У Києві, 18.08.2017, в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг на тему: Постреволюційне правосуддя: чому рішення судів і далі спрямовані на узаконення захоплень міських заповідних територій у Києві і Львові.
Організатор: МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ).
Під час брифінгу були обговоренні недоліки судової системи щодо доступу до правосуддя з метою захисту особливо цінних об’єктів природи – національних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників та ін.Віктор Клід, директор Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів, наголосив на тому, що Глава 6 “Навколишнє середовище” Угоди про асоціацію Україна-ЄС визначає, що сталий розвиток та зелена економіка через посилення природоохоронної діяльності матимуть позитивні наслідки для громадян і підприємств через покращення системи охорони здоров’я, збереження природних ресурсів, підвищення економічної та природоохоронної ефективності, інтеграції екологічної сфери політики держави, а також підвищення рівня виробництва завдяки сучасним технологіям.
Співробітництво України та країн ЄС має на меті збереження, захист, поліпшення, відтворення якості навколишнього середовища, захист громадського здоров’я, розсудливе та раціональне використання природних ресурсів та заохочення заходів на міжнародному рівні, спрямованих на вирішення регіональних і глобальних проблем навколишнього природного середовища у різних сферах, у тому числі щодо охорони природи, зокрема збереження і захист біологічного і ландшафтного різноманіття та міське середовища.
Одним із визначених Угодою способів удосконалення природоохоронного законодавства є покращення адміністративної практики, яка включає належну роботу судів до auqis ЄС.
Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ, а також Олексій Василюк, еколог ЕПЛ, зазначили, що у справах, що стосуються екологічних питань, держав мають надаватися широкі межі розсуду та можливість вибору між різними способами та засобами дотримання своїх зобов’язань. Під час розгляду справи ЄСПЛ перевіряє чи вдалося державі дотриматися справедливого балансу між конкуруючими інтересами осіб, що зазнали впливу, конкретних осіб та суспільства в цілому.
Наприклад, у справі «Хамер проти Бельгії» ЄСПЛ зазначив, що економічні імперативи і навіть деякі основоположні права, такі як право на повагу до власності, не повинні бути пріоритетом над охороною довкілля, особливо, якщо держава впровадила законодавство із цього питання. Таким чином існування Закону України «Про природно-заповідний фонд України» повинно визначати напрямок розвитку держави та захищати особливо цінні території ПЗФ, а суди під час вирішення спорів по суті повинні зважати на особливий статус цих земель.
Олександр Завадович, заступник директора з наукової роботи РЛП «Знесіння», а також Катерина Ракитянська, юрисконсульт НПП «Голосіївський» повідомили про особливості прийняття рішень судами в справах, що стосуються установ природно-заповідного фонду.
Контакти:
Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ
Олексій Василюк, еколог ЕПЛ
+380322257682
office@epl.org.ua
