Вже вкотре НАЕК “Енергоатом” намагається заволодіти водою ріки Пд.Буг для потреб енергетики. Такі спроби розпочалися ще у 1980 роках, і тривають до сьогодні. Вода південного Бугу потрібна атомникам для реалізації проекту Ташлицької ГАЕС (ну і для потреб ЮУ АЕС також) в Миколаївській області на річці Пд.Буг, поблизу ЮУ АЕС.
Очікувано, позиція Міндовкілля стає однією із перешкод реалізації планів Енергоатому, оскільки реалізація таких планів негативно вплине на цінні природні території, об’єкти природно-заповідного фонду України, а також і на історичну спадщину. Та і водність ріки Пд.Буг щороку зменшується, наслідки зміни клімату відчуваються на півдні дуже гостро і потреби в воді у водокористувачів ріки зростають.
Із запуском процедури ОВД в Україні, у НАЕК виник обов’язок щодо проходження процедури ОВД запуску нових гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища на р.Пд.Буг, і відповідно затоплення нових територій.
ЕПЛ з 2006 року захищає цінні заповідні території Миколаївщини, та вживає правових кроків до зупинення таких незаконних планів НАЕК. Так, ЕПЛ ініціювало 5 судових процесів, за результатами яких було визнано незаконною Постанову КМУ “Про надання земельних ділянок в постійне користування” від 20.06.2006 р. та скасовано рішення Миколаївської обласної ради №10 від 6.07.2006р. “Про зміну меж РЛП “Гранітно-степове побужжя”. Незважаючи на такі судові рішення, НАЕК провів затоплення берегів ріки Пд.Буг та підняв рівень Олександрівського водосховища до НПР +14,7м.
Перша процедура ОВД розпочалася у 2021 році, на розгляд Міндовкілля було надано звіт з ОВД завершення будівництва ТГАЕС у складі гідроагрегатів 3-6 з підвищенням рівня водосховища до +20,7м НПР. 30.06.21 року Міндовкілля повідомило, що відмовляє у видачі документа дозвільного характеру – висновку з оцінки впливу на довкілля через подання неповного пакету документів, а також через невідповідність планованої діяльності вимогам законодавства, зокрема і Закону “Про природно-заповідний фонд України”.
У 2023 році знову НАЕК “Енергоатом” звернувся до Міндовкілля із матеріалами планованої діяльності “Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС. Введення гідроагрегатів 3-6 (коригування) з підвищенням рівня Олександрівського водосховища на р.Пд.Буг з позначки 16м до позначки 16,9м”, надали Звіт з ОВД. Цього разу Міндовкілля також відмовило у видачі висновку з ОВД такої планованої діяльності. Цілий ряд зауважень міністерство сформувало щодо такої планованої діяльності, зокрема і відсутність інформації про те, які саме земельні ділянки будуть підлягати затопленню окрім 27,72 га, які вже були затоплені у 2006 році та які були віддані НАЕК незаконною Постановою КМУ у постійне користування. У Звіті з ОВД також упущено дуже важливу інформацію – які саме території в межах території Смарагдової мережі, РЛП “Гранітно-степове побужжя”, НПП “Бузький гард” будуть затоплені. Науковці порахували, що біля 57 видів раритетних рослин із Червоної книги України та міжнародних списків попадають в зону впливу (фактично, затоплення) ТГАЕС, а також на місці затоплення знайдено 10 типів біотопів, які підлягають міжнародному рівню охорони.
Дуже важливо, що Міндовкілля зауважило про неналежність опрацювання у звіті з ОВД виправданих альтернатив планованої діяльності (як технологічного, так і географічного характеру). Атомники вказали як альтернативу – ту плановану діяльність, яка вже у 2021 році була визнана Міндовкілля недопустимою, та не надали інформацію про нульову альтернативу та її вплив на всі компоненти довкілля.
Також затоплення Олександрівського водосховища буде мати негативний вплив на об’єкти культурної спадщини, оскільки Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Відповідні археологічні дослідження цих ділянок були проведені, проте чи дає це нам право тепер їх знищити (затопити)? Дозволу на таке знищення Мінкульт не надавав, і в матеріалах ОВД є лист Мінкульту 1996 року (!), де останнє не заперечує проти затоплення.
ЕПЛ постійно бере участь в процедурі ОВД, надає коментарі щодо звітів з ОВД планованої діяльності НАЕК «Енергоатом» по завершенню реалізації проекту ТГАЕС, яка є проектом майже 50 річної давності. Вважаємо, що на сьогодні наявні більш безпечні, менш коштовні та більше енергоефективні проекти з вищим рівнем ККД, ніж радянський проект Ташлицької ГАЕС. Сподіваємося, що останнє рішення Міндовкілля стане поштовхом до дискусій щодо альтернативних технологічних рішень для подолання пікових навантажень в електромережі України, із врахуванням європейського досвіду та із врахуванням глибокого аналізу наслідків зміни клімату на півдні України.
І не слід забувати про важливість захисту пам’яток історії та культури, а документування та розкопки таких пам’яток не дають права їх згодом знищувати. Нещодавно судді Верховного суду у окремій думці у справі № 748/1335/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110175768 ) вказали:
“16. Якщо держава визнала певні об`єкти пам`ятками археології, що потребують захисту (тобто такими, щодо збереження яких є підвищений суспільний інтерес), то видається несправедливим і нерозумним вважати, що для цього захисту є перешкоди, та надавати перевагу рішенням, які захищають приватний інтерес на шкоду суспільному. Особливо за недобросовісної поведінки учасників цивільних відносин. Допускаючи об`єкт за об`єктом можливість знищення історичної спадщини, ми руйнуємо ідентичність власного народу й уможливлюємо те, що цю ідентичність будуть для нас створювати, а нашу собі привласнювати інші народи. У війні за історичну ідентичність владні рішення мають бути спрямованими на зміцнення останньої, а не на її розмивання.”
