Повномасштабна війна завдає значної шкоди громадам не лише через знищення об’єктів інфраструктури, але й у звʼязку зі знищенням чи забрудненням довкілля. Органи місцевого самоврядування, як правило, першими стикаються з наслідками збройної агресії.
З жовтня 2026 року для держави Україна доступна категорія B3.1 «Екологічна шкода» Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (Register of Damage for Ukraine, RD4U). Це по суті єдиний шанс, яким органам місцевого самоврядування разом з іншими відповідальними органами варто скористатися аби в майбутньому отримати компенсацію за завдану шкоду довкіллю. Для цього дуже важливо не лише зафіксувати факт забруднення або руйнування довкілля, а й сформувати доказовий пакет, який дасть змогу встановити джерело шкоди, її масштаб, причинний зв’язок із воєнними діями та вартість відновлення.
Законодавство не покладає на ОМС обов’язок фіксувати шкоду, завдану довкіллю внаслідок воєнних дій. Але передбачає його залученість до такого процесу. Разом з тим активна позиція і включеність ОМС в процес фіксації шкоди дає змогу діяти оперативно та не опустити жодного важливого факту, а відтак претендувати в майбутньому на відшкодування завданої шкоди. І роль місцевої влади тут ключова, адже ніхто не знає територію краще, ніж орган місцевого самоврядування, ніхто не знає про влучання швидше ніж місцеве населення і місцева влада, а оперативність в даному випадку дуже важлива.
Для цього ОМС доцільно запровадити внутрішній порядок, який передбачатиме відповідальний підрозділ або посадову особу з фіксації екологічної шкоди; реєстр подій із унікальним номером кожної події; стандартизований шаблон акта обстеження; порядок збору доказів; взаємодію з ДЕІ щодо обстежень, відбору проб і розрахунку збитків; облік фактичних витрат громади на реагування та відновлення.
Варто звернути увагу, що 28 липня 2023 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 783 Деякі питання функціонування сервісу фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації “ЕкоЗагроза”, якою затвердив:
Положення про деякі питання функціонування сервісу фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації “ЕкоЗагроза”;
Порядок фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації;
ЕкоЗагроза – це функціональний модуль Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема”, який забезпечує подання електронних звернень щодо виявлених фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації.
Електронне звернення – це звернення, надіслане в електронній формі заявником засобами ЕкоЗагрози, щодо зафіксованого факту заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації.
Подати заяву (електронне звернення) через ЕкоЗагрозу може будь-яка фізична особа, яка після проходження електронної ідентифікації та автентифікації в порядку, встановленому цим Положенням, використовує засоби ЕкоЗагрози відповідно до їх функціонального призначення.
Як бачимо, ОМС не є заявниками в розумінні Положення про ЕкоЗагрозу, разом з тим, немає жодних обмежень щодо фізичних осіб, які можуть подавати такі звернення. Відповідно це може бути будь-який мешканець громади, або навіть працівник органу місцевого самоврядування.
Для чого подавати заяву саме в ЕкоЗагрозу? Серед основних завданнь ЕкоЗагрози є збирання, обробка та зберігання інформації про зафіксовані факти заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації. Фактично на даний час це єдиний нормативно-правовий акт, який регулює порядок дій Державної екологічної інспекції і не тільки під час фіксації шкоди, завданої довкіллю, внаслідок воєнних дій.
Відповідно до п. 6 Порядку організації та проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди, на територіях територіальних громад, де велися бойові дії, та на об’єктах, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації, організація та проведення огляду (обстеження) здійснюється після виконання комплексу підготовчих заходів у складі невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981), після отримання інформації від уповноваженого органу щодо завершення зазначених невідкладних робіт та/або після проходження визначеної Законом України “Про протимінну діяльність в Україні” процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Такий огляд мають проводити органи Державної екологічної інспекції. Підставою для проведення огляду (обстеження) є електронне звернення фізичної особи, подане з використанням засобів ЕкоЗагрози.
Однак відповідно до п. 6 Положення, до проведення огляду (обстеження) можуть бути залучені в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчені і фахівці, працівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками). Відповідно до п. 6 Положення, Міндовкілля, Держекоінспекція (її територіальні органи), органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування визначають відповідальних осіб за обробку отриманих електронних звернень в ЕкоЗагрозі відповідними рішеннями.
