На днях усі ми святкували рекомендацію ЄК про відкриття переговорного процесу про вступ України до ЄС. Разом з тим, таке рішення супроводжувалося Звітом про Україну 2023, який оцінив прогрес України у виконанні євроінтеграційних завдань, в тому числі і у сфері охорони довкілля. На сторінці у соціальній мережі Facebook Міністр Руслан Стрілець з цього приводу написав “власне прогрес України оцінено як “хороший” – це четвірка за п’ятибальною шкалою». Ми ж дещо інакше читаємо висновки і оцінки Європейської комісії. Погляньмо ж на першоджерело.
Узагальнений висновок щодо Розділу 27 – Довкілля та зміна клімату, звучить таким чином:
«Україна має певний рівень підготовки у сфері довкілля та зміни клімату. У цьому розділі було досягнуто хороших успіхів, незважаючи на агресивну війну Росії. У сфері довкілля було прийнято законодавство, спрямоване на подальше узгодження горизонтальних питань, якості води, поводження з відходами, хімічних речовин і шуму. Щодо клімату, де прогрес був обмеженим, Україна продовжує роботу над національним кліматичним законом і Національним енергетичним і кліматичним планом.»
Далі Європейська комісія пише, чого очікує від Україні в плані екологічної складової наступного року, а саме:
«Україна має:
забезпечити міжгалузеву інтеграцію питань довкілля та клімату в плани відновлення країни, визначити стратегію зеленого відновлення для ключових секторів і визначити пріоритетність відповідного законодавства та стандартів ЄС у своїй Національній програмі прийняття актів ЄС;
прийняти первинне та вторинне законодавство для продовження реформ, започаткованих у сфері управління водними ресурсами та відходами;
прийняти закон про екологічний контроль та законодавство, яке гармонізує з acquis щодо промислових викидів;
прийняти закон про клімат та розпочати оновлення своєї довгострокової стратегії низьких викидів відповідно до рамок ЄС до 2030 року».
МБО «Екологія-Право-Людина» повністю підтримує такі настанови ЄК, адже вже не перший рік б’є на сполох сама із цих питань. Попри гучні заяви Міністра про значні євроінтеграційні досягнення у сфері охорони довкілля за його каденції:
на законодавчому рівні було скасовано вимогу про проведення процедури стратегічної екологічної оцінки для програм відновлення, а це на сьогодні єдиний в державі механізм забезпечення інтеграції питань довкілля та клімату у документи державного планування;
з липня 2021 року після прийняття у першому читанні у Верховній Раді припадає порохом Проект Закону «Про державний екологічний контроль»;
з вересня 2021 року по «семи колах пекла» проходить законопроект про промислові викиди;
проект рамкового закону про клімат взагалі навіть не розроблений.
Окрім того, заслуговують на увагу і такі вказівки-вимоги ЄК у сфері довкілля і клімату:
зміцнити спроможність державного управління та забезпечити міжгалузеву інтеграцію дій щодо довкілля та клімату у зв’язку з реконструкцією країни, а також імплементацію та виконання вже прийнятих acquis ЄС;
суттєво посилити адміністративний та інспекційний потенціал у секторі довкілля та клімату;
забезпечити доступ громадянського суспільства до екологічної інформації та участі у прийнятті рішень, які погіршилися через воєнний стан, зокрема, в процедурах ОВД та СЕО;
переглянути законодавство України про відповідальність за екологічні правопорушення, адже воно ще не досягло повної узгодженості з відповідними acquis ЄС;
продовжити роботу над процедурами збору, обробки, звітності та розповсюдження інформації про якість повітря, а також моніторингу та контролю;
розробити стратегію захисту біорізноманіття та план дій щодо її впровадження;
створити спроможність для створення та управління об’єктами Natura 2000;
зміцнити незалежність і спроможність щодо моніторингу та контролю за ліцензіями, вирубкою та продажем лісової продукції;
розпочати адміністративну підготовку до узгодження з новим екологічним законодавством ЄС , що випливає з Європейського зеленого курсу в сферах циркулярної економіки, захисту біорізноманіття та нульового забруднення;
продовжити роботу та адміністративні заходи для впровадження Схеми ЄС з екологічного менеджменту та аудиту та Регламенту ЄС про екомаркування;
терміново активізувати імплементацію Дорожньої карти Енергетичного Співтовариства з декарбонізації та, зокрема, підготуватися до Системи торгівлі викидами (ETS);
потрібно зробити більше для послідовного включення кліматичних міркувань у всі виміри державної політики в рамках загальнодержавного підходу.
Після такого довжелезного переліку відверто непростих завдань успіхи Міндовкілля за останні рік чи навіть три здаються доволі скромними, а коментар пана Макрона про «десятиліття», яке знадобиться для вступу України до ЄС, хоча і сумним, але більш реалістичним, ніж будь-які пусті лозунги про швидке членство у наступні кілька років.
Закликаємо керівництво країни припинити зволікання із ухваленням екологічних реформ, багато із яких можна було прийняти іще до початку повномасштабного вторгнення, і перейти від імітації процесу до довгоочікуваних результатів.
