Кримінальні правопорушення проти довкілля, зокрема незаконна вирубка лісів на територіях природно-заповідного фонду завдають значної шкоди не лише державі, а й біорізноманіттю в цілому. Справа щодо ОСОБА_6 стосується саме умисної порубки дубів у межах регіонального ландшафтного парку «Придніпровський», що спричинила тяжкі наслідки для довкілля. Судова практика у таких справах відіграє важливу роль у формуванні механізмів правового захисту довкілля.
Деталі:
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду розглядав кримінальне провадження у справі № 192/494/20 від 24.10.2023 р. щодо ОСОБА_6, який був обвинувачений у незаконній порубці дерев на території природно-заповідного фонду — саме у межах регіонального ландшафтного парку «Придніпровський». Справа порушена за частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України — незаконна порубка лісу, що спричинила тяжкі наслідки та вчинена на території природно-заповідного фонду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114423773).
Касаційний кримінальний суд розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на: вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2022 року, та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2023 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини:
Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2022 року ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу) та засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк шість років.
Суд визнав доведеним, що 22 лютого 2020 року з 07:00 до 14:40, перебуваючи у кварталі 80, виділі 2 лісу на території Микільського лісництва ДП «Дніпропетровський лісгосп», який належить до природно-заповідного фонду України та є частиною Регіонального ландшафтного парку «Придніпровський», ОСОБА_6, не маючи спеціального дозволу та лісорубного квитка, без законних підстав, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи, за допомогою бензопили марки «GRUNHELM» незаконно зрубала 25 живих дерев породи «дуб», чим завдала матеріальної шкоди на загальну суму 73 482 гривні 64 копійки.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2023 року вирок суду першої інстанції було залишено без змін, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_7 — без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала: у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду як незаконні й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Він вважав, що його право на захист було порушено, оскільки без його згоди судом було призначено іншого захисника. Також вказував на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги його показання, не були допитані всі свідки, а речові докази не були належно досліджені.
Заперечень на касаційну скаргу від інших учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження: у судовому засіданні прокурор висловила позицію, що касаційна скарга засудженого є необґрунтованою, та просила залишити її без задоволення.
Мотиви касаційного суду:
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до статті 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правову оцінку обставин. Він не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними нові обставини, а також вирішувати питання про достовірність доказів. Касаційний суд переглядав рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише у межах касаційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог кримінального провадження. Воно має ґрунтуватися на об’єктивно з’ясованих обставинах, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. У рішенні повинні бути наведені належні та достатні мотиви й підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам, на які посилається засуджений у касаційній скарзі, згідно зі статтею 438 частиною 1 КПК України не є предметом перевірки касаційним судом.
Оцінка доказів належить до компетенції суду, який ухвалив вирок (стаття 94 КПК України). Касаційний суд перевірив матеріали кримінального провадження та встановив, що суди дотримались відповідних вимог закону.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у незаконній порубці дерев на території природно-заповідного фонду, що спричинила тяжкі наслідки, відповідають встановленим обставинам та підтверджуються належними доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з’ясування всіх обставин кримінального правопорушення та обґрунтовано послався на такі з них.
Так, ОСОБА_6 на початку судового розгляду визнав свою вину та описав обставини вчинення кримінального правопорушення. Проте 14 квітня 2021 року у судовому засіданні він відмовився від попередніх показань, не визнав вину та заявив, що спилювання дерев не здійснював і перебував в іншому місці.
Суд першої інстанції дослідив допустимість протоколу слідчого експерименту від 26 березня 2020 року, під час якого ОСОБА_6 у присутності захисника показав, де і як він спилював дерева породи «Дуб» 22 лютого 2020 року.
Представник потерпілого ДП «Дніпровське лісове господарство» ОСОБА_9 підтвердив факт незаконної порубки дубів. Він зазначив, що на місці події було затримано особу з бензопилою зеленого кольору, складено протокол огляду та вилучено знаряддя кримінального правопорушення. Заявок на порубку не було, всі дерева були живими.
Інший представник потерпілого — ОСОБА_10 — підтвердив, що на місці вчинення кримінального правопорушення ростуть дуби, акації та клени.
Свідок ОСОБА_11 повідомив, що 20 лютого 2020 року дав ОСОБА_6 бензопилу для заготівлі дров. Згодом поліція повернула йому бензопилу, повідомивши, що нею було спиляно дерева. Свідок ОСОБА_12 розповів, що вперше побачив ОСОБА_6 під час огляду місця події 22 лютого 2020 року.
Суд першої інстанції також дослідив допустимість протоколу огляду місця події від 22 лютого 2020 року. У ньому зафіксовано спиляні дерева, бензопилу марки «GRUNHELM» зеленого кольору та фото ОСОБА_6 з бензопилою в руках.
Суди першої та апеляційної інстанцій належно перевірили версію ОСОБА_6 про його непричетність і перебування в іншому місці, але обґрунтовано відхилили її, спростувавши сукупністю доказів: протоколом огляду місця події, слідчим експериментом і показаннями свідків.
У даному кримінальному провадженні було встановлено, що слідчий постановою від 23 лютого 2020 року визнав речовими доказами фрагменти дерев зі слідами спилювання та бензопилу марки «GRUNHELM» зеленого кольору, яка зберігалася у ОСОБА_11. У судовому засіданні ОСОБА_11 підтвердив, що отримав цю бензопилу на зберігання. Захисник обвинуваченого та сам обвинувачений не заявляли клопотань про дослідження вказаних речових доказів, не висловлювали заперечень щодо їх оцінки, тому твердження у касаційній скарзі про недослідження речових доказів є безпідставними.
Касаційний суд також погодився з правомірністю перекваліфікації дій ОСОБА_6 з частини першої на частину четверту статті 246 Кримінального кодексу України. Якщо частина перша цієї статті передбачає відповідальність за незаконну порубку лісу, що спричинила істотну шкоду, то частина четверта стосується таких самих дій, але якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
У матеріалах справи є належні докази того, що порубка 25 дерев породи дуб завдала шкоди на суму 73 482,70 гривень, що у понад 60 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Такий розмір шкоди відповідно до чинного законодавства визнається тяжкими наслідками. Крім того, розмір шкоди підтверджено висновком судової експертизи, якому суд надав належну оцінку. Зазначене обвинувачення було повністю відображене у новому обвинувальному акті, поданому 25 жовтня 2021 року, і саме в межах цього обвинувачення справа розглядалася судом першої інстанції.
Касаційна палата встановила, що апеляційний суд повноцінно перевірив доводи апеляційної скарги та визнав їх необґрунтованими. Порушень кримінального процесуального законодавства під час збирання, дослідження та оцінки доказів не виявлено. Усі учасники процесу користувалися рівними правами, а суд належно реагував на всі заявлені клопотання. Істотних порушень, які могли б вплинути на законність судових рішень, не було встановлено.
У зв’язку з цим Верховний Суд постановив залишити без змін вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2023 року щодо ОСОБА_6, а касаційну скаргу — без задоволення.
Отож, касаційна палата Верховного Суду підтвердила законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, які визнали ОСОБА_6 винним у вчиненні незаконної порубки дерев у межах природно-заповідного фонду. Таким чином, судова система продемонструвала рішучість у протидії екологічним правопорушенням і важливість невідворотності покарання за дії, що завдають шкоди довкіллю. Цей випадок є показовим прикладом притягнення до відповідальності за кримінальні правопорушення проти довкілля та має стати пересторогою для потенційних правопорушників.
