В останні місяці з’явилося чимало офіційної інформації про розширення судноплавства р. Дунай через гирло Бистре, про проведення дночерпання для збільшення глибин у руслах ріки Дунай. В листопаді 2022 року уряд також прислухався до транспортників та збільшив межі акваторії морського порту Ізмаїл, яка тепер включає і канал по гирлу Бистре, і майже 100 км вище течії річки Дунай до порту Ізмаїл. Також тепер і Дунайський біосферний заповідник входить в акваторію порту Ізмаїл.
Кому 100 кілометрів Дунаю?
Чим зумовлені такі законодавчі зміни та активізація Адміністрації морських портів України (АМПУ) в дночерпанні та судноплавстві? Розуміємо, що під час війни є потреба в перевезенні вантажів морським транспортом, тому і виникла потреба відновити дамбу на гирлі Бистре, яка зруйнувалася та замулилася, а також розчистити перекати на річці Дунай, щоб дозволити суднам із більшою тонажністю скористатися каналом та проплисти вверх по течії річки Дунай до Ізмаїлу та ще далі.
Проте, чому саме в 2022 році уряд вирішив віддати порту майже 100 км ріки Дунай? У 2009 році Кабінет Міністрів визначив межі акваторії порту, які включали водний простір Кілійського гирла р. Дунай від 81 до 97 кілометра (біля 16 км).
У 2022 році до акваторії додалися такі відрізки: водного об’єкта р. Дунай (Кілійське гирло) від 81 до 76 км, від 76 до 60,4 км, від 60,4 до 36,2 км, від 36,2 до 34,2 км, від 34,2 до 10,5 км, частину водного об’єкта р. Дунай (гирло Бистре) від 10,5 до 1,3 кілометра, водний об’єкт Морський підхідний канал глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море з огороджуючою дамбою за проектом глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море та охоронну зону, тобто майже 80 км ріки Дунай загалом (Кілійське гирло та гирло Бистре) відійшли до акваторії порту Ізмаїл!
Чи може акваторія порту бути такою великою та включати канали?
Згідно визначень Закону “Про морські порти України”, акваторія морського порту (портова акваторія) – визначена межами частина водного об’єкта (об’єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден. Судновий хід – це водний простір, призначений для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання (ст.1 Закону). Отож бачимо, що до акваторія морського порту Ізмаїл мала б обмежуватися водними об’єктами, призначеними для підходу суден, маневрування, стоянки та відходу суден.
Зрозуміло, що судноплавний канал вже не мав би включатися в акваторію порту, і в термінології це підтверджено – виключено судновий хід, адже він призначений для транзитного проходу суден між портами. Проте згідно з останнім рішенням уряду, в акваторію морського порту Ізмаїл включено і морський підхідний канал глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море, і сам канал Дунай-Чорне море через гирло Бистре.
Підтвердженням тому, що глибоководний судновий хід Дунай-Чорне море тепер увійшов в акваторію морського порту Ізмаїл є повідомлення про плановану діяльність, розміщене в реєстрі ОВД, в якому описано плановану діяльність “Реконструкція об’єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти» (далі – ГСХ р. Дунай – Чорне море)”, яку планує здійснювати Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман». В повідомленні зокрема зазначено, що судновий хід р. Дунай – Чорне море складається з таких об’єктів та ділянок:
- морська частина: морський підхідний канал; огороджувальна дамба морського підхідного каналу; морський підводний відвал ґрунтів днопоглиблення;
- річкова частина: ділянка море – Вилкове (1,5 – 20,5 км) – проходить по рукавам Бистрий та Старостамбульский; ділянка Вилкове – Ізмаїльський Чатал (20,5 -116 км) – проходить по Кілійському рукаву; ділянка Ізмаїльський Чатал – Рені (116,0-170,36 км).
Згідно з законом, морський порт – визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов’язаних з цим видів господарської діяльності. Як видно, призначенням порту є в першу чергу обслуговування суден, експедиційні роботи, а не судноплавство.
Згідно зі ст. 8, межами морського порту є межі його території та акваторії. Межі території морського порту визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів, виходячи з положень Земельного кодексу України. Межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів відповідно до закону. Збільшення території морського порту може відбуватися за рахунок штучно створених земельних ділянок та земельних ділянок, які відведені в установленому законодавством порядку для розміщення, обслуговування та будівництва об’єктів портової інфраструктури, підприємств, основні продукція та/або сировина яких є об’єктами експортно-імпортних операцій і обслуговуються як вантажі у морському порту.
Кабмін не дотримався норм законодавства
Отож акваторія морського порту мала б бути надана порту в користування, і мали б бути оформлені та закріплені межі цієї акваторії, у відповідності до вимог Земельного кодексу України, та на підставі рішення КМУ.
