Під час розробки законопроєктів «Про управління відходами» виникло питання поділу чи розподілу повноважень в сфері управління відходами та в сфері поводження з побутовими відходами, і ковдри перетягують на сьогодні Міндовкілля та Мінрегіон.
Вирішення цього питання лежить в площині правовій та практичній. Адже критична ситуація з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів наявна та характеризується подальшим розвитком екологічних загроз. Значні обсяги накопичених в Україні відходів та відсутність ефективних заходів, спрямованих на запобігання їх утворенню, утилізації, знешкодження та видалення, поглиблюють екологічну кризу і стають гальмівним фактором розвитку національної економіки.
Ситуація з побутовими відходами, за які хоче відповідати Мінрегіон, є вкрай складною: домінуючим способом поводження з побутовими відходами залишається їх вивезення та захоронення на полігонах та сміттєзвалищах. За експертними оцінками більше 99 % функціонуючих полігонів не відповідають європейським вимогам (Директиві Ради № 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 р. “Про захоронення відходів”). Як правило, внаслідок недостатнього рівня контролю або відсутності належної системи поводження з побутовими відходами, за офіційними даними, щороку утворюється понад 27 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ.
Згідно з чинною редакцією Закону «Про відходи», у ст.25 та 25-1 повноваження щодо формування та реалізації державної політики в сфері побутових відходів надано Міністерству розвитку громад та територій (далі- Мінрегіону), при тому що за Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів (далі – Міндовкілля) закріплено загальні повноваження щодо формування та реалізації державної політики в сфері поводження з відходами, а також координація роботи інших уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами та контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки. (ст.23-1) Варто зазначити, що Закон України «Про відходи» у редакції 05.03.1998 року визначав, що спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та його органи на місцях, державна санітарно-епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції (стаття 22). При цьому, окремих повноважень у сфері поводження з відходами органу який займається житлово-комунальним господарством надано не було.
Про спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства у сфері поводження з відходами у Законі згадується лише після змін 21.01.2010, повноваження, які йому надані – здійснення заходів щодо реалізації державної політики у сфері поводження з побутовими відходами. Функції ж з формування політики зазначеному органу надано законом від 16.10.2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні», який підписано В.Януковичем.
На жаль, розділення компетенції між цими міністерствами не призвело до покращення ситуації у сфері охорони навколишнього середовища та поводження з відходами. Надання повноважень в сфері реалізації державної політики в сфері управління побутовими відходами лише загострило і ускладнило кризу, яка проявляється в страшній статистиці – щорічній кількості несанкціонованих сміттєзвалищ та відсутності буду-якої інфраструктури поводження з побутовими відходами. З 2012 року не відбулося ніяких істотних змін в управлінні побутовими відходами, які б свідчили про інституційний чи експертний потенціал Мінрегіону, реалізовувати державну політику в сфері поводження з побутовими відходами. Як показує існуюча структура апарату Мінрегіону, у існуючому відділі поводження з побутовими відходами та комунального обслуговування наявні 4 штатні одиниці, у Міндовкілля в Департаменті з питань поводження з відходами та екологічної безпеки наявні 17 штатних одиниць. Тобто інституційна спроможність в Міндовкілля займатися реалізацією державної політики в сфері управління відходами є значно вищою.
Крім того, побутові відходи складають лише невелику частину всього обсягу відходів, і також містять в собі небезпечні відходи (батерейки, медичні відходи, відходи електронного обладнання, ртутьвмісні відходи), тому реалізовувати державну політику в сфері поводження з побутовими відходами слід одному органу, який і має повноваження в сфері небезпечних відходів.
Досвід роботи Мінрегіону щодо розробки законодавства в сфері управління відходами не є позитивним: Мінрегіон був бенефіціаром проекту «Впровадження системи управління відходами електричного та електронного обладнання (ВЕЕО) і батарейок в Україні» у 2015-2018 роках, в рамках якого протягом трьох років розроблялися проекти законів України «Про батареї та акумулятори» та «Про відходи електричного і електронного обладнання». Проте, після закінчення проекту, законопроекти були передані до Міндовкілля, яке фактично не брало участі у їх розробленні. Проте в кінці Мінрегіон вирішив, що розроблення та подання до Парламенту зазначених законопроектів є повноваженнями Міндовкілля. 3 лютого 2020 року Мінрегіоном був представлений проект Закону України «Про упаковку та відходи упаковки» для громадського обговорення, проте подальшого руху цей законопроект не отримав. Варто зазначити, що відповідальним за підготовку такого законопроекту відповідно до Національного плану управління відходами до 2030 року є Міндовкілля.
На сьогодні, законопроектом «Про управління відходами» №2207-1-д пропонується залишити за Мінрегіоном повноваження щодо формування та реалізації державної політики в сфері житлово-комунального господарства (а житлово-комунальна послуга включає послугу із поводження з побутовими відходами). Розподіл повноважень щодо формування політики стосовно управління ресурсом і формування політики щодо надання житлово-комунальної послуги, яка використовує цей ресурс, є загальноприйнятним. Наприклад, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі. Мінрегіон же забезпечує формування політики у сфері надання таких комунальних послуг як постачання та розподіл природного газу, постачання та розподіл електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води. Міндовкілля забезпечує формування державної політики, зокрема, у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (водні ресурси є частиною надр). Водночас, Мінрегіон формує політику у сфері надання комунальної послуги з централізованого водопостачання.
Крім того, поводження із побутовими відходами як частина житлово-комунальних послуг, є лише одним елементом ієрархії управління відходами, яку треба розглядати як одне ціле і в сукупності з іншими елементами при формуванні державної політики в сфері управління відходами. Захоронення побутових відходів це лише остання сходинка ієрархії управління відходами, а ще вкрай важливим є формування політики в сфері запобігання утворенню ТПВ, повторному використанню та рециклінгу. Тому наявність в Мінрегіону повноваження щодо формування політики в сфері житлово-комунальних послуг не є підставою для передачі йому повноважень щодо формування політики в сфері управління побутовими відходами в цілому.
Сподіваємося, депутати стримають інтереси Мінрегіону до побутових відходів та не розпорошать повноваження щодо формування та реалізації державної політики в сфері управління відходами між двома ЦОВВами, що довело свою необгрунтованість та недоцільність ні з юридичної, ні з інституційної, ні з точки зору захисту довкілля.
Висновки
У зв’язку із вищенаведеними законодавчими основами та практичними аспектами формування та реалізації державної політики в сфері управління побутовими відходами, слід зберегти повноваження щодо формування та реалізації державної політики в сфері управління побутовими відходами, як і всіма відходами в цілому, за Міндовкілля. Дані положення слід відобразити в проєкті Закону «Про управління відходами» 2207-1-д. За Міндовкілля також закріпити загальні повноваження щодо координації діяльності різних центральних органів виконавчої влади, в тому числі Мінрегіону, в сфері управління відходами, впровадженні ієрархії управління відходами, забезпеченні високого рівня захисту довкілля та здоров’я населення.
Натомість за Мінрегіоном слід зберегти повноваження щодо реалізації державної політики в сфері житлово-комунальних послуг, як і передбачено чинним законодавством.
