ЕПЛ проаналізувала результатами роботи комісій з фіксації збитків, завданих об’єктам природно-заповідного фонду, в тих областях, по території яких проходить лінія фронту, та тих, які межують з прифронтовими і зазнають постійних обстрілів.
Отож нижче розглянемо результати роботи комісій у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській та Харківській областях.
Як зазначає Управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА, після військової агресії російської федерації 24.02.22 року в зоні бойових дій опинилося 79 об’єктів ПЗФ, 16 з яких були безпосередньо в зоні бойового зіткнення та під окупацією, серед них Чорноморський біосферний заповідник, Національний природний парк «Білобережжя Святослава», регіональні ландшафтні парки «Кінбурнська коса», які і досі під окупацією. Територіям ПЗФ було нанесено шкоду внаслідок обстрілів, мінування, пожеж, знищення грунтового та рослинного покриву, а також підтоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС. Проте, за даними управління, зафіксовано і пораховано шкоду лише ботанічному заказнику місцевого значення «Івано-Кепине». За підрахунками Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу розмір збитків становить 489,837 млн.грн. Фіксація шкоди та проведення розрахунків її розміру, за словами управління, на інших територіях неможлива до їхньої деокупації та розмінування.
Дещо краща ситуація з фіксацією шкоди в сусідній Херсонській області. Після звільнення правобережної частини області розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації було створено комісію з визначення шкоди, завданої довкіллю внаслідок збройної агресії. За результатами роботи комісії протягом 2023 року було зафіксовано та пораховано шкоду таким об’єктам природно-заповідного фонду:
46 550 000 000 грн. – шкода, завдана Національному природному парку «Нижньодніпровський».
1 305 583 157 грн. – шкода, завдана Національному природному парку «Олешківські піски».
102 913 055 455,2 грн. – шкода, завдана Національному природному парку «Джарилгацький».
4 921 190 250,15 грн. – шкода, завдана Національному природному парку «Кам’янська Січ».
23 978 744 грн. – шкода, завдана частині Чорноморського біосферного заповідника, що знаходиться в Херсонській області
Таким чином за обрахунками Державної екологічної інспекції Південного округу за 2023 рік об’єктам ПЗФ Херсонської області було завдано шкоду на загальну суму понад 155 млрд. грн. У 2024 році ДЕІ Південного округу нарахувала збитки об’єктам ПЗФ області ще на понад 100 млрд. грн., з яких:
104 608 160 547,71 грн. – шкода, завдана Національному природному парку «Кам’янська Січ».
62 774 345 грн. – шкода, завдана Біосферному заповіднику «Асканія-Нова».
901 515 940,4 грн. – шкода, завдана Національному природному парку «Нижньодніпровський».
Також зафіксована, але на даний час не порахована, шкода, завдана ландшафтному заказнику місцевого значення «Інгулець». Робота комісії ускладнюється через перебування деокупованої території під постійними обстрілами, замінованість та підтоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС.
Підрив Каховської ГЕС, як ми бачимо завдав шкоду одразу кільком областям. Ще однією з таких областей є Запорізька, де постраждав Загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», сума збитків від підтоплення якого становила 1 507 538 487 грн. 87 коп. Також 2 факти пошкодження території заказника «Дніпровські пороги» внаслідок обстрілів були зафіксовані і в 2024 році, проте розмір завданої шкоди Запорізька ОВА не повідомила.
В безпосередній близькості до колишнього Каховського водосховища знаходяться ще два об’єкти ПЗФ, а саме «Білі пороги» та «Нікопольські плавні», що на території Марганецької міської та Червоногригорівської селищної рад Дніпропетровської області. Однак через постійні обстріли з боку тимчасово окупованих територій Запорізької області та заборону військового керівництва пересуватися вздовж берегової лінії водосховища, здійснити обстеження цих об’єктів та зафіксувати шкоду на даний час неможливо.