На підставі акта фіксації шкоди відповідальні особи Держекоінспекції (її територіальні органи) вживають заходів відповідно до наданих повноважень, а саме:
розраховують розмір завданої шкоди та збитків навколишньому природному середовищу відповідно до затверджених методик та/або залучають органи, які визначені відповідальними за розрахунок шкоди та збитків, завданих навколишньому природному середовищу, у відповідній сфері, в тому числі – Держгеонадра, Держлісагентство;
готують необхідні матеріали та протягом п’яти робочих днів передають їх органам виконавчої влади в межах своїх повноважень для використання під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ та/або заяв, пов’язаних з відшкодуванням збитків, завданих внаслідок збройного конфлікту міжнародного характеру/збройної агресії інших держав на території України;
передають правоохоронним органам матеріали, в яких є ознаки кримінального правопорушення.
Тобто ми фактично маємо замкнуте коло, де з однієї сторони орган місцевого самоврядування залучений до процесу фіксації шкоди, проте не відповідальний за це, а з іншої сторони, орган місцевого самоврядування, територія якого постраждала, фактично є зацікавленим в фіксації такої шкоди та отриманні відшкодувань на відновлення. Тому, як ми і зазначали на початку, місцева влада мала б проявляти проактивну позицію в цьому процесі, фіксувати шкоду самостійно або разом з ДЕІ. Звісно, що така шкода має бути зафіксована у встановлений законом спосіб, тому ОМС слід керуватися вказаними вище нормативно-правовими актами. Таким чином ОМС буде діяти в рамках чинного законодавства, а зібрані докази, будуть належними та допустимими для підтвердження факту завдання шкоди та подання заяв в Реєстр збитків для отримання компенсації. Навіть якщо фіксація здійснюється ОМС самостійно, вони можуть брати за основу форму акта, затверджену постановою Кабінету Міністрів України
від 28 липня 2023 р. № 783 «Деякі питання функціонування сервісу фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації “ЕкоЗагроза”.
Акт має містити дату, склад комісії або перелік учасників, місце обстеження, опис виявлених пошкоджень, використані методи, посилання на фото- й картографічні матеріали та висновки щодо подальших досліджень. Якщо безпечне обстеження неможливе, у такому разі слід зафіксувати доступні дистанційні докази, причини відсутності польового обстеження та потребу в повторній перевірці після усунення небезпеки.
Для відшкодування шкоди важливо довести причино-наслідковий зв’язок, а саме те, що шкода завдана внаслідок воєнних дій, а не стихійного лиха, необережного поводження з вогнем чи інших не пов’язаних з війною факторів. Якщо причина пошкодження або точний час події не підтверджені, це потрібно зазначати, пояснюючи, які докази дають підстави пов’язувати наслідки з воєнними діями.
Типові помилки, яких варто уникати
Під час документування шкоди, завданої довкіллю внаслідок воєнних дій, органам місцевого самоврядування слід звернути увагу на кілька поширених проблем:
Лише фотографії без пояснень. Фото мають бути прив’язані до конкретного місця, дати, події та опису наслідків.
Відсутність даних про стан території до пошкодження. Попередні матеріали моніторингу, карти, наукові публікації та інвентаризаційні документи допомагають підтвердити зміни.
Непідтверджений причинно-наслідковий зв’язок. Потрібно збирати докази обставин події й пояснювати, на чому ґрунтується висновок про зв’язок шкоди з воєнними діями.
Розрахунок суми без обґрунтування. Загальна цифра без методики, вихідних даних і підтвердних документів значно послаблює доказову базу.
Змішування різних видів втрат. Екологічні наслідки, пошкодження майна та незаконне привласнення природних ресурсів потрібно розмежовувати.
Небезпечні обстеження. Не можна направляти працівників на заміновані або обстрілювані території без належного підтвердження безпеки та необхідних заходів захисту.
Втрата оригіналів і метаданих. Документи, первинні файли, результати аналізів і відомості про походження матеріалів мають зберігатися в належному вигляді.
Важливо памʼятати, що факти заподіяння шкоди та збитків довкіллю, а також їх масштаби встановлюються ДЕІ. Тому після первинної фіксації факту ОМС матеріали фіксації потрібно передати на розгляд ДЕІ, яка складе свій акт та проведе розрахунок.
Фіксація факту пошкодження — лише частина роботи. Для подання заяв та обґрунтування компенсації потрібно пояснити, яких втрат зазнала природна територія та скільки коштуватиме оцінювання, усунення й відновлення цих наслідків.
Необхідно також уникати подвійного обліку. Якщо одна й та сама складова вже врахована в певному акті та розрахунку, її не слід повторно додавати до акта фіксації іншого факту. Відсутність остаточного розрахунку не повинна бути приводом для втрати первинних доказів. Адже маючи належно зібрану та оформлену доказову базу, порахувати завдану шкоду можна в будь-який час.
