Втрати лісового фонду України внаслідок воєнних дій

Нещодавно Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення лісового господарства під час дії воєнного стану та внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010», яка мала регулювати особливості ведення лісового господарства в умовах воєнного стану. За результатами аналізу фахівці Агентства встановили, що документ містить низку положень, які можуть сприяти зловживанням та незаконним вирубкам лісу під виглядом ліквідації наслідків бойових дій. Проєкт постанови лобіювався лісівниками як спроба звільнити суцільні санітарні рубки від обов’язкової оцінки впливу на довкілля та надати лісівникам право проводити масштабні вирубки на ділянках, пошкоджених внаслідок бойових дій або надзвичайних ситуацій, без проходження процедури ОВД. При чому по всі території України, а не лише в зоні ведення бойових дій, що можливо і могло б мати якусь логіку. Очевидно, що бойові дії були лише прикриттям для «протягнення» можливості здійснювати рубки лісу без їхньої оцінки впливу на довкілля.

У зв’язку з цим ЕПЛ поцікавилася у міжрегіональних управлінь лісового і мисливського господарства, чи були випадки завдання шкоди та збитків лісовому фонду внаслідок збройної агресії РФ щодо кожної області, та чи фіксували Комісії при ОВА/РВА такі факти згідно Методики визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженої Наказом Міндовкілля від 05.10.2022 р. № 414.

Відповідно до Методики, факти заподіяння шкоди та збитків, заподіяних на землях лісогосподарського призначення, захисним насадженням лінійного типу, лісовим розсадникам, лісовим культурам та мисливським угіддям, а також їх масштаби встановлюються комісіями, створеними місцевими державними адміністраціями, на період воєнного стану – військові адміністрації, (далі – Комісія), шляхом огляду по видільних земельних ділянок, даних дистанційного зондування землі, опрацювань висновків експертиз, пояснень, довідок, документів, матеріалів, відомостей, отриманих, зокрема, з офіційних джерел інформації, оперативних повідомлень фізичних та юридичних осіб тощо.

До складу Комісій включаються представники місцевих державних адміністрацій (голови Комісій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, постійні лісокористувачі та власники лісів, яким заподіяні збитки, користувачі мисливських угідь або органи, які здійснюють їх охорону, яким заподіяні збитки, органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, ДСНС, правоохоронних органів, архітектури та містобудування, які визначені місцевими державними адміністраціями, на період воєнного стану – військові адміністрації.

Результати роботи Комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці Комісії.

За даними отриманих відповідей ЕПЛ з’ясувала, що міжрегіональні управління лісового і мисливського господарства здебільшого не володіють такою інформацією, хоча, відповідно до Методики, затверджені відповідні акти Комісії надаються до територіального органу Держлісагентства, якими і є міжрегіональні управління. Звідси можна зробити висновок, що Комісії не фіксують таку шкоду, адже по окремих областях такі акти все ж складалися та надсилалися до міжрегіональних управлінь, як цього вимагає Методика.

Разом з тим Держлісагентство має свою форму звітності для розрахунку розміру збитків, заподіяних лісовим ресурсам внаслідок агресії РФ. Саме цими даними і оперує Держлісагентство та інші зацікавлені особи, коли називають масштабні площі завдання шкоди лісовому фонду та мільйонні розміри збитків. Однак дана статистика не підтверджена актами комісій, а відтак не зафіксована у встановленому законом порядку. А це означає, що факти завдання шкоди лісовому фонду де-юре відсутні, що є проблемою не лише для лісорубів, а й для держави. Оскільки без належної фіксації Україна матиме проблеми з можливістю відшкодування цих фантастичних цифр через міжнародний компенсаційний механізм. Адже відповідно до Постанови КМУ № 326 від 20 березня 2022 р., якою затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, визначення шкоди та збитків лісового фонду здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля (Мінекономіки) за поданням Держлісагентства. А якщо лісівники ще й протягнуть таку сумнівну постанову, то лише допоможуть РФ замести сліди завданої шкоди.

За повідомленням Мінекономіки, з урахуванням висновків НАЗК та Мін’юсту робота над розробленням проєкту постанови була зупинена у січні 2026 року. Однак, це не перша спроба лісівників обійти процедуру оцінки впливу на довкілля. Такі намагання були виявлені громадськістю в проєкті закону «Про ринок деревини», а також в проєкті закону № 9516 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах. Детальніше можна ознайомитися тут.

І хоч такі законодавчі ініціативи не отримали підтримки парламентарів громадськість продовжує пильно слідкувати, як за діями лісівників, так і за рішеннями органів державної влади та не допустить, щоб лісовий фонд страждав від рук внутрішніх окупантів.

Стан пошкодження лісового фонду внаслідок воєнних дій

згідно актів, переданих МУ ЛіМГ Комісіями при ОВА/РВА