ЕПЛ вітає ініціативи держави Україна, зокрема, в особі Міністерства закордонних справ України (далі – МЗС) та Міністерства юстиції України (далі – Мінʼюст), що спрямовані на створення спеціального ad hoc трибуналу проти росії в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації. На нашу думку, створення такого трибуналу є особливо актуальним у світлі високого запиту на справедливість та притягнення винних у вчиненні злочину агресії та інших міжнародно протиправних діянь у суспільстві в цілому та в Україні зокрема.
У звʼязку із важливістю створення якісного та ефективного механізму притягнення до кримінальної відповідальності на міжнародному рівні за вчинення міжнародно визнаних злочинів в ході повномасштабного вторгнення рф на територію України, ознайомлення із існуючими напрацюваннями щодо створення і забезпечення роботи такого трибуналу є вкрай важливим для представників громадянського суспільства. Тож, ЕПЛ було надіслано інформаційні запити до МЗС та Мінʼюсту, щодо напрямків роботи і прогресу України в частині створення ad hoc трибуналу проти росії. У відповідь на такі запити ми отримали та опрацювали відповіді від цих органів влади. У відповідності до отриманої інформації:
Ініціатива створити окремий трибунал, який розслідуватиме злочин агресії, була викликана неможливістю Міжнародного кримінального суду (далі – МКС) розслідувати цей злочин з огляду на юрисдикційні обмеження.
Юрисдикція Спеціального трибуналу стосуватиметься виключно злочину агресії проти України, який передбачає порушення територіальної цілісності України з 2014 року й початку повномасштабної війни росії проти України. Злочин агресії передбачає міжнародну кримінальну відповідальність вищого політичного та військового керівництва росії.
Завдання шкоди навколишньому середовищу є воєнним злочином відповідно до статті 8 Римського Статуту МКС. Відомо, що Офіс Генерального прокурора проводить розслідування за майже 200 фактами екологічних воєнних злочинів, результати якого будуть передані на розгляд до МКС.
Згідно із позицією МЗС, злочини росіян проти довкілля можуть розслідуватися МКС як воєнні злочини, а тому для притягнення винних осіб до відповідальності за ці злочини немає потреби у створенні окремого трибуналу.
2 вересня 2022 року прийнято Указ Президента України N° 661 «Про робочу групу з опрацювання питання створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України». Статтею 2 вищевказаного Указу робочій групі доручено напрацювати та внести пропозиції стосовно створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Ha початку 2023 року Міністр закордонних справ України ініціював створення Коаліції (Core Group) держав із створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Метою створення Коаліції держав є обговорення юридичних питань, зокрема щодо моделей Спеціального трибуналу, імунітетів вищих посадових осіб російської федерації тощо. На сьогодні, Коаліція держав нараховує 40 держав, включно з усіма країнами Групи Семи та Європейського Союзу, окрім Угорщини.
До Коаліції доєднались дві країни Глобального півдня – Гватемала та Коста-Рика. Коаліція й надалі продовжує обговорення пошуку найбільш ефективної моделі Спеціального трибуналу, яка матиме міжнародну підтримку та зможе притягувати до відповідальності вище політичне та військове керівництво російської федерації за злочин агресії.
3 липня 2023 року розпочав свою роботу Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA). Результати роботи іСРА будуть передані на розгляд до Спеціального трибуналу.
Важливо наголосити, що згідно із позицією органів влади України, такий трибунал буде розглядати виключно питання відповідальності за вчинення злочину агресії, а отже, не розглядатиме окремо питання про завдання шкоди довкіллю.
На нашу думку, така позиція органів влади України є коректною, адже завдання шкоди довкіллю у своїй переважній більшості є воєнними злочинами відповідно до статті 8 Римського Статуту МКС, а отже, справи про завдання шкоди довкіллю мають розглядатися Міжнародним кримінальним судом у межах його повноважень та юрисдикції. Такий підхід відповідає принципам міжнародного права та зобов’язанням держав перед міжнародною спільнотою щодо захисту довкілля в умовах воєнних дій.
Проте, питання здійснення ефективного розслідування злочинних дій проти українського довкілля досі відкрите, як і відкриття Прокурором Міжнародного кримінального суду відповідної справи, налагодження механізмів оцінки завданої довкіллю шкоди в ході ведення воєнних дій та створення дієвого компенсаційного механізму. Всі ці проблемні питання «на часі» та чекають відповідей від українських органів влади та держав-партнерів України. Ми сподіваємось, що питання притягнення до відповідальності за шкоду, завдану довкіллю воєнними діями, залишатиметься у фокусі уповноважених органів та у цьому напрямку вестиметься активніша робота.
Тож, згідно отриманої інформації, процес формування спеціального ad hoc трибуналу проти росії є актуальним та отримує підтримку як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях. Вжиття подальших дій із визначення ефективної моделі трибуналу та забезпечення його роботи залишається необхідним, проте тішить підтримка наших партнерів та поступ у цьому напрямку. Надзвичайно актуальним є посилення зусиль та роботи у напрямку розслідування воєнних злочинів проти довкілля, адже тривала війна вже завдала шкоди, яку будуть відчувати українці протягом багатьох поколінь. І покарання за такі дії про відношенню до довкілля повинно бути ефективним та неминучим.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
. 
