Найкращі доступні технології та методи керування (BAT; англ. Best Available Techniques) – інструмент охорони довкілля. Вони були введені в правову систему Європейського Союзу Директивою Ради 96/61 / ЄС від 24 вересня 1996 р. Про комплексне запобігання та контроль забруднення (так звана Директива IPPC) . Обов’язок вести бізнес згідно з найкращими доступними технологіями та методами керування (НДТМ) впроваджено в польську правову систему у 2001 році Законом «Про охорону навколишнього середовища». Визначення НДТМ було включено до цього закону у ст. 3, пункт 10. Відповідно до цієї статті термін “найкращі доступні технології” означає найбільш ефективний та просунутий етап у розвитку діяльності та методів функціонування, які свідчать про практичну придатність технологій забезпечувати в принципі основу для обмежень обсягів викидів з метою запобігання та, якщо це не здійснено, взагалі зменшити об’єм викидів та вплив на довкілля вцілому.
У 2010 р. після видання Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/75/ЄС про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його контролю; англійською скорочено IED, 75), що є оновленою версією Директиви 96/61/ЄЕС, відбулися певні зміни. Директива суттєво посилила положення про інтегрований контроль за забрудненням, особливо з точки зору запровадження вимоги повної технологічної відповідності найкращим із доступних технологій та методів керування. Відповідно до директиви 75 винятки з НДТ можливі лише у виняткових обставинах. Промисловий об’єкт, що працює за правилами IPPC (61) / IED (75), може не відповідати вимогам висновків про НДТМ лише у тому випадку, якщо: досягнення вимог щодо НДТМ пов’язане з непропорційно високими витратами у порівнянні з екологічними вигодами, і орган, що видає інтегрований довкіллєвий дозвіл, погодиться з такими аргументами й повідомить про цей факт Європейську комісію. НДТМ є не лише рекомендаціями щодо типу методів та стандартів, які слід використовувати, але і стали чинним стандартом згідно із законодавством.
Однією з найважливіших змін стало впровадження Висновків щодо НДТМ (англ. BAT conclusions), які є основою для визначення умов інтегрованого довкіллєвого дозволу. Директива 75 встановила, що найважливіші висновки, що містяться в BREF (укр. довідкові документи НДТМ; англ. BAT Reference Documents), будуть сформульовані як Висновки НДТМ. Ці висновки матимуть статус рішення Європейської комісії і, отже, будуть безпосередньо застосовуватися у всіх країнах Європейського Союзу.
Для операторів існує обов’язок адаптації до вимог Висновків НДТМ. Результати висновків передаються органом влади оператору установки та Міністру клімату. Якщо аналіз показує необхідність зміни інтегрованого довкіллєвого дозволу через недотримання найкращих доступних технологій, орган повинен повідомити оператора установки про необхідність адаптації установки до вимог Висновків НДТМ, не більш як 4 роки з дати їхньої публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Окрім цього, орган влади повинен просити оператора установки подати заявку на зміну інтегрованого довкіллєвого дозволу протягом 1 року з дати отримання такого звернення.
Задля складання, перегляду та, за необхідності, оновлення довідкових документів щодо НДТМ, Комісія започатковує та регулярно скликає форум, що складається з представників держав-членів, відповідних галузей промисловості та неурядових організацій, що підтримують захист довкілля. Комісія одержує та оприлюднює висновок форуму щодо запропонованого змісту Довідкового документа НДТМ та враховує цей висновок при виконанні процедур.
Метою оновленої директиви, як зазначається у Главі 1 «Загальні положення» ст.1, є встановлення правила інтегрованого підходу 1до запобігання забрудненню, що виникає внаслідок промислової діяльності, та його контролю. Також встановлення правил, розроблених, для запобігання викидам у повітря, води та ґрунти або, якщо це неможливо, їхнє скорочення та запобігання накопиченню відходів, з метою досягнення високого рівня захисту довкілля в цілому.
