Командою ЕПЛ в складі Олени Кравченко, Олени Пелих та Катерини Полянської спільно з академіком НАН України Яковом Дідухом, а також співробітниками Національного заповідника «Хортиця» Михайлом Муленко та Олегом Мальцевим було здійснено експедиційний виїзд до острова Хортиця та села Малокатеринівка з метою обстеження стану екосистем, які формуються на дні колишнього Каховського водосховища.
Після прориву греблі Каховської ГЕС співробітники ЕПЛ почали вивчення наслідків катастрофи на території колишнього Каховського водосховища та його заток. Дослідження проводились дистанційно та польовими методами. Протягом літньо-осіннього та весняного періодів у 2023 та 2024 роках було організовано 6 польових виїздів до Херсонської та Запорізької областей. Дослідження проводились на території НПП «Кам’янська Січ» та прилеглих територій, Національного заповідника «Хортиця» та на дні водосховища біля сіл Малокатеринівка та Канівське. Проводилися моніторингові спостереження за заростанням дна, станами екосистем в різні періоди року, дослідження мулів та пошкоджень внаслідок обстрілів та забруднення вибухонебезпечними предметами.
Станом на жовтень 2024 року з часу катастрофи 6 червня 2023 року пройшов 1 рік та 5 місяців, триває завершення фенологічного сезону. На місці водної екосистеми яка повністю загинула внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС формується новий рослинний покрив з переважанням верби та домішками інших деревних видів, зокрема тополі чорної та тополі білої. Станом на жовтень 2024 року висота особин верби, виміряних біля села Малокатеринівка, Запорізької області складала в середньому 4,5-5 метрів. Тріщини на колишньому дні досі присутні, однак поступово нівелюються, їх глибина залежить від глибини залягання ґрунтових вод та типу відкладів. Стовбури дерев подекуди всіяні попелицями.
На острові Хортиця на моніторингових ділянках на території загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» на колишніх озерах Качаче та Осокорове, які ще навесні 2024 року були відкритими, відмічено заростання колишніх водойм, а також всихання деревного ряду навколо озер, ймовірно через різку зміну умов зволоження та неможливість швидко адаптуватися. Відмічено присутність аморфи фруктікози. Тополя чорна чутлива до рівня води, на ділянках проведення попереднього моніторингу в травні 2024 року через низькій рівень води відмічено всихання більшості особин. Варто зазначити що рівень води біля острова Хортиця залежить від попусків Дніпрогесу, дно оголилося через мінімальний попуск води. Відкрилося піщане дно, яке поступово заселяється осоковими, вербою та тополею чорною. В затоках, які втратили зв’язок з головним руслом спостерігається цвітіння синьо-зелених водоростей.
В камеральних умовах було також здійснено порівняння карт цієї місцевості з картами ХІХ століття до існування Каховського водосховища, на яких можна побачити екосистеми заплавного лісу з численними старицями та протоками, такими яким був Великий Луг.
Катерина Полянська, старший еколог ЕПЛ, k.polyanska@epl.org.ua
Фото автора, фрагменти карт подано з сайту https://freemap.com.ua/karty-ukrainy/
