Господарський суд міста Києва та суд апеляційної та касаційної інстанцій розглянули справу за позовом Ковельської окружної прокуратури щодо законності виставлення на аукціон і видачі спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища ТОВ «Сандекс». Спірна ділянка накладається на землі лісового фонду, територію загальнозоологічного заказника «Смолярівський» та пам’ятку археології «Галина Воля-1», що підлягає охороні держави. Прокурор та Філія «Поліський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» довели порушення природоохоронного законодавства, тоді як відповідачі запевняли у законності проведеного аукціону та дотриманні процедур.
Деталі:
Рішення суду першої інстанції
Господарський суд міста Києва розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю «САНДЕКС». Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача виступає Філія «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124896325).
Позов подано про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 № 672 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон»у частині Старо-Вижівського родовища; про визнання недійсними результатів електронного аукціону від 17.01.2024; договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 25.01.2024 № 1/2-24; а також спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 № 6782, виданого ТОВ «САНДЕКС».
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 31 жовтня 1991 року № 226 на території Старовижівського району, в межах Дубечнівського лісництва, був створений загальнозоологічний заказник місцевого значення «Смолярівський» площею 1422 гектари. Надалі, наказом Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації від 13 вересня 2017 року № 40 було затверджено Положення про вказаний заказник, відповідно до пункту 1.2 якого він охороняється як національне надбання, що має особливу цінність і перебуває під посиленою охороною з боку держави. Заказник передано під охорону філії «Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (правонаступника ДП «Старовижівське лісове господарство») на підставі охоронного зобов’язання від 14 вересня 2017 року № 182.
Крім того, наказом Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 29 грудня 2009 року № 151 затверджено перелік щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, до якого включено пам’ятку археології «Галина Воля-1» – стоянку доби мезоліту.
Разом з тим, 13 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «САНДЕКС» звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою про проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища. Наказом Держгеонадр від 27 грудня 2023 року № 672 було затверджено перелік ділянок надр, виставлених на торги, серед яких зазначалося і Старо-Вижівське родовище площею 159,4 гектара.
17 січня 2024 року в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі» проведено аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, за результатами якого переможцем визначено ТОВ «САНДЕКС». На підставі протоколу № SUE001-UA-20231228-01783 та наказу Держгеонадр від 24 січня 2024 року № 30 між Державною службою геології та надр України та ТОВ «САНДЕКС» 25 січня 2024 року було укладено договір купівлі-продажу спеціального дозволу № 1/2-24, відповідно до якого товариству видано спеціальний дозвіл на користування надрами Старо-Вижівського родовища.
Судом встановлено, що Старо-Вижівське родовище піску накладається на землі лісового фонду та територію загальнозоологічного заказника місцевого значення «Смолярівський», які мають статус об’єктів природно-заповідного фонду України та охороняються законом. Крім того, в межах ділянки знаходиться пам’ятка археології «Галина Воля-1». Видобування корисних копалин відкритим способом на цих землях суперечить положенням Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також вимогам Кодексу України про надра та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Матеріали справи не містять доказів дотримання Держгеонадрами процедури оцінки впливу на довкілля при наданні спеціального дозволу, а в описі лоту відсутні відомості про існуючі обмеження у використанні земель. Господарська діяльність у запропонованих межах неминуче призведе до деградації природоохоронної території та знищення археологічної спадщини.
За таких обставин рішення Державної служби геології та надр України про виставлення на аукціон спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища піску прийняте з порушенням вимог природоохоронного у зв’язку з чим є незаконним і підлягає скасуванню.
Рішення суду апеляційної інстанції
20 травня 2025 року Північний апеляційний господарський суд, розглянув апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 22 січня 2025 року у справі №910/5676/24 за позовом Керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України та ТОВ «Сандекс», де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, виступало Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Поліський лісовий офіс» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127946335).
Позовні вимоги полягали у визнанні незаконним та скасуванні наказу Держгеонадра від 27 грудня 2023 року №672 щодо виставлення на аукціон Старо-Вижівського родовища у Ковельському районі Волинської області, у визнанні недійсними результатів електронного аукціону, договору купівлі-продажу спеціального дозволу та самого спеціального дозволу на користування надрами.
Прокурор обґрунтовував позов тим, що аукціон із продажу спеціального дозволу на користування надрами для видобування піску Старо-Вижівського родовища проведено всупереч вимогам законодавства про охорону природно-заповідного фонду, оскільки родовище розташоване на землях лісового фонду в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення «Смолярівський», що може призвести до знищення природного об’єкта, а також на ділянці розташована пам’ятка археології «Галина Воля-1».