До основних обов’язків оператора2, відповідно до Глави 2 ст.11 «Загальні принципи регулювання основних обов’язків оператора», належить дотримання таких принципів :
(a) вживаються усі належні запобіжні заходи проти забруднення;
(b) застосовуються найкращі доступні техніки;
(c) не спричиняється значне забруднення;
(d) запобігається накопичення відходів відповідно до Директиви 2008/98/ЄС3;
(e) якщо відходи утворені, їх, у порядку пріоритетності та відповідно до Директиви 2008/98/ЄС, підготовлюють до повторного використання, перероблення або відновлення. Якщо це технічно та економічно неможливо, їх видаляють, уникаючи при цьому будь-якого впливу на довкілля або зменшуючи його;
(f) енергія використовується ефективно;
(g) вживаються необхідні заходи для запобігання аваріям та для обмеження їх наслідків;
(h) після остаточного припинення діяльності вживають необхідних заходів, щоб уникнути будь-якого ризику забруднення та щоб повернути виробничу ділянку у задовільний стан.
Галузі промисловості, до яких мають НДТМ мають застосовуватися:
обробка поверхні за допомогою органічних розчинників, включаючи консервацію деревини та виробів з деревини хімічними продуктами;
харчова промисловість, виготовлення напоїв та молочної продукції;
спалювання відходів;
переробка відходів;
великотоннажне виробництво органічних хімічних речовин;
великі спалювальні установки;
інтенсивне вирощування птиці чи свиней;
промисловість кольорових металів;
поширені системи очищення стічних вод / стічних газів та управління ними у хімічному секторі;
виробництво дерев’яних панелей;
нафтопереробна промисловість;
паперова промисловість;
хлорна промисловість;
цементно-вапняна промисловість;
Шкіряна промисловість;
Скляна промисловість;
металургійна промисловість.
Існує також обов’язок отримання операторами інтегрованого дозволу4 для деяких категорій об’єктів, установок згоряння, установок зі спалювання відходів або установок із сумісного спалювання відходів, і орієнтиром для встановлення умов дозволів є Висновки НДТМ. Детальніший перелік заходів, що повинні вживатися для отримання дозволу, можна знайти у Главі 2 ст.14 «Умови дозволу».
Під час отримання дозволу на роботу того чи іншого об’єкту відбувається встановлення компетентним органом значення гранично допустимих викидів, які забезпечують, щоб викиди, за нормальних умов експлуатації, не перевищували рівнів викидів, пов’язаних із найкращими доступними технологіями та методиками управління, що їх встановлено у рішеннях стосовно висновків щодо НДТМ. Компетентний орган може, у певних випадках, встановлювати менш жорсткі значення гранично допустимих викидів. Такий відступ може застосовуватися, тільки якщо оцінювання показує, що досягнення рівнів викидів, пов’язаних із НДТМ, що їх описано у висновках щодо НДТМ, призведе до непропорційно високої вартості у порівнянні з перевагами для довкілля, внаслідок:
географічного розташування обумовленого об’єкта або місцевих умов довкілля обумовленого об’єкта; або
технічних характеристик обумовленого об’єкта.
Але Компетентний орган у будь-якому разі повинен пересвідчитися, що не спричинено жодного значного забруднення і досягнуто високого рівня захисту довкілля вцілому.
Дозвіл видається на невизначений термін. Це вигідно для операторів, оскільки обмежує фінансові зобов’язання, які суб’єкти повинні нести через необхідність подавати заявку на новий інтегрований дозвіл. Такий підхід не призводить, як може здаватися, до зниження рівня охорони довкілля, оскільки зміст дозволів всеодно аналізується кожні 5 років і кожного разу, коли публікується новий Висновок про НДТМ. Слід також зазначити, що безстроковий термін дії дозволів застосовується і в інших країнах Європейського Союзу, що створює єдині умови для ведення підприємницької діяльності для країн Євроспільноти.
На початку 2013 року Директива 75 почала застосовуватися до новостворених установок. Реалізація директиви щодо чинних установок відбулася у 2016 році, в деяких випадках можливі були тимчасові відступи від термінів досягнення НДТМ.
