Оцінка впливу на довкілля (ОВД) є ключовим інструментом для виконання Україною своїх зобов’язань щодо збереження територій Смарагдової мережі. Хоча спеціального закону про управління цими територіями в Україні ще не має, але вимоги Бернської конвенції та національного законодавства з ОВД передбачають врахування необхідності охорони цих територій при плануванні діяльності. Через процедуру ОВД відповідні дозвільні органи забезпечують виконання зобов’язань України щодо охорони видів і оселищ, перелічених у Бернській конвенції та захищати території Смарагдової мережі від загроз. Як захищає судова влада території Смарагдової мережі, демонструють нижченаведені судові рішення.
Рішення першої інстанції:
Сумський окружний адміністративний суд 22 червня 2022 року виніс рішення у справі справу № 480/2224/19. Справа ініційована за адміністративним позовом Державного підприємства “Сумське лісове господарство” до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Третьою особою виступив Департамент екології та охорони природних ресурсів Сумської ОДА. Позов стосувався визнання протиправним та скасування пункту висновку ОВД, наданого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Суд розглянув справу у відкритому засіданні за участю представників сторін, включаючи представників позивача, відповідача та третьої особи (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104967969).
Деталі справи:
Державне підприємство “Роменське лісове господарство”, правонаступником якого є ДП “Сумське лісове господарство”, звернулося до суду з позовом проти Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Позов стосувався Висновку №7-03/12-201868949/1 від 25.01.2019, виданого на підставі оцінки впливу на довкілля, який встановлює екологічні умови для планованої діяльності підприємства.
Висновком передбачено врахування об’єктів Смарагдової мережі Verkhniosulskyi (UA0000051) і заборону на проведення рубок у визначених кварталах, що входять до території проєктованого НПП “Верхньосульський”. Позивач вважав ці умови протиправними та вимагав їх скасування, оскільки на момент прийняття Висновку НПП “Верхньосульський” не був створений, а питання щодо правового статусу Смарагдової мережі не врегульовано законодавчо.
Позивач наголошував, що не було прийнято рішень про створення НПП або резервування територій для подальшого заповідання. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, відповідач у справі, стверджувало, що діяло у межах своїх повноважень, встановлюючи обмеження для захисту довкілля, і не порушувало прав позивача. Третя особа, Департамент захисту довкілля та енергетики Сумської ОДА, підтримувало позицію відповідача.
Позивач надав висновок експертизи, у якому було зазначено, що лише частина кварталів, на які поширюються заборони, дійсно співпадає зі Смарагдовою мережею. На час розгляду справи були відсутні докази затвердження меж Смарагдової мережі, а НПП “Верхньосульський” не був створений. Суд, оцінюючи всі надані докази, вирішуючи питання про скасування оскаржуваного висновку у частині встановлених екологічних умов для діяльності позивача, наголосив, що Україна є учасником кількох міжнародних договорів, що стосуються охорони видів флори та фауни, зокрема:
Бернської конвенції (1979) про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, ратифікованої 29.10.1996.
Конвенції CITES (1973) про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, ратифікованої 14.05.1999.
Боннської конвенції (1979) про збереження мігруючих видів диких тварин, ратифікованої 19.03.1999.
Ці конвенції стали частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону “Про міжнародні договори України”.
У результаті ратифікації Бернської конвенції, Україна зобов’язалася: вживати заходів для охорони дикої флори, фауни та середовищ існування, враховувати охорону дикої природи у плануванні забудови та розвитку території, вживати законодавчі та адміністративні заходи для збереження середовищ існування видів, що знаходяться під загрозою зникнення.
З метою реалізації цих зобов’язань, Постійний комітет Бернської конвенції у 1996 році прийняв резолюцію щодо створення Загальноєвропейської екологічної мережі, яка також включає території Смарагдової мережі. У програмі інтеграції України до ЄС (схвалена Указом Президента України від 14.09.2000), держава вперше визначила розвиток Смарагдової мережі як пріоритетний напрям. Це завдання закріплене також в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, яка набула чинності 01.09.2017. У рамках цієї угоди Україна зобов’язалася створити реєстр місць об’єктів Смарагдової мережі та забезпечити їхній захист.
У грудні 2020 року до Верховної Ради було подано законопроєкт про території Смарагдової мережі, але на момент розгляду справи цей закон ще не було прийнято. Одночасно в Україні діє мережа природно-заповідних об’єктів, що включає заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки тощо, передбачені Законом України “Про природно-заповідний фонд України”. Між тим, суд зазначав, що за відсутності спеціального закону, який регулював питання охорони територій Смарагдової мережі, в Україні діють норми міжнародних договорів, зокрема Бернська конвенція щодо охорони дикої флори та фауни.
Під час 36-го засідання Постійного комітету Бернської конвенції у 2016 році був затверджений перелік територій Смарагдової мережі Європи, зокрема для України, до якого увійшла територія «Verkhniosulskyi» (код UA 0000051) площею 16898 га. Мапа затверджених територій Смарагдової мережі має бути доступна на офіційних ресурсах Бернської конвенції та на Публічній кадастровій карті України.
