Всесвітній день захисту лабораторних тварин

Щороку 24 квітня у світі проходить День захисту лабораторних тварин¹. Мета цього дня – привернути увагу світової спільноти до морально-етичних проблем проведення лабораторних досліджень та експериментів над живими тваринами, які відчувають біль, страх, дискомфорт та зазнають інших страждань.

Над ким проводять експерименти?

Для проведення експериментів використовують тварин різних видів. Найчастіше об’єктами дослідів стають щурі, миші, примати, собаки, коти, кролики, жаби. Окрім того, використовують навіть мух, хробаків та інших комах. Переважно цих тварин спеціально розводять для проведення дослідів, чи передають з притулків для тварин, а окремі дикі види відловлюють для цих цілей з природних умов.

А як бути із законодавством?

Ще у 1959 році було розроблено² три основні принципи використання тварин для дослідів:

1. Заміна методів досліджень над тваринами методами, які виключають використання тварин (наприклад, методи комп’ютерного моделювання), якщо це дозволяє досягнути однакових дослідних результатів. При цьому саме методам проведення досліджень без використання тварин має віддаватись перевага.
2. Віддавати перевагу методам, які дозволяють отримати необхідну інформацію з дослідів над меншою кількістю тварин, або більше інформації з дослідів над тією ж кількістю тварин.
3. Вдосконалення методів, які полегшують або мінімізують потенційний біль, страждання, виснажування тварин, та покращують добробут тварин, що застосовуються для дослідів.

Національне законодавство України оперує поняттям «експериментальна тварина», та дозволяє використання цих тварин у наукових експериментах, біологічному тестуванні, навчальному процесі лише в разі, якщо відсутня можливість заміни їх іншими альтернативними методами і об’єктами, та лише за наявності дозволу на проведення експериментальних досліджень над твариною. Окрім того, процедури, за яких існує небезпека травмування тварин або заподіяння їм гострих чи тривалих больових подразнень, проводяться лише в умовах знеболювання³.

До експериментів забороняється залучати тварин, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування. Також забороняється позбавляти тварин хірургічним шляхом можливості видавати звуки та використовувати травмуючі методи при відбиранні з тварин клітин.

Однак, попри ці законодавчі норми, тварина так чи інакше відчуває біль і страждання, а все її життя проходить у ритмі дослідів та втручань у організм, що призводить до подальшої загибелі чи евтаназії.

Тестування косметики на тваринах в Україні

У Європейському Союзі з 2013 року повністю заборонена косметика, тестована на тваринах⁴.

У липні 2019 року Міністерство охорони здоров’я України ініціювало обговорення питання щодо посилення вимог до косметичної продукції і заборони випробування на тваринах⁵ в рамках підготовки Регламенту на косметичну продукцію, розробленого на основі Регламенту ЄС №1223/2009.

“Це, зокрема, актуально щодо заборони випробування косметики на тваринах і перехід на новітні технологічні розробки, зокрема альтернативні методи тестування косметичної продукції. Наразі в Україні немає затверджених методологій альтернативних випробувань безпеки косметики. Перехідний період дозволить українському косметичному бізнесу розвиватись без перешкод” – йдеться в заяві.

З метою прийняття заборони тестування косметики на тваринах було розроблено проєкт постанови КМУ « Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію»⁶. Сподіваємося, ця заборона буде прийнята уже згодом.

Що я можу зробити?

Найменше, що може зробити кожен – це у виборі косметичних та інших засобів віддавати перевагу тим, які створені без проведення дослідів над тваринами. Такі товари маркують логотипом кролика чи іншої тварини з надписом «cruelty free», «no animal testing», «not tested on animals».

Ми, у свою чергу, закликаємо органи влади прийняти більш жорсткі вимоги щодо використання експериментальних тварин задля попередження фактів жорстокого поводження з тваринами та забезпечення добробуту цих тварин, а також здійснювати належний контроль за дотриманням законодавства у цій сфері.

Наші контакти:

Наталія Куць, аналітик, юрисконсульт ЕПЛ, natalia.kuts1@gmail.com

Катерина Полянська, еколог ЕПЛ, kateryna.polyanska@gmail.com