Після отримання дозволу частоту періодичного моніторингу визначає компетентний орган у дозволі для кожного окремого об’єкта або у загальних зобов’язальних правилах. Періодичний моніторинг виконується принаймні кожні 5 років для ґрунтових вод та кожні 10 років для ґрунтів, якщо такий моніторинг не заснований на принципі систематичного оцінювання ризику забруднення. На вимогу компетентного органу оператор подає всю інформацію, необхідну для цілей перегляду умов дозволу, у тому числі результати моніторингу викидів та інші дані, що надають змогу здійснити порівняння експлуатації об’єкта із НДТП, описаними у застосовних висновках щодо НДТМ, та із рівнями викидів, пов’язаними із НДТМ. Під час перегляду умов дозволу компетентний орган використовує будь-яку інформацію, що є результатом моніторингу чи перевірок.
Глава 2 Ст. 23 «Екологічні інспекції» містить положення, що стосуються діяльності екологічних інспекцій з метою контролю діяльності операторів. Ось головні пункти цієї статті :
держави-члени встановлюють систему екологічних інспекцій об’єктів, спрямовану на дослідження повного спектра релевантних впливів на довкілля з боку обумовлених об’єктів. Держави-члени повинні забезпечувати надання операторами компетентним органам усієї необхідної допомоги, щоб такі органи мали змогу здійснювати будь-які відвідини ділянки, відбирати зразки та збирати будь-яку інформацію, необхідну для виконання їхніх обов’язків для цілей цієї Директиви;
держави-члени забезпечують охоплення всіх об’єктів планом екологічних інспекцій на національному, регіональному або місцевому рівнях, а також забезпечують регулярний перегляд зазначеного плану та, за відповідних обставин, його оновлення.
на основі планів інспекцій компетентний орган регулярно складає програми для чергових екологічних інспекцій, що включають частоту відвідування ділянки для різних типів об’єктів. Інтервал між двома відвідинами ділянки ґрунтується на систематичному оцінюванні ризиків для довкілля від обумовлених об’єктів і не перевищує 1 рік для об’єктів, що становлять найбільшу загрозу, і 3 роки для об’єктів, що становлять найменшу загрозу. Якщо інспекція виявила важливий випадок недотримання умов дозволу, протягом 6 місяців з часу такої інспекції виконується додаткове відвідання ділянки;
після кожного відвідання ділянки компетентний орган готує звіт, в якому описують відповідні висновки щодо дотримання на об’єкті умов дозволу та висновки щодо необхідності будь-яких подальших дій.
Органи, уповноважені до контролю та видачі дозволів:
1. Міністр охорони довкілля діє як Компетентний орган у значенні Директиви 75.
2. Функції дозвільних органів виконують 16 воєвод та 380 старост.
3. Функцію Контрольного органу виконує Інспекція з охорони довкілля через 16 провінційних інспекцій з охорони довкілля.
4. Органом апеляції щодо інтегрованих довкіллєвих дозволів, виданих воєводами, є Міністр охорони довкілля, а для дозволів, виданих старостами, – апеляційні комісії у зборах місцевих органів влади воєводства.
Також створено Національний центр найкращих доступних технологій та методів керування (відомий як BAT Center). Це структура для підтримки діяльності міністра, як компетентного органу у галузі відстеження розвитку та визначення вимог до НДТМ.
Основою директиви є принцип забруднювач платить, згідно з яким галузь повинна нести витрати на адаптацію до НДТМ, а зовнішні витрати, пов’язані з погіршенням якості стану довкілля та здоров’я, повинні бути мінімізовані. Опис дії цього принципу також бачимо у Директиві 2004/35/ЄС Європейського Парламенту та Ради «Про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків, завданої довкіллю шкоди». Дана Директива має на меті встановити для попередження та ліквідації наслідків екологічної шкоди рамки екологічної відповідальності, що ґрунтуються на принципі забруднювач платить. Це означає, що компанія, яка завдає шкоди довкіллю, несе за це відповідальність і повинна вжити необхідних профілактичних та виправних заходів, несучи всі пов’язані з цим витрати.
Фінансування
Малі та середні підприємці можуть отримати фінансову допомогу на встановлення та пристосування установок й технічних процесів, що відповідають нормам, передбаченим у Директиві 75. Підставою для надання горизонтальної допомоги5 є Постанова Міністра довкілля від 7 листопада 2007 року про детальні умови надання державної допомоги на проєкти, що є інвестиціями, спрямованими на адаптацію до вимог НДТМ; у випадку регіональної допомоги6 – Постанова Ради Міністрів від 22 грудня 2006 року про створення програми допомоги у сфері регіональної державної підтримки інвестицій в охорону довкілля.
