Сьогодні, 28 квітня 2021 року Комітет з дотримання Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів (далі – Протокол про РВПЗ) до Конвенції ЄЕК ООН про доступ до інформації, участь в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, розглянув питання про прийнятність справи про дотримання Україною своїх зобов’язань в рамках цього міжнародного договору. Це перша справа ініційована представниками громадськості перед цим міжнародним органом, хоча сам Протокол про РВПЗ був підписаний в Києві іще в 2003 році і активно впроваджується, зокрема, в країнах ЄС.
Минулого року МБО «Екологія-Право-Людина» (далі – ЕПЛ) – українська неурядова організація, статутною метою якої є захист довкілля, подала до Комітету з дотримання звернення про таке:
Іще на початку 2016 року Парламент України ратифікував Протокол про РВПЗ, який набув чинності для України 2 травня 2016 р. Відповідно до статті 8 Протоколу про РВПЗ першим звітним роком для України став 2017 рік, а інформація за перший звітний рік повинна була бути включена до національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів до кінця 2019 року. Однак цього не сталося. Окрім прийняття Закону про ратифікацію Протоколу про РВПЗ, а також перекладу його українською мовою, Україна не здійснила жодного іншого заходу на виконання своїх зобов’язань за Протоколом. Жодних законодавчих, нормативних чи будь-яких інших заходів не було вжито для створення достатньої правової бази та забезпечення функціонування національного реєстру за стандартами, закріпленими міжнародним договором.
Разом з тим, 19 березня цього року РНБО прийняла рішення «Про заходи щодо підвищення рівня хімічної безпеки на території України», яким на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України поклала завдання створити у шестимісячний строк та забезпечити впровадження національного реєстру викидів та переносу стійких органічних забруднювачів згідно з вимогами Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів 2003 року до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі ухвалення рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, 1998 рік (Орхуська конвенція), із включенням речовин, що належать до групи стійких органічних забруднювачів.
Сподіватимемося, що Міністерство вкладеться у встановлені РНБО строки, і розпочату ЕПЛ справу у Комітеті можна буде урочисто закрити у зв’язку із успішним запровадженням в Україні такого важливого інструменти екологічного врядування як РВПЗ.
Із зверненням ЕПЛ та іншими матеріалами по справі (після їх надходження) можна ознайомитися на сайті ЄЕК ООН за посиланням: http://bit.ly/3rPn9qH
* Протокол про РВПЗ є першим юридично обов’язковим міжнародним документом про реєстри викидів та переносів забруднювачів. Очікується, що завдяки створенню відкритих загальнонаціональних реєстрів та введення для підприємств вимог про надання регулярних звітів про свої викиди та переноси конкретних забруднювачів, Протокол стимулюватиме зниження рівнів забруднення, і відповідно сприятиме покращенню стану довкілля.