Для отримання компенсації за завдану шкоду, потрібно подати заяву в Реєстрі збитків в Категорії В 3.1. «Екологічна шкода». Офіційна сторінка в ДІЯ: https://diia.gov.ua/services/b31-ekolohichna-shkoda.
Водночас важливо враховувати, що категорія B3.1 стосується шкоди довкіллю як такому. Пошкодження будівель, обладнання та іншого майна, а також незаконне привласнення природних ресурсів можуть потребувати подання за іншими відповідними категоріями, зокрема B1.6 «Інші втрати майна» та B3.2 «Розкрадання та/або привласнення природних ресурсів».
Під час підготовки матеріалів саме в категорії B3.1 потрібно зібрати:
Інформацію про постраждалу територію: її назву, місце розташування, тип екосистеми, природоохоронну цінність і стан до події.
Інформацію про подію: дату або період, характер події, доступні відомості про її обставини та можливий зв’язок із воєнними діями.
Опис завданої шкоди (екологічних наслідків): тип і ступінь шкоди, площу ураження, стан природних компонентів, наявні докази та результати обстежень.
Відомості про заходи реагування: які дії були вжиті, які роботи необхідні, скільки вони коштують і якими документами це підтверджується.
Розрахунок заявленої суми: складові збитків і витрат, використану методику, вихідні дані та документи, що підтверджують розрахунки.
Додаткові матеріали: акти обстежень, висновки експертів, лабораторні протоколи, карти, супутникові знімки, фото- й відеоматеріали, а також відомості про пов’язані судові справи чи досудові розслідування, якщо вони є.
Заяви в категорії B3.1 Екологічна шкода, подаються від імені держави Україна, зокрема через уповноважені органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи та юридичних осіб, які перебувають у власності або під контролем держави, відповідно до встановлених вимог.
На національному рівні дане питання врегульоване постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 р. № 365, якою зокрема затверджено Порядок подання юридичними особами та державою Україна заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Проте даний Порядок не передбачає, який саме орган (органи) від держави Україна уповноважені подавати заяви по категорії В3.1. Екологічна шкода.
Тому органам місцевого самоврядування варто з’ясувати, хто саме уповноважений бути заявником у конкретному випадку, і за потреби координувати підготовку та подання матеріалів із відповідним органом управління або іншим уповноваженим суб’єктом.
Висновки
Належна фіксація шкоди, завданої довкіллю внаслідок збройної агресії Російської Федерації, є необхідною передумовою для обґрунтування вимог про її відшкодування в межах Міжнародного компенсаційного механізму. У цьому процесі органи місцевого самоврядування відіграють важливу роль, адже саме вони володіють інформацією про стан природних територій громади, обставини воєнних подій та першочергові заходи реагування на їхні наслідки.
Попри те, що законодавство не покладає на ОМС безпосереднього обов’язку самостійно здійснювати фіксацію екологічної шкоди, доцільно впроваджувати проактивний підхід до документування таких випадків у взаємодії з Державною екологічною інспекцією та іншими уповноваженими органами. Важливим елементом цього процесу є використання сервісу «ЕкоЗагроза», який забезпечує належний механізм повідомлення про виявлені факти шкоди та залучення Держекоінспекції до їх офіційного встановлення.
Водночас для майбутнього відшкодування недостатньо лише зафіксувати факт забруднення, руйнування чи деградації природного середовища. Необхідно сформувати цілісну доказову базу, яка дасть змогу встановити обставини події, причинно-наслідковий зв’язок між шкодою та воєнними діями, визначити масштаб екологічних втрат, обґрунтувати розмір збитків і витрат на відновлення. Особливого значення набувають своєчасність документування, достовірність первинних матеріалів, належне оформлення актів обстеження, результати лабораторних досліджень та експертних оцінок, а також запобігання втраті доказів і подвійному обліку збитків.
Таким чином, ефективне документування екологічної шкоди має розглядатися органами місцевого самоврядування не як формальність, а як стратегічний інструмент захисту інтересів громади та держави Україна. Системна фіксація наслідків воєнних дій, взаємодія з компетентними органами та завчасна підготовка належних доказів створюють необхідне підґрунтя для подальшого обґрунтування компенсаційних вимог і відновлення пошкоджених екосистем.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Міжнародний фонд «Відродження» – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.
Сайт: www.irf.ua
Facebook: www.fb.com/irf.ukraine
