У житті кожної громади є питання, що вимагають негайного вирішення та об’єднання зусиль для забезпечення справедливості. Тож 29 жовтня 2019 року громадська організація “Стоп корупції” розпочала судовий процес проти Київської обласної державної адміністрації (Київська ОДА) та Баришівської районної державної адміністрації (Баришівська РДА).
Згідно зі зверненням до суду, ГО “Стоп корупції” висунула дві вимоги. По-перше, вони вимагали визнати протиправною бездіяльність Київської ОДА щодо недостатнього контролю за діяльністю Баришівської РДА, зокрема, стосовно розпорядження Баришівської РДА від 08.07.2019 № 189, що стосується будівництва свинокомплексу №11 на території Гостролуцької сільської ради Баришівського району. По-друге, ГО “Стоп корупції” просила скасувати це розпорядження.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 24 жовтня 2018 року Баришівська РДА ухвалила розпорядження № 471, яким схвалила детальний план для будівництва свинокомплексу № 11 поза межами населеного пункту на території Гостролуцької сільської ради. У 2019 році ТОВ “Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну” виконало це розпорядження, створивши “Детальний план території під будівництво свинокомплексу № 11 у межах Гостролуцької сільської ради”. 10 червня 2019 року відбулись громадські слухання за участю ГО “Стоп корупція” стосовно планування свинокомплексу в Гостролуцькій сільській раді. 8 липня 2019 року Баришівська РДА видала розпорядження № 189, затвердивши детальний план для будівництва свинокомплексу № 11 з 50 тисячами голів на території Гостролуцької сільської ради. ГО “Стоп корупція” звернулася до суду, продовжуючи боротьбу за справедливість у питанні будівництва свинокомплексу на цій території.
Розглядаючи дану справу, Верховний Суд сформулював, зокрема, такі висновки:
До нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово.
Для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії. Недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів щодо оскарження нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта, та є безумовною підставою для скасування судових рішень.
Суд зазначає, що прийняття рішення щодо планування території на місцевому рівні відіграє значну роль у загальному просторовому та стратегічному плануванні країни та є підҐрунтям для прийняття індивідуальних актів, зокрема, містобудівних умов та обмежень, дозволів на будівництво, рішень про надання земельних ділянок, а тому обізнаність населення щодо таких нормативно-правових актів є важливою складовою розвитку громадської свідомості та демократичного суспільства в цілому.
Проаналізувавши матеріали справи, Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям визначеним частиною третьою статті 2 КАС України, не взяли до уваги, що оскаржуване рішення відноситься до нормативно-правових актів, що має значення для визначення порядку розгляду адміністративної справи, та не розглянули справу відповідно до приписів статті 264 КАС України.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі доводів касаційної скарги та вирішив частково задовольнити її, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Виходячи із такої позиції Верховного Суду, можна сформулювати такі висновки:
Нормативно-правові акти – це акти, прийняті уповноваженими органами, що встановлюють чи змінюють норми права, мають загальний або локальний характер, адресовані невизначеному колу осіб та застосовуються повторно.
Для оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування передбачена відмінна процедура, від оскарження актів індивідуальної дії.
Невиконання цієї спеціальної процедури порушує процесуальне право, впливаючи на права та інтереси інших осіб, підпадаючих під дію нормативно-правового акта, та може призвести до скасування судових рішень.
Рішення щодо територіального планування на місцевому рівні грає ключову роль у загальному плануванні країни, стаючи підґрунтям для індивідуальних актів, таких як містобудівні умови, дозволи на будівництво, призначення земельних ділянок.
Розуміння громадськістю цих нормативно-правових актів має значення для розвитку громадянської свідомості та демократії.
Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» вітає таку позицію Верховного Суду. Така позиція найвищої судової інстанції в Україні відкриває шлях для захисту прав громадян на безпечне довкілля та підтверджує важливість дотримання в Україні принципу верховенства права.
Текст даної постанови та інші екологічно важливі рішення українських судів можна знайти у Реєстрі судових рішень з питань, що стосуються довкілля за посиланням: http://caselawepl.org.ua