Відповідно до Додатку 1 ст.1 Постанови Комісії (ЄЕС) 70/2001 від 12 січня 2001 р. про застосування ст. 877 та 888 трактату про ЄEС щодо державної допомоги малим та середнім підприємствам:
1. Малі та середні підприємства, визначаються як підприємства, які:
– мають менше 250 працівників та
– одне з двох:
1) їхній річний оборот не перевищує 40 млн. євро або
2) їхній річний загальний баланс не перевищує 27 млн. євро,
– відповідає критерію незалежності, зазначеному в розділі. 3.
2. Там, де необхідно розрізняти малі та середні підприємства, “мале підприємство” визначається як підприємство:
– з менше ніж 50 працівниками та
– одне з двох:
1) його річний оборот не перевищує 7 млн. євро, або
2) його річний загальний баланс не перевищує 5 євро. млн.,
– відповідає критерію незалежності, зазначеному в розділі. 3.
Допомога може бути надана для таких видів інвестицій:
1) зміни технологій для усунення шкідливих наслідків шляхом запобігання викидам у довкілля;
2) зміни технологій для зменшення потреби у використанні енергії, води та сировини, з особливим акцентом на використанні відпрацьованого тепла та зменшенні кількості утворених відходів;
3) зміни технологій, спрямовані на обмеження викидів певних речовин та енергії до рівня, зазначеного у національних нормативних актах, нормативних актах Європейського Союзу та в довідкових документах НДТМ;
4) інвестиції в обладнання або установки, що обмежують викиди у довкілля, використання яких необхідне для дотримання норм викидів або граничних значень викидів, що характеризують НДТМ, якщо скорочення викидів, якого можна досягти завдяки змінам технологій та експлуатаційної діяльності, є недостатнім в цьому плані.
Фінансова допомога може бути надана :
1) органом, що керує, органом посередництва або виконавчою установою для проєкту, реалізованого у воєводстві, що охоплюється даною регіональною оперативною програмою, у формі безповоротного гранту;
2) бенефіціаром для підприємства в рамах проєкту, реалізованого у воєводстві, охопленого регіональною оперативною програмою, у формі:
а) безповоротного дофінансування ,
б) докапіталізації,
в) безповоротної позики активів, виготовлених або придбаних в рамках реалізації проєкту,
г) передач активів, вироблених або придбаних в рамах реалізації проєкту для використання на умовах, вигідніших за ринкові.
Такою діяльністю займається, наприклад, Державний фонд охорони довкілля і управління водними ресурсами.
Залежно від галузі, у якій працює підприємство, чи від того, з якою саме сферою пов’язана та чи інша техніка, необхідно подавати заяву про дофінансування до відповідної програми. Наприклад, у секторі охорони довкілля діє програма LIFE, Natura 2000, GIS (Green Investment Scheme), Державний фонд охорони довкілля і управління водними ресурсами. Після складання заявки в оголошені терміни проводиться формальна та предметна оцінка проєкту, тоді виноситься рішення про дофінансування.
Розмір допомоги, розрахований як відношення валового еквівалента гранту до прийнятних витрат, не повинен перевищувати 30 % . Ці фінансові ресурси можуть бути надані, тільки якщо є додатковими до власних ресурсів підприємства.
Отже, Польща впровадила норми ЄС щодо інтегрованого довкіллєвого дозволу у своє національне законодавство, враховуючи національні особливості, та запровадила додаткові фінансові механізми для малого і середнього бізнесу, що дозволяють отримати кошти на зменшення викидів, ресурсоефективні заходи, тощо. Дозвільна діяльність побудована таким чином, що дозвільні органи знаходяться на регіональному рівні, а контроль за дотриманням дозволів здійснюють представники 16-тьох регіональних інспекцій з охорони довкілля під керівництвом центральної екоінспекції. Безстроковість дозволу з одного боку полегшує життя бізнесу, з іншого боку наявні важелі контролю за дотриманням цього дозволу та важелі коригування норм впливу на довкілля, що цим дозволом встановлюються. Досить гнучкий підхід до дозвільної діяльності також дозволяє бізнесу просити відтермінування впровадження НДТМ через непомірні фінансові витрати чи інші причини. Проте уникнути впровадження НДТМ бізнес всеодно не зможе, та і контрольні повноваження щодо дотримання умов інтегрованого довкіллєвого дозволу в екоінспекції є досить широкі.