Господарський суд міста Києва від 22 січня 2025 року задовольнив позовні вимоги повністю, визнавши незаконним наказ Держгеонадра, недійсними результати аукціону, договір купівлі-продажу та спеціальний дозвіл на користування надрами. Суд першої інстанції також присудив стягнути з Держгеонадра та ТОВ «Сандекс» на користь Волинської обласної прокуратури по 6056 грн судового збору. Суд обґрунтував своє рішення тим, що Старо-Вижівське родовище накладається на землі лісового фонду та на територію заказника «Смолярівський», а також з урахуванням наявності пам’ятки археології, і що рішення про продаж спеціального дозволу суперечить природоохоронному законодавству.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна служба геології та надр України подала апеляційну скаргу 24 лютого 2025 року, просячи скасувати рішення та відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги Держгеонадра зазначає, що родовище було визнане підготовленим до промислової розробки ще у 1994 році, а проведення електронного аукціону здійснено у відповідності з чинним законодавством, включно з постановою Кабінету Міністрів України №993 та Кодексом України про надра.
ТОВ «Сандекс» також подало апеляційну скаргу 12 березня 2025 року, підкреслюючи, що здійснює процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до закону, а видобування корисних копалин заборонене до завершення цієї процедури. Крім того, товариство посилалося на відсутність належних доказів накладення території родовища на заказник та на наявність пам’ятки археології, а також на те, що діяло добросовісно і мало легітимні очікування щодо отримання спеціального дозволу через аукціон. Товариство також заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Прокурор у своїх відзивах наполягав на законності рішення суду першої інстанції та підкреслював, що виставлення Старо-Вижівського родовища піску на аукціон відбувалося без належного погодження органів, відповідальних за охорону природного середовища. Вказується, що родовище накладається на загальнозоологічний заказник місцевого значення «Смолярівський», що охороняється як частина природно-заповідного фонду, а також на пам’ятку археології «Галина Воля-1». Прокурор наголошує, що видобування піску призведе до руйнування екосистеми, деградації ґрунтів, загибелі тварин, порушення гідрологічного режиму та втрати цінних археологічних об’єктів. Доводи відповідачів про відсутність порушень природоохоронного законодавства та законності процедури аукціону прокурор вважає необґрунтованими, зазначаючи, що Кабінет Міністрів та Міністерство захисту довкілля не мають повноважень подавати судові позови з цих питань.
Третя особа, Філія «Поліський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», підтримувала позицію прокурора, підкреслюючи природоохоронний статус заказника та його правовий захист від будь-якої господарської діяльності, включно з видобуванням корисних копалин. Вона зазначала, що виставлення ділянки на аукціон створює загрозу порушення інтересів держави і суспільства у сфері охорони лісів, природно-заповідного фонду та культурної спадщини.
Водночас відповідачі (Держгеонадра та ТОВ «Сандекс») заперечували проти задоволення позову. Держгеонадра зазначав, що ділянка надр пройшла всі необхідні етапи геологічного вивчення, а Кодекс України про надра не передбачає погодження виставлення ділянки на аукціон з природоохоронними органами. Електронний аукціон проводився відповідно до затвердженого порядку, і відсутні належні докази, що родовище знаходиться у межах заказника чи пам’ятки археології. ТОВ «Сандекс» наголошував, що після отримання спеціального дозволу надрокористувач має пройти процедуру оцінки впливу на довкілля, що є обов’язковим і забезпечує законність подальшої діяльності.
Суд встановив, що загальнозоологічний заказник «Смолярівський» має природоохоронний статус і входить до складу природно-заповідного фонду, а пам’ятка археології «Галина Воля-1» перебуває під охороною держави. Також підтверджено, що ділянка родовища піску, виставлена на аукціон. Електронний аукціон відбувся відповідно до правил, а договір про спеціальний дозвіл видано з дотриманням вимог законодавства, включно з процедурою оцінки впливу на довкілля.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг та проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що апеляційні скарги відповідачів не підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Щодо представництва інтересів держави прокурором встановлено, що відповідно до Конституції України та закону прокурор діє у виключних випадках і у визначеному законом порядку. Згідно зі статтями 23 та 53 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може звертатися до суду, вступати у справу, подавати апеляційні та касаційні скарги, а також представляти інтереси держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган влади. Прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва, а суд повинен підтвердити такі підстави, при цьому органи державної влади чи місцевого самоврядування не можуть забороняти прокурору діяти у таких випадках.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах (від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 07.12.2018 у справі №924/1256/17) уточнила, що суд має перевіряти відсутність органу, який міг би захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, незалежно від наданих прокурором доказів.
Стосовно конкретної справи встановлено, що органи місцевого самоврядування, зокрема Волинська обласна рада та Волинська облдержадміністрація, не наділені повноваженнями звертатися до суду щодо оскарження рішень Держгеонадра про виставлення на аукціон спеціального дозволу на користування надрами. Аналогічно, Кабінет Міністрів України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (тепер Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України), хоча й координують роботу відповідних органів, не мають права звертатися до суду у таких випадках.