Проте листопадове рішення уряду щодо порту Ізмаїл не містить положень про надання порту Ізмаїл земель акваторії в користування (в оренду) чи у власність. Та і оформити право користування земель водного фонду близько 100 км річки Дунай буде величезним фінансовим тягарем, і не тільки. Адже землі водного фонду, що передані до акваторії морського порту Ізмаїл, входять до території Дунайського біосферного заповідника, і на них у заповідника є чинний державний акт на право постійного користування.
Нагадаємо, що в далекому 2006 році Вилківська міська рада, за допомогою юристів Мінтрансу та ДП “Дельта Лоцман” вже намагалася через суд скасувати державний акт на землі внутрішніх проток і водойм ріки Дунай, виданий ДБЗ, проте, попри сильний політичний тиск на судову систему, успіху такий судовий процес не мав (докладніше: http://epl.org.ua/law-posts/kanal-dunaj-chorne-more/).
Ще одна правова колізія
Згідно з вимогами ст. 8 Закону “Про морські порти України”, територія та акваторія морського порту можуть включати відокремлені від основної території та акваторії земельні ділянки та водні об’єкти (їх частини), які мають однаковий з основною територією та акваторією правовий режим використання.
Ось тут знов виникає правова колізія – включення до акваторії морського порту Ізмаїл земель та території Дунайського біосферного заповідника, та використання цих земель для потреб водного транспорту, буде суперечити цільовому призначенню земель, порушувати вимоги Закону “Про природно-заповідний фонд України”. Дуже важливим аспектом є не тільки юридичний, але і екологічний: судноплавство на території заповідника, яка є водно-болотним угіддям міжнародного значення, частиною міжнародного біосферного резервату. Міжнародні експерти секретаріату Рамсарської конвенції та ЮНЕСКО, Програми “Людина та біосфера” вже давно засвідчували, що варіант каналу через гирло Бистре є найгіршим варіантом будівництва ГСХ, в порівнянні з варіантом Очаківське гирло та Соломонів рукав-Жебріянівська бухта.
Триває процедура ОВД
Чи оцінив уряд, ДП “Адміністрація морських портів України” вплив збільшення акваторії порту Ізмаїл на довкілля, на такий цінний об’єкт природно-заповідного фонду міжнародного значення?
Наскільки нам відомо із офіційної відповіді Міндовкілля, процедуру ОВД розпочато, проте наразі документації (окрім повідомлення проплановану діяльність) необхідної для надання висновку з ОВД, від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» не надходило.
Відомо, що у 2019 році Філія “Дельта-лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України” замовила через Прозорро проектні роботи: реконструкція об’єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти». Стадія ТЕО (Будівельні роботи та поточний ремонт) загальною вартістю 11 млн грн. (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-06-07-000821-a).
У тендерній документації передбачено призупинення виконання проектних робіт під час проведення ОВД. Згідно Повідомлення про плановану діяльність вказується, що процедура ОВД буде включати також і транскордонні консультації із зачепленими сторонами, в першу чергу із Румунією, яка у 2020 році надіслала свої зауваження та пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД. Розробка звіту з ОВД (в тендерній документації це вказано як: Проведення додаткових досліджень, вишукувань та процедур з урахуванням пропозицій, умов та зауважень за результатами громадського обговорення планованої діяльності з реконструкції об’єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти» https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-07-30-001566-a/print/limited/pdf/56a87659d09a4596ae4d309c5ae2939c) покладена на ДП «ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ», які він має завершити до 31.12. 2023 року з оплатою його послуг в розмірі 22 млн. грн без проведення конкурсу на закупівлю.
Нові тендери
В контексті цих подій 14 березня 2023 року НДУ “Український науково-дослідний інститут екологічних проблем” оголосив тендер на 2,5 млн грн на такі роботи:
ДК 021:2015 – 90710000-7 Екологічний менеджмент 6 лотів (https://gov.e-tender.ua/tender/poslugi-ohoroni-dovkillya/UA-2023-03-14-007185-a-dk-021-2015-90710000-7-ekolohichnyj-menedzhment-6-lotiv-lot-1-provedennya):
- Лот № 1 «Проведення гідрологічного та гідрохімічного моніторингу на українській частині дельти Дунаю в умовах експлуатації глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море»
- Лот № 2 «Контрольні моніторингові спостереження в процесі експлуатації глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море (морська частина)»
- Лот № 3 “Іхтіологічний моніторинг при експлуатації суднового ходу Дунай-Чорне море»
- Лот № 4 «Моніторинг морського гідровідвалу грунту в умовах експлуатації ГСХ Дунай – Чорне море та розрахунки компенсаційних платежів за забруднення водного середовища»
- Лот № 5 «Моніторинг рослинних та тваринних угруповань берегової лінії та плавнів Дунайського біосферного заповідника при експлуатації глибоководного суднового ходу Дунай –Чорне море»
- Лот №6 «Моніторинг стану водних екосистем в зоні впливу відновлення та експлуатації ГСХ (за гідробіологічними показниками)»
Фактичні роботи стартували до завершення ОВД
Згаданий НДУ “Український науково-дослідний інститут екологічних проблем” вже не вперше за 2 роки оголошує тендери на різні роботи, пов’язані з оцінкою наслідків для довкілля від спорудження каналу Дунай-Чорне море, які очевидно ляжуть в основу звіту з оцінки впливу на довкілля.