На сьогодні запровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу є вимогою часу та міжнародних зобов’язань України. Досвід інших країн може бути корисним для розуміння труднощів, які будуть виниками, та механізмів подолання цих труднощів. Проект Закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності № 4167, голосування за який провалила ВРУ у липні 2021 року, передбачав впровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу, визначав види діяльності, які вимагають інтегрованого довкіллєвого дозволу, вимоги щодо застосування найкращих доступних технологій та методів управління, моніторинг викидів та контроль суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований довкіллєвий дозвіл. Будемо сподіватися, що лобісти олігархів у ВРУ наступного разу будуть не такі переконливі та будуть у меншості, адже без прийняття такого законодавчого акту Україні буде складно сподіватися на членство в ЄС, а життя українців буде зазнавати щоразу більших ризиків та впливів забрудненого повітря, води та ґрунтів, а аварії на підприємтсвах із застарілими технологіями стануть звичним явищем для нашої країни.
Підготовлено:
Олена Кравченко, директор ЕПЛ
Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ
Анастасія Слончинська, практикантка ЕПЛ
Джерела:
Директива Ради 96/61 / ЄЕС від 24 вересня 1996 року про комплексне запобігання та контроль забруднення, Урядовий Журнал Європейського Союзу з 1996 р. / Dyrektywa Rady 96/61/WE z dnia 24 września 1996 r. w sprawie zintegrowanego zapobiegania i ograniczania zanieczyszczeń, Dz. Urz. Unii Europejskiej z 1996 r.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_497#Text
Директива Європейського парламенту і Ради 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його контролю)/DYREKTYWA PARLAMENTU EUROPEJSKIEGO I RADY 2010/75/UE z dnia 24 listopada 2010 r. w sprawie emisji przemysłowych (zintegrowane zapobieganie zanieczyszczeniom i ich kontrola)
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/55-GOEEI/%202010_75_%D0%84%D0%A1.pdf
Закон від 27 квітня 2001 р., Закон про охорону навколишнього середовища, Єдиний текстовий журнал законів 2001./ .Ustawa z dnia 27 kwietnia 2001 r. Prawo ochrony środowiska, Tekst jednolity DzU z 2001 r.
https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20010620627/T/D20010627L.pdf
«Найкращі доступні технології та методи керування (НДТМ), як інструмент охорони довкілля» 2015, Ева Війновська, Ченстоховський технологічний університет, Кафедра хімії, технологій води та стічних вод. / “Najlepsze dostępne techniki (BAT) jako instrument ochrony środowiska” 2015, Ewa WIŚNIOWSKA , Politechnika Częstochowska, Katedra Chemii, Technologii Wody i Ścieków. file:///C:/Users/student/Downloads/Wisniowska_Najlepsze_3_2015%20(1).pdf
Впровадження вимог Директиви IPPC у Польщі/ Wdrazanie wymagan Dyrektywy IPPC w Polsce
Економічний інформаційний портал WNP.PL / Gospodarczy portal informacyjny WNP.PL
https://www.wnp.pl/energetyka/polska–wygrala–z–ke–w–sprawie–emisji–co2,89764.html
Професійний портал для лакофарбової промисловості Lakiernictwo.net. / Fachowy portal branży lakierniczej Lakiernictwo.net.
