12 лютого 2026 року в конференц-залі Національного сільськогосподарського музею в Празі відбулася фінальна конференція проєкту LIFE «Збереження природної спадщини для життя в Україні».
Захід об’єднав представників органів влади України та Чеської Республіки, природоохоронних установ, науковців і громадських організацій для підбиття підсумків співпраці та обговорення подальших кроків у сфері транспозиції та впровадження природоохоронного законодавства ЄС в Україні, зокрема Пташиної та Оселищної директив ЄС.
З вітальними словами до учасників звернулися Міхал Сервус, старший директор секції охорони природи і ландшафту Міністерства довкілля Чеської Республіки, Віталій Усатий, радник-посланник Посольства України в Чеській Республіці, народна депутатка України Юлія Овчинникова, заступник міністра Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Зубович, а також директор Агенції охорони природи Чеської Республіки Франтішек Пелц.
У межах першої сесії конференції учасники представили ключові досягнення та результати проєкту. Зокрема, Давід Лаціна окреслив внесок Агенції охорони природи Чеської Республіки (далі – NCA CR) у реалізацію цього проєкту, він представив підсумки проєкту, окреслив його бюджет, тривалість і партнерство між чеськими й українськими організаціями. Він також наголосив на ключових результатах: кроках до гармонізації законодавства з правом ЄС, розвитку сучасної моделі управління збереженням природи та просування підходів Natura 2000 в Україні. Ключовий експерт з права у цьому проєкті Дмитро Скрильніков представив результати роботи з транспозиції природоохоронних директив ЄС до законодавства України. Серед іншого, він окреслив розроблені плани й конкретні проєкти законодавчих змін, зокрема щодо Смарагдової мережі, захисту видів дикої флори та фауни, створення центрального органу з питань збереження біорізноманіття. Юристка ЕПЛ Соломія Баран зосередила увагу на необхідності вдосконалення інституційної системи у сфері охорони природи в Україні та результатах проведених досліджень інституційної спроможності. Вона звернула увагу на дисбаланс повноважень, фінансування та кадрового забезпечення у сфері збереження біорізноманіття, а також на невідповідність існуючої інституційної моделі вимогам ЄС. Вона обґрунтувала необхідність створення окремого Агентства зі збереження біорізноманіття з чітким розподілом повноважень між міністерством, агентством та структурними одиницями агентства на рівні областей як найбільш системного варіанту реформи. Представниця УПГ Анастасія Драпалюк представила напрацювання щодо практичної підготовки до впровадження Пташиної та Оселищної директив ЄС, зокрема критерії включення видів дикої флори та фауни і типів оселищ до додатків, аналіз системи відступів та проблем звітування, а також оцінку стану моніторингу й управління даними в Україні. Окрему увагу було приділено пропозиціям щодо трансформації Смарагдової мережі в Natura 2000, підготовці методичних рекомендацій і участі в двосторонньому скринінгу за Розділом 27 acquis ЄС. Наталія Матюшкіна (УПГ) презентувала результати проведення першого Всеукраїнського біобліцу. Зокрема, вона розповіла про масштаби участі, зібрані дані та значення цієї ініціативи для розвитку громадянської науки й моніторингу біорізноманіття в Україні.
Друга сесія була присвячена досвіду міжнародної допомоги та сталим результатам проєкту. Зокрема, Анна Куземко (УПГ) представила План дій зі збереження та відновлення степових оселищ і результати його пілотного впровадження на прикладі проєкту відновлення оселищ у НПП «Бузький Гард». Було представлено конкретні заходи з відновлення (контрольований випас, косіння), механізми фінансування та практичні результати покращення управління територіями Смарагдової мережі. Еколог ЕПЛ Катерина Полянська та Голова правління УПГ Олексій Василюк презентували сталі напрацювання проєкту LIFE, серед яких Natura 2000 Toolkit, університетський курс зі збереження природи та публікацію про природоохоронні території України. Так, доповідь Катерини Полянської була присвячена університетському курсу «Збереження природних оселищ та видів дикої флори і фауни в Україні та ЄС», розробленому для студентів природничих спеціальностей і впровадженому в українських університетах. Було представлено структуру курсу, його зміст та практичні результати навчання студентів. У свою чергу, Олексій Василюк розповів про розроблення Natura 2000 Toolkit як практичного інструменту для ідентифікації та управління різними типами оселищ. Він також розповів про підготовку та видання публікації про природоохоронні території України, яка систематизує інформацію для підтримки впровадження підходів Natura 2000.
Також в ході конференції було представлено досвід Молдови у впровадженні стандартів Natura 2000 (проєкт LIFE RENATA), результати проєкту Ukraine Finland Environmental Monitoring (UFEM) та роль місцевих ініціатив у підтримці природоохоронних змін в Україні.
Окремою частиною програми стала панельна дискусія «Уроки, що ми винесли, та подальша співпраця», модерована Томашем Ружичкою (NCA CR). Учасники обговорили ключові виклики імплементації європейських стандартів охорони природи в Україні та можливості продовження міжнародного партнерства. Зокрема, виконавча директорка ЕПЛ Олена Кравченко, наголосила на викликах, зумовлених повномасштабною війною, на ролі Європейського Союзу у подоланні цих викликів, на реалізації проєкту LIFE та партнерстві у межах цього проєкту в умовах війни. Вона наголосила на важливості підняття рівня екологічної та правової свідомості водночас і серед населення загалом, т і в органах влади, на необхідності проведення ефективних горизонтальних реформ (держаного екологічного контролю, моніторингу стану довкілля, юридичної відповідальності), а також на шляхах досягнення узгодженості довкіллєвих та економічних інтересів без нехтування природою.
Конференція завершилася підсумковими виступами та засіданням Наглядового комітету проєкту за участі партнерів.
Фінальна конференція стала важливою платформою для підбиття підсумків реалізації проєкту LIFE Ukraine, обміну досвідом та визначення подальших кроків для посилення спроможності України у сфері збереження біорізноманіття та впровадження стандартів ЄС у природоохоронній політиці. Водночас вона засвідчила, що попри всі виклики, Україна має потужну експертну спільноту, міжнародну підтримку та спільне бачення майбутнього, у якому збереження природи є невід’ємною частиною державної політики та європейської інтеграції. Напрацьовані рішення, партнерства та інструменти не завершуються разом із проєктом, ми переконані, що вони стають основою для подальших системних змін, що сприятимуть відновленню та збереженню унікального природного спадку України для наступних поколінь.