Найбільш постраждалими від воєнних дій є Донецька та Луганська області. Однак, за інформацією Донецької ОВА, станом на кінець 2023 року комісії не фіксували факти завдання воєнними діями шкоди та збитків об’єктам природно-заповідного фонду на території Донецької області оскільки території, на яких мають місце такі випадки знищення та пошкодження природних об’єктів, знаходяться на деокупованих територіях, які засмічені вибухонебезпечними предметами, або в межах територіальних громад, що включені до територій активних бойових дій, або тимчасово окупованих. Разом з тим, це чи не єдина область, яка зобов’язала районні комісії з фіксації шкоди подавати щоквартально до Департаменту екології та природних ресурсів ОВА інформацію про результати роботи комісій у розрізі по громадах. Окрім того Департамент запропонував установам природно-заповідного фонду надати комісіям наявну інформацію щодо пошкоджень та втрат від недоотримання прибутків від рекреаційної, наукової, природоохоронної, туристичної діяльності, а комісіям при Краматорській та Маріупольській РДА розглянути питання щодо фіксації фактів та збитків, завданих природно-заповідному фонду. Така проактивна позиція Донецької ОВА та Департаменту екології в результаті призвела до того, що в кінці 2023 року та у 2024 році комісією Краматорської РДА було складено акти фіксації шкоди по таких об’єктах природно-заповідного фонду як регіональний ландшафтний парк «Клебан Бик», регіональний ландшафтний парк «Краматорський», Національний природний парк «Святі Гори», регіональний ландшафтний парк «Слов’янський курорт», «Крейдова флора». За інформацією ДЕІ в Донецькій області, загальний обсяг розрахованої за 2023-2024 роки шкоди становить понад 561 мільярд 715 мільйонів гривень.
Більшість території Луганської області, як і Донецької, знаходиться в окупації, а на решті ведуться активні бойові дії., в тому числі і на територіях природно-заповідного фонду. Внаслідок пожеж зазнали пошкоджень НПП «Кремінські ліси», Гідрологічний заказник місцевого значення «Кремінські каптажі», заповідне урочище «Дубовий Гай», та частина Луганського природного заповідника «Трьохізбенський степ». Проте, через відсутність доступу до територій їх огляд та проведення фотофіксації, як того вимагає Методика визначення шкоди, неможливий. Відтак комісія прийняла рішення про неможливість здійснення заходів з фіксації шкоди, завданої об’єктам ПЗФ на території Луганської області, до деокупації та припинення активних бойових дій.
Лінія фронту тягнеться аж до Харківської області. Частина якої окупована, а відтак її обстеження неможливе. Для прикладу це стосується Куп’янського району. Також під окупацією Золочівська громада Богодухівського району, на території якої є 3 об’єкти ПЗФ. Активні бойові дії велися і на території Ізюмського району, що призводило до значних пожеж лісів і природно-заповідного фонду, проте даний район заміновано, що унеможливлює проведення огляду та фіксацію шкоди. Те саме стосується і Харківського та Чугуївського районів, обстріл яких досі продовжується. Разом з тим станом на кінець 2023 року ДЕІ Харківської області нарахувала 3 557 900 000 грн. збитків, завданих РЛП «Червонооскільський» внаслідок зневоднення водних об’єктів. Також внаслідок пожеж зазнали пошкоджень лісові заказники місцевого значення «Середньодонецький» та «Скрипаївський», проте їх обстеження комісія, ще не проводила.
На території Сумської області у зв’язку з межуванням з кордоном РФ постраждали Національний природний парк «Деснянсько-Старогутський» та «Гетьманський». Шкода, завдана НПП «Деснянсько-Старогутський» становить понад 6 млн. грн.
Як бачимо, шкода, завдана об’єктам природно-заповідного фонду в районах, наближених до лінії фронту, є катастрофічною. Військові дії, зокрема обстріли, мінування, підриви та підтоплення через руйнування Каховської ГЕС, спричинили серйозні екологічні втрати у ряді областей, що межують з прифронтовими зонами. Постраждали десятки, а то й сотні природоохоронних територій, такі як національні та регіональні природні парки, біосферні заповідники, заказники тощо.
Разом з тим, чим ближче до лінії фронту, тим складніша безпекова ситуація, а відповідно і важче фіксувати таку шкоду, збирати докази, та готувати базу для майбутнього притягнення агресора до відповідальності. Проблеми з фіксацією шкоди значною мірою пов’язані з обмеженим доступом до постраждалих територій через активні бойові дії та окупацію. Це ускладнює точну оцінку збитків і збирання доказів для майбутніх юридичних механізмів з відшкодування такої шкоди. Для подолання екологічних наслідків війни та забезпечення відновлення пошкоджених об’єктів ПЗФ необхідні комплексні заходи безпеки, розмінування територій, звільнення окупованих територій і подальша підтримка відновлювальних процесів. І в цьому напрямку ЕПЛ теж працює. Слідкуйте за роботами нашої діяльності на сайті та в соцмережах.
