4 грудня 2024 року ми продовжили наш візит до Гааги (Нідерланди), де триває 23-я Асамблея держав-членів Римського статуту Міжнародного кримінального суду (надалі – МКС).
Ця Асамблея і додаткові заходи в її межах є важливими подіями для міжнародного правосуддя, оскільки збирає представників держав-членів Римського статуту МКС та міжнародних організацій для обговорення питань функціонування МКС, розвитку міжнародного кримінального права, викликів, що стоять перед міжнародною спільнотою.
У рамках цієї Асамблеї ми змогли взяти участь та виступити на додатковому заході, організованому Інститутом екологічної безпеки та партнерів, на тему “Екоцид в умовах війни і миру: роль Міжнародного кримінального суду”. Захід присвячений обговоренню можливості визнання екоциду окремим міжнародним злочином і ролі МКС у переслідуванні за його вчинення.
Особливу увагу було приділено двом основним аспектам екоциду: його проявам в умовах збройних конфліктів і в мирний час. У воєнному контексті екоцид розглядався на прикладах російського вторгнення в Україну, Ізраїлю та Палестини. Зокрема, піднімалося питання навмисного та серйозного пошкодження природних обʼєктів під час воєнних дій, що прямо порушує положення Римського статуту МКС, зокрема статтю 8(2)(b)(4). Ця стаття є важливим інструментом для боротьби з руйнуванням довкілля у контексті воєнних дій, оскільки вона покликана забезпечити притягнення до відповідальності осіб, які зумисне наносять шкоду довкіллю, навіть якщо це не призводить безпосередньо до шкоди людині, але завдає масштабної, довготривалої та серйозної шкоди довкіллю, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою. Втім, поки відсутня практика ефективного застосування цієї статті з точки зору шкоди, завданої довкіллю, тож в ході заходу мова йшла про існуючі проблеми та можливі шляхи їх вирішення.
Зокрема, представниці ЕПЛ наголосили на перспективах та складнощах застосування статті 441 КК України «Екоцид», необхідності затвердження та визнання на офіційному рівні науково обґрунтованих критеріїв екоциду, складнощах збору доказів і доказування у таких справах, перспективах визнання екоциду пʼятим злочином за Римським статутом МКС, шансах та викликах застосування статті 8(2)(b)(4), ролі громадянського суспільства у цих процесах, співвідношенні та значенні позицій Міжнародного суду ООН та Міжнародного кримінального суду.
Мирний аспект екоциду був представлений через аналіз ситуації в Амазонії, де незаконна вирубка лісів і знищення природних ресурсів ставлять під загрозу не лише екосистеми, а й право місцевих спільнот на безпечне довкілля. Важливою темою було обговорення можливостей та перспектив застосування міжнародних інструментів, таких як Римський статут МКС, для боротьби з такими екологічними злочинами.
В ході виступів експерти наголосили на необхідності розширення юрисдикції МКС для притягнення до відповідальності осіб, які вчиняють екоцид як в умовах війни, так і у мирний час. Учасники погодились, що враховуючи глобальну екологічну ситуацію, визнання екоциду як окремого міжнародного злочину може стати важливим кроком у забезпеченні екологічної безпеки та гарантій прав людини на міжнародному рівні.
Для нашої організації участь у цьому заході підкреслює важливість активного залучення до міжнародного правового процесу для забезпечення більш ефективного захисту довкілля і прав людини.
