’єкта господарювання випадки перебування людей на полонині в погодних умовах, які сприяють формуванню та падінню уламків льоду, названі «малоймовірними», що є небґрунтованим, зважаючи на те, що на Полонині Боржава обмерзання спостерігається з листопада по квітень. У той же час, у зазначений період з листопада по квітень, люди на полонині перебувають практично кожного дня: це туристи, альпіністи, лижники, сноубордисти і просто відпочиваючі.

Небезпечні зони радіусом 267 м (за даними звіту з ОВД) перекривають 7,5 км промаркованих туристичних маршрутів і займають понад 760 га площі полонини. Таким чином, ризик травмування людей у звіті з ОВД необґрунтовано применшений.

Якби уповноваженим органом були враховані вищезазначені зауваження щодо безпеки людей, ним було б видано висновок про неприпустимість планованої діяльності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», вітрова електростанція – це група вітрових електричних установок або окрема вітрова електроустановка, устаткування і споруди, розташовані на певній території, які функціонально пов’язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для виробництва електричної енергії.

Планованою діяльністю група вітрових електричних установок в кількості 34 шт функціонально пов’язана між собою дорогами, лініями електропередач 35 і 110 кв, а також лініями зв’язку і становлять єдиний комплекс вітрової електростанції потужністю 120 МВт.

Наклавши на зведений план інженерних мереж ВЕС (представлений на рис. 2.12 на стор. 69 звіту з ОВД) межі адміністравтиних районів, можна побачити, що санітарно-захисні зони (СЗЗ) вітряків, дорога і кабельна лінія електропередачі, прокладка якої передбачається траншейним методом, потрапляють на територію Пилипецької сільради Міжгірського району, а саме:

– близько 1,2 км дороги і кабельних ліній електропередачі розташовані на території Пилипецької сільради;

– приблизно 0,7 км² (70 Га) території Пилипецької сільради потрапляє до зони розльоту уламків льоду;

– приблизно 5,5 км² (550 Га) території Пилипецької сільради потрапляє до санітарно-захисних зон (СЗЗ) вітрових установок (ВЕУ).

При цьому, у звіті з ОВД взагалі не зазначено, що територія планованої діяльності частково розташована на території Міжгірського району, і що вплив планованої діяльності також буде у значній мірі розповсюджуватись на територію Міжгірського району. Основними чинниками негативного впливу планованої діяльності на територію Міжгірського району є небезпека для життя і здоров’я його громадян і туристів; екологічні ризики і загроза зменшення потоку туристів.

2.8. Порушення закону України «Про Червону книгу України»

Відповідно до статті 11 Закону України «Про Червону книгу України», охорона об’єктів Червоної книги України забезпечується шляхом урахування спеціальних вимог щодо охорони об’єктів Червоної книги України під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної документації, здійснення оцінки впливу на довкілля.

Враховуючи те, що перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, то під час виявлення червнокнижних видів – перевага повинна надаватися охороні цих територій, а не забудові.

В звіті з ОВД міститься інформація про наявність на території планованої діяльності реліктових та зникаючих видів, занесених до Червоної книги України та міжнародних охоронних списків. У разі будівництва ВЕС їм загрожує знищення, що є порушенням Закону України “Про Червону книгу України” та міжнародних зобов’язань України. Так, на стор. 1555-1558 звіту зазначено, що на ділянках виділених під ВЕС зростає понад 14 видів рослин, занесених до Червоної книги України, а також види, що охороняються Резолюцією № 6 Бернської конвенції.

На стор. 1567 зазначено, що оселища європейського значення, що охороняються Бернською конвенцією частково потрапляють в межі запроектованих під забудову ділянок ВЕС, а також в зону створення інфраструктури ВЕС, насамперед на ділянці хребта між горами Стій і Великий Верх, включно з вершинами.

На стор. 1576 наведено результати досліджень безхребетних гідробіонтів на території запланованого будівництва ВЕС. У висновку зазначено, що на території будівництва наявні місця існування 16 видів безхребетних гідробіонтів і 4-х видів амфібій, з яких 1 вид включений до Червоної книги України, 4 види є регіонально рідкісними, 1 вид належить до ІІ додатку Бернської конвенції. А на схилах гори Плай наявне важливе місце існування гідрофауни Карпат, яке потребує додаткових заходів охорони акваторії та площі водозбору.

На стор. 1578 наведено результати досліджень земноводних на території проектованої ВЕС, де зазначено, що на території запланованого будівництва ВЕС наявні 3 види амфібій, занесені до Червної книги України: тритон карпатський, тритон альпійський та кумка жовточерева. Виявлено їх місця існування та розмноження.

На стор. 1579 наведено результати дослідження ссавців на Боржавському хребті. У висновку зазначено, що на території проектовано ВЕС виявлені місця існування бурозубки альпійської – виду, занесеного до Червоної книги України, реліктовий ареал цього виду знаходиться під загрозою антропогенного впливу. Місця існування виду виявлено безпосередньо на ділянках будівництва ВЕУ № 4, 5, 13, 14, 17, 20, 21, 24, 28, 34. Під час будівництва їх буде знищено, про що зазначено в звіті. Також у висновках звіту зазначено, що дослідження нірних гризунів на Боржавському хребті проведено недостатньо.

Наведених у звіті з ОВД даних про наявність представників червонокнижних видів флори і фауни достатньо для формулювання висновку про неприпустимість планованої діяльності як такої що призведе до знищення об’єктів Червоної книги України, які належать до природних ресурсів загальнодержавного значення і підлягають особливій охороні на всій території України.

Однак, всупереч цьому, уповноважений орган (відповідач) видав висновок про припустиміть планованої діяльності, чим порушив норми ст. 64, 68 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 20, 21 «Про Червону книгу України».

