7 липня, починаючи з 2010 року, оголошене в Україні єдиним природоохоронним професійним святом – Днем працівника заповідної справи.
Ще у 1835 році видатний американський філософ Генрі Девід Торо вперше заявив, що «для природи слід виділяти окремі королівства, в яких вона владарюватиме за своїми законами». Тоді ідею далекоглядного мислителя ніхто не поділив, так само, як не поділяли його боротьбу проти рабства у США та ідеї відмови від надмірного споживання товарів. Втім, через кілька десятиліть на американському континенті були утворені перші національні парки. Відтоді по всьому світу національних парків оголошено понад 8000, а природоохоронні території у різних країнах охоплюють від 3 до 34 відсотків їхньої загальної площі.
Заповідна справа сьогодні є найбільш дієвим методом охорони природи. В Україні, у 2005 році, вона оголошена державним пріоритетом у сфері охорони навколишнього природного середовища.
В Україні створено близько 8200 об’єктів природно-заповідного фонду, які займають біля 6,2 % площі держави, а також частину морської акваторії вздовж берегів Чорного та Азовського морів.
Завдяки заповідним територіям в Україні досі збереглись такі дикі звірі як зубри, бурі ведмеді, лісові коти, рисі, а також десятки видів рідкісних рослин і тварин, що перебувають під загрозою вмирання; букові праліси Карпат та інші неповторні природні перлини. Заповідні території охороняють чимало геологічних пам’яток – прадавніх свідчень геологічної історії нашої планети, серед яких і друга за довжиною ходів система печер у світі.
Вісім українських заповідників і національних парків отримали сертифікати ЮНЕСКО і здобули статус міжнародних біосферних резерватів.
Не відкидаючи значні успіхи та досягнення, заповідну справу в Україні очікують значні нові звершення. Відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку України, до кінця цього року площа заповідних територій має подвоїтись, а за наступні 3 роки – потроїтись, щоб досягнути 15 % від площі країни. Сьогодні це завдання здається недосяжним, проте це є обов’язковою частиною на шляху до євроінтеграції України, і тому день за днем, у різних областях створюються нові і нові заповідні території.
Але не варто забувати і суворих реалій. Заповідна справа в Україні завжди була справою відданих їй ентузіастів – науковців, інтелігенції, активістів, краєзнавців. Серед відомих людей, на чиїх плечах відбулось становлення заповідної справи, є В. Талієв, В. Вернадський, М. Шарлемань, М. Грушевський, М. Рильський, Г. Підоплічко та інші. Чимало відданих природоохоронців були знищені радянською владою під час репресій 1930-х років.
У наші дні заповідна справа лишається дуже непростою, висококваліфікованою, почасти небезпечною, але вкрай низькооплачуваною галуззю. Співробітники заповідників і національних парків працюють у непростих умовах, але не полишають обраного шляху. Більшість тих, хто присвячує своє життя створенню та охороні природно-заповідного фонду – це небайдужі люди, які присвячують заповідній справі свій час, ресурси та натхнення. Відтак, 7 липня – це день тих, хто працює попри все на цю важливу для довкілля та майбутнього справу.
Шановні колеги! У цей непростий час незавершених реформ, неподоланої корупції, війни та окупації частини території України, в дні, коли багато працівників і навіть керівників установ природно-заповідного фонду перебувають на фронті, захищаючи не лише природу а й усю нашу державу; в час, коли наша з вами справа переживає далеко не найкращі часи, хочемо щиро подякувати Вам за стійкість і терпіння, за розуміння, на скільки важливим для майбутнього є збереження перлин дикої природи! Те, за що віддали життя наші попередники, сьогодні судилось зберегти нам.
Команда МБО «Екологія-Право-Людина» вітає з цим святом всіх працівників установ природно-заповідного фонду, волонтерів, науковців та всіх, кому у житті трапляються можливості зробити щось корисне для заповідних територій!
Команда ЕПЛ готова надавати Вам посильну безкоштовну експертну допомогу у нашій спільній справі. Просимо звертатись до нас за контактами, розміщеними на нашому сайті www.epl.org.ua