Кодекс України про надра визначає, що державне управління у сфері геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та інші органи відповідно до закону. Проте цей Кодекс не наділяє Кабінет Міністрів, Держгеонадра чи Держпраці правом звернення до суду щодо оскарження рішень Держгеонадра про спеціальні дозволи на користування надрами.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 29.11.2022 у справі №240/401/19 та від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 підтвердила, що прокурор має право самостійно звертатися до суду на захист порушених інтересів держави, якщо відповідні органи не здійснюють захисту цих інтересів або здійснюють його неналежним чином. У таких випадках органи, які прийняли рішення, що порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги відповідача-1 про недоведеність підстав для представництва прокурором безпідставними. Місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що прокурор діє на захист інтересів держави, а визначення відповідачами Держгеонадра та ТОВ «Сандекс» є законним. Суд апеляційної інстанції також підкреслював, що попереднє повідомлення Кабінету Міністрів України, Міндовкілля, Волинської обласної ради чи Волинської ОДА про подання позову не є обов’язковим.
Предметом спору є законність видачі спеціального дозволу на користування надрами для видобування піску Старо-Вижівського родовища. Конституційні та законодавчі норми визначають, що надра, ліси та природні ресурси є власністю українського народу, а їх використання, особливо на територіях природно-заповідного фонду, обмежене та підлягає державному контролю.
На території Старо-Вижівського родовища накладено загальнозоологічний заказник місцевого значення «Смолярівський», що підтверджено даними ВО «Укрдержліспроект» та матеріалами лісовпорядкування. Законодавство забороняє будь-яку діяльність на таких територіях, яка може негативно впливати на природні комплекси, включно з розробкою родовищ корисних копалин. Крім того, територія родовища збігається з пам’яткою археології «Галина Воля-1», що також потребує охорони.
Таким чином, судом зроблено висновок, що рішення про видачу спеціального дозволу суперечить законодавству про охорону природних ресурсів та культурної спадщини, а спірні нові докази не можуть бути враховані під час апеляційного розгляду, оскільки не подані у встановлений процесуальний строк і без належного обґрунтування причин їх пропуску.
Колегія суддів вважала, що рішення суду у даній справі ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та ТОВ «Сандекс» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Суд касаційної інстанції
Верховний Суд зазначив, що у цій справі особливе значення має поєднання кількох факторів: територія, на якій розташоване Старо-Вижівське родовище піску, накладається на землі лісового фонду, що перебувають у користуванні філії ДСГП “Ліси України”, та на територію загальнозоологічного заказника місцевого значення “Смолярівський”. Крім того, на цій ділянці розташована пам’ятка археології “Галина Воля-1”. Відтак, законодавством встановлено обмеження на проведення гірничих робіт у межах таких об’єктів, що має пріоритет над загальними принципами добросовісності та належного урядування у цивільних чи господарських правовідносинах (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130343774).
Верховний Суд підкреслював, що хоча ТОВ “Сандекс” діяло добросовісно та виконувало процедуру участі в аукціоні відповідно до Порядку № 993 і умов спеціального дозволу, ці дії не усувають порушення вимог природоохоронного та культурного законодавства при організації і проведенні аукціону, яке здійснила Державна служба геології та надр України. Законодавчо встановлені обмеження щодо природно-заповідних територій та об’єктів культурної спадщини мають пріоритет над комерційними інтересами учасника аукціону.
Колегія суддів зазначила, що у касаційному порядку перевірка правильності застосування норм права судами попередніх інстанцій не виявила порушень. Суди першої та апеляційної інстанції належним чином встановили фактичні обставини справи, визначили юридичний статус земель та природо-заповідного об’єкта, з’ясували порушення законодавства з боку Держгеонадра при продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, а також правові наслідки таких дій, включно з визнанням недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу та спеціального дозволу.
Таким чином, принципи добросовісності та належного урядування, на які посилався ТОВ “Сандекс”, не можуть слугувати підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони не знімають законодавчо встановлену заборону на видобування корисних копалин у межах природно-заповідних територій та охоронюваних об’єктів культурної спадщини. Крім того, ці принципи не звільняють публічні органи від обов’язку дотримуватися вимог природоохоронного та культурного законодавства при здійсненні своїх повноважень.
Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги Державної служби геології та надр України та ТОВ “Сандекс” є необґрунтованими і не містять підстав для перегляду рішень Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду. Рішення судів попередніх інстанцій ухвалено правильно, законно та обґрунтовано, а доводи касаційних скарг щодо нібито порушення норм права – відхиляються.
Отож, Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін, визнавши незаконним наказ Держгеонадра, недійсними результати аукціону, договір купівлі-продажу та спеціальний дозвіл на користування надрами Старо-Вижівського родовища. Суд підтвердив, що природоохоронні та культурні обмеження мають пріоритет над комерційними інтересами, а добросовісність учасника аукціону не знімає відповідальності публічних органів за дотримання законодавства. Касаційні скарги Держгеонадра та ТОВ «Сандекс» залишено без задоволення.