Відсутня інформація щодо заходів з уникнення знищення на ділянках будівництва ВЕС (ВЕУ № 4, 5, 13, 14, 17, 20, 21, 24, 28, 34) оселищ бурозубки альпійської, виду занесеного до Червоної книги України.

Відповідно до постанови КМУ «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»¹⁴ вартість знищення однієї бурозубки альпійської коштує 600 грн. (з врахування інфляцій 1531 грн. 20 коп.). Тому висновок у звіті про можливість відлову та перенесення бурозубок без правильного аналізу є невірним, оскільки він відносить питання визначення кількості червонокнижних видів в межах планованої території під будівництво на розсуд забудовника, хоча цінність червонокнижного виду є важлива для довкілля України. Звичайно, що забудовнику краще буде не побачити всіх цінних видів.

З огляду на вище наведене планована під забудову територія мала б бути оголошена національним природним парком, про що давно вже говорять у наукових колах. На базі цих досліджень територія Боржави була включена у екологічну мережу, а потім у Смарагдову мережу. Проте, планованим будівництвом порушуються норми закону України «Про Червону книгу України», зокрема ст. 11 та ст. 20 про оголошення територій з червонокнижнинами видами об’єктами природно-заповідного фонду.

2.9 Порушення законодавства про регулювання містобудівної документації, про Генеральну схему України.

У ст. 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за рішенням Кабінету Міністрів України розробляються схеми планування окремих частин території України: кількох областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат, територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій.

Боржава належить до гірських територій Карпат, тому рішення про використання цих територій належить до компетенції Кабінету Міністрів України, а не районних адміністрацій.

Це окреме питання, яке зараз теж оспорюється у суді, і доводить про свідоме порушення норм як чинного так і міжнародного законодавства.

2.10 Грубе порушення Wind energy developments and Natura 2000 http://ec.europa.eu/environment/nature/natura2000/management/docs/Wind_farms.pdf та https://search.coe.int/bern-convention/Pages/result_details.aspx?ObjectId=0900001680746245

Незважаючи на те, що ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» замовив та опублікував окремий висновок (Appropriate Assessments), в якому фахівці екологи оцінили вплив будівництва Товариством ВЕС на полонині Боржава у Закарпатській області на об’єкти Смарагдової мережі та NATURA 2000 (при наявності такого) рекомендації “Wind energy developments and Natura 2000», яка регламентує принципи будівництва вітрових електростанцій на об’єктах Смарагдової мережі, були грубо порушені.

Спершу – на етапі стратегічної екологічної оцінки. Детальні плани території розробляли дуже швидко до набрання законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» сили. Таким чином, було опущено першу рекомендацію Wind energy developments and Natura недопущення для забудови таких території ще на етапі СЕО.

В листі Бернської конвенції (додається) до Української природоохоронної групи зазначено: «As you know, according to Recommendation No. 8 (2012) of the Standing Committee to the Bern Convention on the national designation of adopted Emerald sites “the national designation of the adopted Emerald sites will ensure that they are protected from external threats and subject to an appropriate regime for achieving a satisfactory conservation status of the species and natural habitats listed in Resolutions No. 4 (1996) and No. 6 (1998) present on the site, involving, if and where appropriate, management plans, administrative measures and contractual measures. I also note however, that wind energy developments and any other anthropogenic activity would not necessarily affect negatively an Emerald site and is not forbidden as such. However, there is a need for a careful planning and assessment (according to international standards) of any activity which has a potential for negatively affecting habitats and species of European importance which have triggered the designation of a given area as Emerald site».

Наводимо переклад: “Як відомо, згідно з Рекомендацією № 8 (2012) Постійного комітету Бернської конвенції про визначення на національному рівні прийнятих Смарагдових територій “визначення на національному рівні прийнятих Смарагдових територій забезпечить їх захист від зовнішніх загроз та передбачає відповідний режим для досягнення задовільного стану збереження видів та оселищ, перелічених у Резолюціях № 4 (1996) та № 6 (1998), наявних на зазначених територіях, включаючи, якщо і де це необхідно, менеджмент плани, адміністративні заходи та заходи на договірній основі”. Тобто, Україна має забезпечити необхідний природоохоронний режим та збереження оселищ та видів флори і фауни. «Я хочу зазначити, що розвиток вітрової енергетики або інша антропогенна діяльність не обов’язково матиме негативний вплив на об’єкт Смарагдової мережі і не заборонений як такий. Однак необхідно проводити ретельне планування і оцінку (відповідно до міжнародних стандартів) будь-якої діяльності, що може потенційно негативно вплинути на оселища та види, які мають європейське значення і наявність яких стала причиною віднесення цієї території до об’єктів Смарагдової мережі». Тобто має бути проведена спеціальна оцінка впливу на види та оселища й оцінена загроза планованої діяльності на стан їх популяцій.

Таким чином, аналізуючи звіт перед винесенням висновку, доцільно було проаналізувати, які існують вимоги до окремого висновку, який готувався з метою оцінки впливу планованої діяльності на птахів та співставити наявну у звіті інформацію, яка не була отримана відповідно до заявленого висновку, із матеріалами, наданими Західноукраїнським товариством охорони птахів, виконаних відповідно до вимог згаданих вище рекомендацій.

З огляду на вище наведене вважаємо, що видача висновку була передчасною, без наявних серйозних досліджень, що привело до того, що умови сформульовані у висновку не можливо виконати.

Тому рішення суду є логічним та закономірним. Вважаємо, що апеляції не буде.

Більше інформації по справі у

Софія Шутяк, провідного юрисконсульта ЕПЛ, адвоката, s.shutiak@epl.org.ua