Протягом 2018-2019 року засноване Міністерством екології та природних ресурсів України ДП «Біологічні ресурси України» (надалі – ДП «БРУ») уклало угоди з низкою лісогосподарських підприємств та установ природно-заповідного фонду.
Зокрема :
- З національними природними парками на проведення ідентифікації пралісів. Згідно даних порталу 007.org.ua, НПП «Верховинський» заплатив приблизно 35 000 грн , а НПП «Вижницький» приблизно 135 000 грн.
При цьому, праліси в цих установах вже були попередньо ідентифіковані в рамках діяльності громадських організацій, а сама процедура ідентифікації пралісів не є настільки складною та специфічною, аби її не змогли зробити силами наукових відділів відповідних національних природних парків. Тому необхідність залучення для цього ДП «БРУ» є сумнівною.
- З лісогосподарськими підприємствами Сумської області на ідентифікацію пралісів. Зокрема в системі «Прозорро» наявна інформація про укладення таких угод з 4 лісгоспами області з вартістю робіт 106-129.000 грн за один лісгосп. А по інформації ЕПЛ, такі угоди з ДП «БРУ» уклали всі державні лісогосподарські підприємства Сумщини.
При цьому, цілком очікувано, в рівнинних лісгоспах пралісів було не може бути багато (якщо вони взагалі є), а як вже описувалось вище, процедура ідентифікації цілком могла б бути виконана силами лісгоспів з залученням одного фахівці-таксатора.
- З лісогосподарськими підприємствами Сумської та Чернівецької областей на здійснення моніторингу рідкісних видів флори та фауни в рамках післяпроектного моніторингу ОВД. У відкритих джерелах наявна інформації про проведення таких робіт в 7 лісгоспах Сумщини та одному лісгоспі Буковини вартістю 129-157 000 грн за один лісгосп. А по інформації ЕПЛ, аналогічні угоди уклали ще 5 інших лісгоспів Сумщини та як мінімум один лісгосп Чернівецької області.
При цьому, якісне одночасне проведення таких досліджень на таких великих територіях (навіть якщо досліджувати лише ділянки, наявні у фонді рубок головного користування) потребує значної кількості фахівців різних напрямків (зоологів, ботаніків), які мають значний досвід роботи в регіоні. Таких фахівців у штаті ДП «БРУ» не було, по наявній в мережі інтернет інформації моніторинг здійснювався силами усього 2-3 осіб без великого досвіду роботи, які на декілька днів заїздили в лісогосподарські підприємства.
Тому лише у випадку Сумської області можна казати про укладення угод з ДП «БРУ» на суму порядку 2-3 мільйони гривень. При цьому навіть ті лісгоспи області, в межах яких існують установи природно-заповідного фонду (Тростянецький, Конотопський тощо) вирішили з незрозумілих причин залучити до пошуку пралісів та видів Червоної книги України київське підприємство, а не місцевих фахівців!
Що важливо, укладення угод між ДП «БРУ» та лісгоспами співпадало в часі з отриманнями цими лісгоспами різних погоджень в колишньому Міністерстві екології та природних ресурсів. А по інформації, отриманою ЕПЛ з різних джерел в лісовій та природоохоронній галузі, послуги ДП «Біологічні ресурси України» наполегливо «рекомендувались» посадовими особами колишнього міністерства – що може слугувати поясненням факту такої «комерційної успішності» ДП «БРУ»
Скрін з системи «Прозорро». В межах ДП «Конотопське ЛГ» та ДП «Тростянецьке ЛГ» існують установи ПЗФ РЛП «Сеймський» та НПП «Гетьманський», які б могли виконати роботи з моніторингу рідкісних видів флори та фауни та ідентифікації пралісів.
Хоча, для лісників така «співпраця» теж виявилась дуже зручної – наприклад у випадку ДП «Роменське лісове господарств», фахівці ДП «БРУ» в межах лісів та території, що входить до складу проектованого НПП “Верхньосульський” та в проектованих заказниках “Гульбище” та “Русанівський” (Глинське лісництво, квартали 1-8, 13-19, 20-76, 81-68; Роменське лісництво, квартали 4-23, 28-38, 40-41, 43-44, 46-52; Недригайлівське лісництво, квартали 1, 4-13, 17-23, 47-49, 51-53, 66-116, 119-122, 126-127, 133-143, 147) видів з Червоної книги України не виявили. І надали висновок, що «дані лісові території не є репрезентативними для включення до складу територій природно-заповідного фонду», всупереч наявним науковим обґрунтуванням щодо створення цих територій.
Очевидно, що фахівці ДП не могли в стислі терміни ретельно дослідити величезні території площею в декілька тисяч гектар, а факт відсутності жодних видів ЧКУ на такій великій території розташованій в долині Сули може викликати лише подив у будь-якого дотичного до природоохоронної галузі.
Звісно, навіщо під час проведення лісогосподарської діяльності шукати і охороняти рідкісні види флори та фауни – якщо можна просто «взаємовигідно» домовитись з одним з «міністерських» державних підприємств?
Очолював ДП «БРУ» в той час Михайло Чорній. Потім він невдало пробував очолити Карпатський національний природний парк (працівники НПП навіть пікетували Мін природи аби не допустити його призначення), а надалі виграв конкурс на посаду заступника начальника управління охорони біорізноманіття та біобезпеки Мінприроди. Про подальшу його долю нам не відомо, наразі ДП «БРУ» очолює інший керівник.
Проте наразі підприємство продовжує розсилати листи з пропозицією своїх послуг, розповідаючи що послугами скористувались вже 40 лісгоспів!
Фото одного з листів, який нещодавно прийшов від ДП «Біологічні ресурси України» на електронну пошту одного з лісогосподарських підприємств.
ЕПЛ підготовлені звернення до Державної аудиторської служби з проханням провести захід державного фінансового контролю щодо ДП «Біологічні ресурси України» та до ГУ НП в м.Києві з проханням розпочати кримінальне провадження щодо посадових осіб ДП «Біологічні ресурси» та дослідити можливу причетність посадових осіб колишнього Міністерства екології та природних ресурсів України до лобіюванні послуг ДП «Біологічні ресурси України».
Також ми закликаємо всіх директорів лісгоспів чи установ природно-заповідного фонду, які стикались з фактами тиску чи дій з ознаками корупційних правопорушень з боку посадовців колишнього Міністерства екології та природних ресурсів України (не тільки щодо послуг ДП «Біологічні ресурси України», але й наприклад щодо отримання лімітів на використання природних ресурсів) не мовчати, а звертатись офіційно до правоохоронних та антикорупційних органів. Звісно, якщо вони хочуть працювати чесно – а не мати «можливість» «вирішувати» питання надмірних рубок чи експлуатації природних ресурсів в природно-заповідному фонді!
Також ми сподіваємось, що нинішнє керівництво Мінекоенерго з свого боку теж ініціює звернення до правоохоронців щодо діяльності ДП «Біологічні ресурси України». І вчинить дії аби прибрати конфлікт інтересів – коли підпорядковані йому державні підприємства чи установи надають послуги з підготовки чи моніторингу звітів ОВД. Бо така проблема існує і щодо ДП «Центр експертно-аналітики», і щодо Державної екологічної академії.
Контакти:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 255 76 82