Представником позивача до суду надано висновок судової земельно-технічної експертизи, згідно з яким зазначено, що до території Смарагдової мережі Глинського лісництва входять повністю квартали 16-19, 22-26, 28, 32-38, 40-43, 56, 63, 64, 67, 76, 83, 85; частково квартали 14, 15, 20, 21, 27, 29-31, 39, 44-55, 57-62, 65, 66, 81, 82, 86; не входять квартали 1-8, 13. Роменського лісництва – території Смарагдової мережі охоплюють повністю квартали 36-38, 41, 48; частково квартали 31, 35, 40, 43, 44, 46, 47; не входять квартали 4-23, 28-30, 49-52. У Недригайлівському лісництві входять повністю квартали 1, 9-13, 17, 18, 66-78, 81-85, 88, 91, 95-97, 102-109, 114-116; частково квартали 79, 80, 86, 87, 89, 90, 92-94, 98, 99, 110, 111, 126, 127, 138-143; не входять квартали 4-8, 19-23, 45, 47-49, 51-53, 100, 101, 112, 113, 119-122, 133-137, 147.
Таким чином, доводи позивача на те, що територія, визначена відповідачем, не входить до Смарагдової мережі та не може бути визначена, спростовується матеріалами справи, включаючи висновок судової земельно-технічної експертизи №16/130-144 від 28.01.2022. Щодо посилання позивача на те, що частина кварталів не перетинається із територією Смарагдової мережі, суд зазначив, що обмеження щодо суцільних та поступових рубок зумовлені тим, що така територія входить до складу проєктованого НПП «Верхньосульський.
З 2017 року в Україні запроваджена процедура оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України від 23.05.2017 № 2059-VIII. Метою оцінки впливу на довкілля є запобігання, відвернення, уникнення, зменшення та усунення впливу на довкілля, визначення допустимості або недопустимості провадження планованої діяльності, а також екологічних умов її провадження. Будь-яка діяльність на територіях Смарагдової мережі має оцінювати наслідки при проведенні оцінки впливу на довкілля. Однак, екологічні умови для територій Смарагдової мережі не можуть визначати заборони будь-якої планової діяльності. Постійний комітет Бернської конвенції рекомендує розробляти та впроваджувати плани управління для таких територій.
Планова діяльність лісогосподарського підприємства на територіях Смарагдової мережі та природно-заповідного фонду підлягає оцінці впливу на довкілля. Суд зазначав, що всі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар лісового ресурсу, незалежно від належності території до Смарагдової мережі чи природно-заповідного фонду України є предметом оцінки впливу на довкілля.
Згідно з постановою Верховного Суду від 12.11.2021, оцінка впливу на довкілля планованої діяльності, що загрожує Смарагдовій мережі є єдиним правовим механізмом виконання Україною зобов’язань щодо збереження видів та оселищ, які охороняються Бернською конвенцією.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач як суб’єкт владних повноважень, мав право надати висновок з оцінки впливу на довкілля та зазначити екологічні умови для господарської діяльності позивача. Обмеження у здійсненні суцільних та поступових рубок не свідчать про заборону діяльності, а встановлюють екологічні вимоги для запобігання можливому знищенню цінних природних комплексів.
Отож, Сумським окружним адміністративним судом позов Державного підприємства “Сумське лісове господарство” до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, щодо скасування пункту 1.2 висновку з оцінки впливу на довкілля було відхилено.
Тож, суд визнав обґрунтованими екологічні умови, зазначені у висновку з ОВД Міністерства захисту довкілля щодо планованої діяльності ДП “Сумське лісове господарство”, оскільки вони відповідають вимогам законодавства та міжнародних зобов’язань України, а встановлені обмеження спрямовані на захист природних середовищ.
Рішення апеляційної інстанції:
Другий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства «Сумське лісове господарство» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі № 480/2224/19. https://reyestr.court.gov.ua/Review/108749892.
Деталі:
Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції від 22 червня 2022 року є правильним. Суд установив, що екологічні умови, які містяться у висновку Міністерства екології та природних ресурсів України є обґрунтованими. Ключовим питанням було визначення, чи можуть бути встановлені заборони для лісогосподарського підприємства на територіях Смарагдової мережі, якщо ці території не є частиною природно-заповідного фонду України. Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції, що обґрунтування позивача є недостатнім для задоволення позовних вимог.
Суд вказав, що оцінка впливу на довкілля є основним механізмом для виконання зобов’язань України щодо збереження територій Смарагдової мережі. В Україні поки що не існує спеціального закону про управління територіями Смарагдової мережі, але Бернська конвенція і національне законодавство з оцінки впливу на довкілля вимагають врахування вимог щодо збереження територій Смарагдової мережі .
Тож, Другий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства «Сумське лісове господарство» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі № 480/2224/19, що стосувалася оскарження пункту висновку з ОВД Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, підтвердивши його правильність.
Основні аргументи включали:
висновок з ОВД, що містив екологічні умови, був визнаний обґрунтованим, а заборони на рубки були встановлені у рамках зобов’язань за міжнародними конвенціями та національним законодавством;
суд вказав, що Україна є стороною кількох міжнародних угод щодо охорони довкілля, зокрема Бернської конвенції, що накладає зобов’язання щодо охорони видів та їх середовищ існування. Вимоги цих конвенцій інтегровані у національне законодавство, зокрема через процедуру оцінки впливу на довкілля;
Отже, апеляційна скарга була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 22 червня 2022 року – без змін.
