Стратегія ЄС з біорізноманіття Європейського зеленого курсу однією із своїх цілей передбачає забезпечення до 2030 року ефективного менеджменту всіх природоохоронних територій, визначення чітких цілей та заходів щодо їхнього збереження, а також моніторингу виконання таких заходів.
Ключовими нормативно-правовими актами, які регулюють питання менеджменту природоохоронних територій в Україні, є Закон України «Про природно-заповідний фонд України», «Положення про Проєкт організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів» та міжнародні угоди, відповідно до яких створюються природоохоронні території міжнародного значення.
Станом на 01.01.2020 в Україні створено 8512 територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). Всі території та об’єкти ПЗФ мають положення або ж проєкти організації, однак вважати наявність цієї документації забезпеченням ефективного менеджменту цих територій, на жаль, не можна. І така ситуація стосується в першу чергу тих об’єктів ПЗФ, які не мають адміністрацій. Щодо моніторингу виконання заходів з охорони, інформації про стан об’єктів, картографічні матеріали, документацію, проведення досліджень також, на жаль, не можна надати позитивний відгук.
Окрім територій та об’єктів ПЗФ в Україні також налічується 50 водно-болотних угідь міжнародного значення, 141 територія важлива для птахів (ІВА), 8 біосферних резерватів ЮНЕСКО, 377 територій Смарагдової мережі. Щодо останніх на разі питання менеджменту нічим не регулюється, оскільки законопроєкт «Про території Смарагдової мережі» все ще знаходиться на розгляді у Верховній Раді України.
В Стратегії ЄС з біорізноманіття наведено чіткий індикатор – всі території з ефективним природоохоронним менеджментом. Оцінюючи відповідність української політики та документів державного планування цілям Європейського зеленого курсу, ми проаналізували Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та проєкт Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2020-2030 роки.
Зокрема, проект Національного плану дій містить такі заплановані заходи:
створення та впровадження системи оцінки ефективності управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду;
реформування діяльності служби державної охорони ПЗФ України за європейським зразком, зокрема щодо попередження правопорушень;
посилення системи державного управління територіями та об’єктами ПЗФ на базі міністерства чи шляхом створення спеціального органу державного управління (Державне агентство збереження природної спадщини);
відновлення або створення нової системи цільового фінансування природоохоронних заходів на територіях та об’єктах ПЗФ України;
розроблення проєктів організації територій установ природно-заповідного фонду;
розроблення та впровадження планів заходів щодо збереження та відтворення окремих видів флори та фауни та середовищ їхнього існування на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.
Попередній аналіз цих документів та порівняння зі Стратегією з біорізноманіття показав, що вони не мають чіткої відповідності, також відрізняється методологія їх написання, очікувані результати (чіткі індикатори та, на противагу їм, – процеси), відсутність планів з моніторингу виконаних заходів.
Остаточні результати аналізу відповідності документів державного планування Європейському зеленому курсу щодо цієї та інших цілей та показників у сфері збереження біологічного різноманіття будуть оприлюднені наприкінці року.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #EU4USociety
За додатковою інформацією звертайтеся:
Катерина Полянська, еколог ЕПЛ
k.polyanska@epl.org.ua
