Декілька днів тому на Фейсбук-сторінці ініціативного руху «Free Svydovets» з’явилась новина про те, що ТОВ «Буковель», окрім одіозного курорту на гірському масиві Свидовець, планує розпочати підготовку до будівництва ще двох курортів – «Бистриця» та «Турбат».
До цього допису було прикріплено карту із проєктованими межами, лижними трасами і підйомниками всіх 3-х курортів, які планує спорудити ТОВ «Буковель». Після отримання такої інформації, нами було вирішено порівняти її з межами погоджених пралісів, квазіпралісів та природних лісів, а також тих, які перебувають на етапі погодження. Для цього було використано відповідну карту цих лісів, створену експертами громадської спілки «WWF-Україна».
Згідно зі статтею 39-1 Лісового кодексу України, «праліси, квазіпраліси та природні ліси є національною природною спадщиною України», і в таких лісах забороняються всі види рубок. Визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів, природних лісів здійснюється за спеціальною методикою, яку було затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України у травні 2018 року.
За результатами нашого дослідження було отримано досить приголомшливі результати. Лише проєктовані об’єкти курорту «Свидовець» загрожують значними пошкодженнями та втратою статусу 67 гектарів пралісів та 488 га квазіпралісів, які перебувають на погоджені статусу в ДП «Ясінянське ЛМГ». Причому, даний лісгосп вже декілька років блокує погодження статусу цих пралісів та квазіпралісів і навіть здійснює на їхній території незаконні рубки (допоки не отримано остаточний висновок про статус цих лісів, будь-які рубки в них є незаконними).
В низки громадських активістів, які виступають за збереження природи Свидовецького масиву, існує цілком обґрунтована підозра, що причиною цього є саме планований курорт на Свидовці та домовленість керівництва лісгоспу з місцевими чиновниками, які хочуть заробити на продажі землі під курорт. Оскільки наукових підстав відмовити у надані офіційного статусу пралісам та квазіпралісам лісгосп не має, то його керівництвом було прийнято рішення про затягування процесу збереження лісів, які визнані природною спадщиною України.
Якщо після прочитання вищесказаного вам здається, що гірше бути вже не може, то це не так. Лижні траси та підйомники інших 2-х планованих курортів мають проходити прямо через сотні гектарів пралісів та квазіпралісів, які вже отримали(!) офіційний статус. Так, курорт «Бистриця» загрожує 11 ділянкам пралісів, загальною площею 333 га, а також 6 ділянкам квазіпралісів – ще 76,4 га (все це у Річанському лісництві Надвірнянського лісгоспу). Крім цього, під загрозою опиняться 12 ділянок (105 га) старовікових лісів, «пралісовий статус» яких не був підтверджений, але які залишаються надзвичайно важливими для біорізноманіття.
Розробники проєкту курорту «Бистриця» настільки відірвані від реальності, що замахнулись прокласти підйомник навіть через територію ботанічного заказника місцевого значення «Річанський», в межах якого охороняється 43,8 гектари пралісів..
Курорт «Турбат» пропонується скромнішим за розмірами, однак навіть він загрожує ділянці квазіпралісів площею 27 га, та ще 93 га старовікових природних лісів без охоронного статусу (в межах Брустурянського лісомисливського господарства).
Картосхема планованих ТОВ “Буковель” курортів, а також ідентифікованих пралісів, квазіпралісів і природних лісів (незалежно від поточного статусу)
Таким чином, в разі будівництва всіх 3-х планованих курортів, втратять свою природну цінність до 436 гектарів офіційно визнаних пралісів та квазіпралісів (майже 2% від усіх погоджених карпатськими лісгоспами ділянок), 555 га – пралісів та квазіпралісів, які перебувають на етапі погодження, а також 200 га – інших старовікових природних лісів.
І все це – заради тимчасових прибутків невеликої жменьки людей, які спокушують місцеві громади міфічними «золотими горами». Хоча в цьому регіоні можна розвивати більш сталі види туризму, в які будуть залучені більшість місцевих громад, а праліси і надалі будуть залишатись однією зі збережених природних перлин регіону.
Контакти:
Богдан Кученко, еколог ЕПЛ
