Верховний Суд визнав правомірними дії Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу щодо винесення припису спрямованого на усунення порушень вимог екологічного законодавства, зафіксованих під час будівництва нового ставка-накопичувача ТОВ «Миколаївський глиноземний завод». Суд підкреслив, що планована діяльність, яка може мати значний вплив на довкілля, підлягає обов’язковій оцінці впливу на довкілля до її початку, а виконання приписів контролюючих органів є необхідною умовою для забезпечення екологічної безпеки та дотримання суспільних інтересів.
Деталі:
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу №400/3940/21, яка стосувалась визнання протиправним та скасування припису, винесеного Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117213823).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод”.
Відповідач: Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Касаційна скарга подана на:
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року;
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року.
Короткий зміст позовних вимог:
У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” (далі – ТОВ «МГЗ», позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (відповідач, скаржник), у якому просило визнати протиправним та скасувати припис №187 від 11 травня 2021 року у повному обсязі. Позивач зазначав, що спірний припис підлягає скасуванню, оскільки він складений з порушенням вимог законодавства, містить взаємовиключні вимоги та не може бути виконаний.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року, позовні вимоги було задоволено. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що пункти 1 та 2 оскаржуваного припису сформульовані нечітко. У приписі не зазначено конкретних видів діяльності та об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, а Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» містить загалом 36 категорій об’єктів. Крім того, суди зазначили, що ґрунт на базисному складі бокситів не є відходами у розумінні чинного законодавства, що робить неможливим виконання пунктів 3-6 припису.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги:
Не погоджуючись із рішеннями судів, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу подала касаційну скаргу до Верховного Суду. Скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтуванні касаційної скарги відповідач зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права, зокрема положення частини третьої статті 2, пункту 11 частини третьої статті 3, пункту “б” частини першої статті 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а також статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Скаржник вказує, що дії позивача спрямовані на будівництво нового ставка-накопичувача, що є плановою діяльністю та підлягає обов’язковій оцінці впливу на довкілля. Суди помилково не врахували, що об’єкт будівництва належить до другої категорії об’єктів, які мають значний вплив на довкілля. Крім того, відповідач вказує на можливість використання інформації, зафіксованої у попередніх перевірках, для обґрунтування порушень.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи:
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 18 липня 2023 року. Ухвалою від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу. Ухвалою від 22 лютого 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 23 лютого 2024 року без виклику учасників справи.
Позивач заявив клопотання про розгляд справи за його участі, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2024 року.
Позиція інших учасників справи:
16 жовтня 2023 року позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що акт перевірки від 30 квітня 2021 року №280 повторює висновки попередніх перевірок. Позивач наголошує, що пункти 1 та 2 припису є недостатньо конкретизованими, оскільки містять загальне посилання на статтю 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» без конкретизації планової діяльності. ТОВ «МГЗ» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій:
Судами встановлено, що перевірки ТОВ «МГЗ» проводились на підставі відповідних актів та наказів Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу. За результатами перевірки, зокрема акту від 30 квітня 2021 року №280, відповідач зафіксував факт будівництва нового ставка-накопичувача з насосною станцією без висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу також встановила наявність будівельних відходів у котловані, виритому під будівництво ставка, та їх розміщення на території базисного складу бокситів. За результатами перевірки було видано Припис №187, яким зобов’язано ТОВ «МГЗ» припинити будівництво без відповідних дозвільних документів, визначити склад і властивості відходів, забезпечити їх утилізацію та видалення відповідно до екологічних вимог.
Вважаючи припис протиправним, ТОВ «МГЗ» звернулося до суду з відповідним позовом.
Позиція Верховного Суду:
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, виявлення порушень законодавства дає право органу державного нагляду (контролю) звернутися з відповідним позовом до адміністративного суду або видати припис про усунення порушень у визначений строк. Припис є обов’язковою для виконання вимогою, що не передбачає застосування санкцій. Відповідно до частини дев’ятої статті 4 Закону № 877-V невиконання припису тягне за собою застосування штрафних санкцій.
Верховний Суд наголошував, що вимоги припису повинні бути конкретними, чіткими та зрозумілими для суб’єкта господарювання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2023 року у справі №420/27120/21. У разі виконання припису у встановлений строк санкції до суб’єкта господарювання не застосовуються.
Враховуючи викладене, Верховний Суд вважав, що Держекоінспекція діяла у межах повноважень, коли склала припис.
Оцінка пунктів 1 та 2 оскаржуваного припису:
У пунктах 1 та 2 Припису №187 Держекоінспекція послалася на статті 3 та 51 Закону №1264-XII, зобов’язавши позивача: не здійснювати провадження діяльності без оцінки впливу на довкілля; не експлуатувати об’єкти та не втручатися у природне середовище без виконання екологічних умов.
Суди першої та апеляційної інстанції визнали ці пункти нечіткими та неконкретизованими, оскільки Закон №2059-VIII містить 36 окремих видів діяльності і об’єктів.
Верховний Суд вважав висновки судів необґрунтованими, виходячи з наступного:
За статтею 7 Закону №877-V, акт перевірки є доказовим документом, що фіксує порушення.
Акт №280 містить інформацію про будівництво нового ставка-накопичувача з насосною станцією у межах технічного переоснащення шламового господарства ТОВ «МГЗ». Ця діяльність належить до другої категорії об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до пункту 11 частини 3 статті 3 Закону №2059-VIII.
Отже, твердження судів про відсутність конкретизації спростовується змістом Акту №280, який зафіксував порушення.
Верховний Суд наголошував, що посилання на висновки попередніх перевірок є обґрунтованими. Акти перевірок фіксують хронологію порушень, їх повторюваність та заходи, вжиті для усунення. Це дозволяє здійснювати аналіз відповідності діяльності суб’єкта природокористування законодавству.
Оцінка змісту припису, Верховний Суд зазначав, що:
припис повинен бути чітко сформульованим, містити конкретний перелік порушень та строки їх усунення; припис не може мати абстрактний чи рекомендаційний характер.
Верховний Суд вважав, що пункти 1 та 2 припису є законними та обґрунтованими. Діяльність ТОВ «МГЗ» з будівництва ставка-накопичувача є планованою діяльністю, що потребує оцінки впливу на довкілля. Суди попередніх інстанцій помилково визнали ці пункти неконкретними та скасували їх.
Позивач не заперечував, що будівництво ставка-накопичувача підлягає оцінці впливу на довкілля. Верховний Суд встановив, що будівництво відбувалося до завершення процедури оцінки впливу на довкілля. Це є порушенням частини четвертої статті 3 Закону №2059-VIII, яка забороняє провадження діяльності без оцінки впливу на довкілля.
Касаційна скарга не містила доводів щодо неправомірності скасування пунктів 3-6 припису.
Верховний Суд переглядав справу у межах доводів касаційної скарги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги:
Доводи касаційної скарги щодо пунктів 1 та 2 Припису №187 були обґрунтованими.
Касаційну скаргу було задоволено частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року та постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у частині скасування пунктів 1 та 2 Припису №187 слід було скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій було залишено без змін.
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу було задоволено частково. Скасувати рішення судів у частині пунктів 1 та 2 припису та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позову. В іншій частині рішення судів залишено було без змін.
Таким чином, Верховний Суд підтвердив законність дій Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу щодо винесення припису та обов’язковість дотримання екологічних вимог при здійсненні планованої діяльності, що має значний вплив на довкілля.