“Вибрані наслідки впровадження директиви IED для Польщі”, проф. доктор хаб. Інж. Кшиштоф Бадида (Інститут теплових технологій / енергетичних машин та обладнання, Варшавський технологічний університет), д-р інж. Гжегож Мацей Невінський (Інститут теплових технологій / енергетичних машин та обладнання, Варшавська політехніка), Соціальні нерівності та економічне зростання, № 41 (1/2015) ISSN 1898-5084/“Wybrane skutki dla Polski wdrożenia dyrektywy IED”, prof. dr hab. inż. Krzysztof Badyda (Instytut Techniki Cieplnej/Maszyn i Urządzeń Energetycznych Politechnika Warszawska) , dr inż. Grzegorz Maciej Niewiński (Instytut Techniki Cieplnej/Maszyn i Urządzeń Energetycznych Politechnika Warszawska), Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy, nr 41 (1/2015) ISSN 1898-5084
Portal informacyjny o energetyce odnawialnej GRAMWZIELONE.PL «IED Forum: czy inwestycje w ramach dyrektywy IED mogą się opłacić?» 12.06.2014 / Інформаційний портал про відновлювану енергію GRAMWZIELONE.PL «Форум IED: чи можуть інвестиції за директивою IED окупитися?» 12.06.2014
Постанова Міністра довкілля від 7 листопада 2007 року про детальні умови надання державної допомоги на проєкти, що становлять інвестиції, спрямовані на адаптацію до вимог НДТМ/ Rozporządzenie Ministra Środowiska z dnia 7 listopada 2007 r. w sprawie szczegółowych warunków udzielania pomocy publicznej na przedsięwzięcia będące inwestycjami służącymi dostosowaniu do wymogów najlepszych dostępnych technik (Dz.U. 2007 nr 211 poz. 1547)
http://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20072111547/O/D20071547.pdf
Постанова Ради Міністрів від 22 грудня 2006 р. Про створення програми допомоги у сфері регіональної державної допомоги на певні інвестиції в охорону довкілля / Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 22 grudnia 2006 r. w sprawie ustanowienia programu pomocowego w zakresie regionalnej pomocy publicznej na niektóre inwestycje w ochronie środowiska (Dz.U. 2006 nr 246 poz. 1795)
http://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20062461795/O/D20061795.pdf
Державний фонд охорони довкілля і управління водними ресурсами. Державна допомога / Narodowy Fundusz Ochrony Środowiska i Gospodarki Wodnej; Pomoc publiczna
Постанови Комісії (ЄЕС) 70/2001 від 12 січня 2001 р. про застосування ст. 87 та 88 Трактату про ЄEС щодо державної допомоги малим та середнім підприємствам/ Rozporządzenie Komisji (WE) nr 70/2001 z dnia 12 stycznia 2001 r. w sprawie zastosowania art. 87 i 88 Traktatu WE w odniesieniu do pomocy państwa dla małych i średnich przedsiębiorstw; Dziennik Urzędowy L 010 , 13/01/2001 P. 0033 – 0042
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/pl/TXT/?uri=CELEX%3A32001R0070
1 Держави-члени повинні вживати заходів, необхідних для забезпечення повної узгодженості умов і процедур надання дозволу, якщо до цього процесу залучено більше одного компетентного органу або більше одного оператора або якщо надається більше одного дозволу, для того, щоб гарантувати дієвий інтегрований підхід всіх органів, компетентних для цієї процедури.
2Означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка, повністю або частково, експлуатує чи контролює об’єкт чи установку згоряння, установку зі спалювання відходів або установку із сумісного спалювання відходів або, якщо це передбачено національним законодавством, якій делеговано вирішальні економічні повноваження щодо технічного функціонування об’єкта чи установки;( глава 1, ст.3, п.15 Директиви 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010р.)
3 Директива 2008/98/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. про відходи та скасування деяких директив
4 конкретна форма ліцензії на промислову діяльність, отримана для різних типів установок (промислових, комунальних очисних споруд тощо),такі дозволи видаються у формі адміністративних рішень, на прохання оператора установки.
5 це фінансування заходів для досягнення окремо визначених цілей, що є спільними для всіх країн ЄС (зокрема, сприяння розвитку інновацій, захист навколишнього середовища, підтримка малого та середнього бізнесу, сприяння зайнятості та ін.). Варто зауважити, що фінансування цього напрямку здійснюється коштом спільних фондів ЄС (Європейський фонд регіонального розвитку, Структурний фонд, Соціальний фонд), а не за рахунок бюджету країн.
6 один із видів державної допомоги, тісно пов’язаний з веденням бізнесу у певних сферах, має на меті підтримку найменш економічно розвинених регіонів Європейського Союзу.
7 Стаття 87 «Моніторинг систем допомоги» Трактату про ЄЕС
8 Стаття 88 «Контроль систем допомоги» Трактату про ЄЕС
