Днями у столичному Парку Слави розпочались роботи з будівництва Другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Згідно акту обстеження зелених насаджень видаленню підлягають 524 дерева, 225 кущів, 1410 самосівних дерев. Якщо округлити – вирубці підлягає біля 2000 дерев.
Парк Слави – об’єкт природно-заповідного фонду місцевого значення, оголошений рішенням виконкому Київської міськради від 20.03.72 р. №363. Початкова площа заповідного парку становила 7,3 га. Проте 1994 року його розширили до 19,1 га за рахунок прилеглих схилових ділянок, що обрамляють власне парк.
Державне унітарне підприємство «Дирекція з будівництва другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» не приховує офіційність намірів. На різні роботи з проектування та супроводу документації вже виділено біля мільярда гривень1. Проект презентували Президенту особисто2, за дорученням Кабінету Міністрів3 Київська міська рада виділила земельну ділянку площею 7,3 га, (тобто 100% власне Парку Слави), а Прем’єр-міністр України В.Гройсман особисто заклав перший камінь майбутнього будівництва4. У 2018 році вже було виділене перші 320 мільйонів на розробку проекту5.
Чи є своєчасним виділення мільярду гривень на добудову меморіального комплексу в умовах військового часу – риторичне питання. Втім, на нашу думку є цілком прикладним питання законності такого будівництва, адже рішення про надання ділянки прийняте без урахування вже існуючого рішення про природоохоронний статус парку. Зміни меж території природно-заповідного фонду можливі, якщо витримати процедури згідно Статті 54 закону «Про природно-заповідний фонд України». В усіх інших випадках – пошкодження території природно-заповідного фонду є кримінальним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена статтею 252 Кримінального кодексу України.
2 http://memorialholodomor.org.ua/news/prezidentu–ukraini–petru–poroshenku–prezentuvali–proekt–drugoi–chergi–nacionalnogo–muzeyu—memorial–zhertv–golodomoru/