Проте, поки розробляється звіт з ОВД, який Румунія буде коментувати, планована діяльність вже розпочата із “експлуатаційних дночерпальних” робіт: Міністерство інфраструктури України (МІУ) відзвітувало про збільшення осадки гирла Бистре Дунайського портового кластеру до 6,5 м. (https://gmk.center/ua/news/osadku-girla-bistre-dunajskogo-portovogo-klasteru-zbilshili-do-6-5-m/). Міністр розвитку громад Олександр Кубраков заявив: “Завдяки успіхам ЗСУ в Чорному морі ми вже відкрили для судноплавства гирло Бистре, збільшили потенціал перевалки портів. Також продовжуємо днопоглиблювальні роботи в українській частині Дунаю».
Ми, звичайно, дуже радіємо успіхам ЗСУ на південному напрямку, проте маємо побоювання, що судноплавство по гирлу Бистре до винесення висновку з ОВД про допустимість такої діяльності та проведення транскордонних консультацій, принесе негативні наслідки правового, дипломатичного та довкіллєвого характеру.
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» у статті 15 вказує, що провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності складає правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля. Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності. Згідно вимог ч.3 ст.16 цього ж закону, підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин. Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено. Тому очевидно, що дії ДП “Адміністрація морських портів України” порушують Закон «Про оцінку впливу на довкілля» і є підстави для припинення днопоглиблювальних робіт та експлуатації ГСХ Дунай-Чорне море через гирло Бистре у встановленому законом порядку.
Морські капітани керуватимуть об’єктами ПЗФ?
Крім цього занепокоєння викликає факт поширення повноважень капітана морського порту Ізмаїл, ДП “Адміністрація морських портів України” на об’єкт природно-заповідного фонду – ДБЗ.
Так, частина траси ГСХ Дунай – Чорне море пролягає в межах зони антропогенних ландшафтів Дунайського біосферного заповідника. Згідно вимог ст.24 Закону України “Про морські порти України”, під час здійснення своїх повноважень посадові особи адміністрації морських портів України та капітан морського порту мають право безперешкодного доступу до об’єктів портової інфраструктури, розташованих на земельних ділянках, що перебувають у власності (користуванні) суб’єктів господарювання, які провадять свою діяльність у морському порту. Також кожен порт має свої постанови по порту, і постанови по порту є обов’язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами, які перебувають у морському порту.
Контроль за встановленим режимом перебування і переміщення в межах морського порту здійснюють служби морської безпеки, загони охорони морського порту спільно з органом охорони державного кордону з дотриманням вимог міжнародних договорів України. Загальний контроль за дотриманням режиму перебування і переміщення в морському порту здійснює адміністрація морських портів України. (Стаття 10. Режим перебування в морському порту) Чи не означає це тепер, що служби морської безпеки порту Ізмаїл будуть мати право контролювати безпеку на території ДБЗ, яка включена до акваторії цього морського порту?
Невтішні проміжні висновки
Отож, очевидним є наявність передчасних та необгрунтованих рішень уряду, а також сумнівна законність дночерпальних робіт на гирлі Бистре річки Дунай, в межах Дунайського біосферного заповідника, які вже викликали негативну та швидку реакцію Румунської сторони. Найбільш шкода, що знов потерпати від таких необдуманих кроків буде природа Придунав’я, яка і так вже зазнала шкоди від активних бойових дій, від забруднення хімічного та шумового, від пожеж та замінування.
Сьогодні Україні, як ніколи, потрібна підтримка країн-сусідів, особливо зважаючи на майбутнє членство в ЄС, тому дотримання цивілізованих правил добросусідства та своїх міжнародних зобов’язань повинно ставитися на шальку терезів при прийнятті стратегічно важливих рішень, таких як збільшення судноплавства рікою Дунай. Також не можемо дозволяти ні агресору, ні власному бізнесу нищити унікальні куточки живої природи, які вже стали візитівкою Придунав’я, і які дозволили збільшити туристичний потенціал Одещини, сприяючи сталому розвитку цього регіону.
В наступній публікації ЕПЛ сфокусується на дотриманні Україною вимог конвенції Еспо, у зв’язку із спорудженням ГСХ Дунай-Чорне море.
За більш детальною інформацією прошу звертатися:
Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ
Тел.032 2751534
Справа ЕПЛ: Канал Дунай-Чорне море http://epl.org.ua/law-posts/kanal-dunaj-chorne-more/
