14 березня 2024 року Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду розглянув справу щодо застосування заходів реагування у сфері державного екологічного контролю за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу до ТОВ «Шляховик-97». Підставою для звернення до суду стали результати позапланової перевірки, якою встановлено провадження діяльності з виробництва асфальтобетону без проведення процедури оцінки впливу на довкілля, а також порушення вимог законодавства щодо експлуатації установок очистки газу та здійснення виробничого контролю за викидами забруднюючих речовин. Спір стосувався наявності правових підстав для тимчасового зупинення окремих видів діяльності підприємства до усунення встановлених порушень.
Деталі:
14 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) у справі за позовом до ТОВ «Шляховик-97» про застосування заходів реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) окремих видів діяльності підприємства (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117694724).
Спір виник у зв’язку з результатами позапланової перевірки підприємства, під час якої контролюючим органом встановлено відсутність оцінки впливу на довкілля для діяльності з виробництва асфальтобетону, а також порушення вимог законодавства щодо експлуатації установок очистки газу та здійснення виробничого контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На підставі цього Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу звернулася до суду з вимогою зупинити відповідні види діяльності до усунення порушень.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили, виходячи з того, що підприємство має чинний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а контролюючим органом не доведено наявності достатніх підстав для застосування заходів реагування.
Переглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що діяльність з виробництва асфальтобетону належить до видів планованої діяльності, які відповідно до пункту 11 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягають обов’язковій процедурі оцінки впливу на довкілля, а провадження такої діяльності без здійснення ОВД є підставою для тимчасового зупинення діяльності згідно зі статтею 16 цього Закону. Відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля свідчить про неправомірність здійснення відповідної діяльності незалежно від наявності дозволу на викиди.
Крім того, Суд звернув увагу, що суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати виробничий контроль за викидами, проводити інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів та забезпечувати належне технічне обслуговування і документальне оформлення роботи газоочисних установок. Невиконання цих вимог, у тому числі відсутність паспортів установок, актів перевірки їх технічного стану та відповідних вимірювань є самостійною підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права у частині оцінки обов’язку підприємства здійснити оцінку впливу на довкілля та забезпечити належний контроль за роботою установок очистки газу, у зв’язку з чим рішення судів у цій частині підлягають скасуванню.
За результатами касаційного перегляду Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій у відповідній частині та ухвалив нове рішення, яким тимчасово заборонив діяльність ТОВ «Шляховик-97» у частині виробництва асфальтобетону до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, а також заборонив використання окремих установок очистки газу до усунення встановлених порушень.
Отож, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки діяльність з виробництва асфальтобетону належить до видів планованої діяльності, які підлягають обов’язковій оцінці впливу на довкілля згідно закону, а здійснення такої діяльності без отримання відповідного висновку є підставою для тимчасового зупинення діяльності незалежно від наявності дозволу на викиди. Крім того, невиконання суб’єктом господарювання обов’язків щодо проведення інструментально-лабораторних вимірювань, ведення технічної документації та контролю ефективності роботи газоочисних установок також є самостійною підставою для застосування заходів реагування. У зв’язку з неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу та постановив тимчасово зупинити відповідні види діяльності підприємства до усунення порушень.
