22 травня в офісі Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у Мінську (Республіка Білорусь) відбулась міжнародна консультація щодо можливого будівництва водного шляху Е-40. Участь організована групою експертів, які на замовлення ЄБРР здійснюють дослідження ризиків проектованого водного шляху. В зустрічі взяли участь представники банку, Міністерства транспорту Білорусі, громадських організацій «Багна», «Зеленая Сетка» та Бізнес-союз підприємців та надавачів послуг ім. Кунявського з білоруського боку та ЕПЛ – з українського.
Експертів банку очевидно зацікавила інформація про загрозу радіоактивного забруднення, про неможливість порушення донних відкладів Київського моря а також те, що вся протяжність водного шляху в Україні входить до складу природоохоронних територій – національних парків, природних заповідників а також Смарагдової мережі. Таку інформацію їм не надавали ініціатори будівництва каналу. Крім того, консультація викрила і економічну необгрунтованість проекту, озвучену представником бізнес-союзів Білорусі. Крім того, як зазначили представники ЕПЛ, вкладення коштів в будівництво каналу не лише випустить з чаші джина у вигляді невивчених ризиків, а й на довгі роки зробить наші держави заручниками проекту. Збільшення швидкості течії призведе до збільшення обсягів переносу донних відкладів. А це означає, що разове будівництво каналу означатиме в майбутньому щорічну потребу у проведенні робіт з розчистки новоствореного водного шляху, що також потягне а собою колосальні і дуже коштовні роботи.
Представник ЕПЛ запропонував експертам банку організувати аналогічні консультації в Україні, залучивши до них ДВА, Мінприроди, агентство зони, рибних ресурсів, басейнові управління та громадськість. Інформація про організацію таких консультацій в Україні буде повідомлена додатково.
Позиція ЕПЛ стосовно Е-40 на зустрічі з ЄБРР 22 травня 2019 року
Питання будівництва водного шляху Е-40 в Україні є дуже актуальним і широко обговорюється громадськістю. 2/3 населення України використовують для питного водопостачання саме воду з р. Дніпро, через яку проходить основна частина проектованого шляху. Водночас, питання будівництва цього шляху в Україні приховується державними органами у сфері транспорту та інфраструктури. Жодної конкретної інформації про будівництво каналу не було надано на запити кількох НУО, не відомо жодного державного рішення з цієї теми. Проте в публічній площині Мінінфраструктури і його підприємства широко пропагують проект Е-40 як вже вирішену справу, реалізація якої має розпочатися вже 2019 року! Водночас, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державне агентство водних ресурсів України і Державне агентство з управління зоною відчуження України у численних листах до НУО наголошують на тому, що проект є вкрай небезпечним, а також на тому, що жодного погодження з цими органами не було. Таке засекречення інформації про проект і від громадськості, і від профільних державних органів у сфері охорони довкілля в Україні є безпрецедентним ігноруванням вимог Оргуської конвенції.
Поряд із загрозами зміни гідрологічного режиму регіону Полісся, втрат біорізноманіття, зміни клімату і емісії парникових газів у атмосферу, широкі кола громадськості в Україні більше за все хвилює ризик радіоактивного забруднення р. Дніпро. Це пов’язано з тим, що в рамках проекту Е-40 передбачається розчистка та поглиблення русла р. Прип’ять через всю її протяжність зоною відчуження та іншими територіями, що зазнали радіаційного забруднення. Адже роботи будуть проведені вище за течією від м. Київ і, відповідно, всі радіоактивні частки, що накопичені в донних відкладах з великою вірогідністю будуть підняті в товщу води та потраплять у водозабори багатьох міст, зокрема і Києва. Між іншим, Київ – перше місто, яке відчує наслідки забруднення.
Не забуваючи про Чорнобильську катастрофу, яка примусила сотні тисяч людей назавжди покинути домівки та вперше в Європі стати екологічними біженцями, ми бажаємо не допустити повторення цього досвіду. У 1986 році, коли сталася аварія на ЧАЕС, лише за рахунок оперативно ухвалених технологічних рішень вдалося затримати радіоактивні відклади у верхів’ях Київського водосховища, не допустивши їх до Києва. Якби це сталося, Київ також потрапив би в зону вимушеного відселення.
Найбільшою мудрістю в наш час стане поєднання зусиль усіх нас і недопущення цієї катастрофи, попередження таким чином необдуманої реалізації проекту Е-40.
Наша держава переживає важкі роки війни, анексії Криму та окупації частини східних регіонів. Поряд із цим тривають глобальні зміни клімату та інші чинники, що лишають важкий відбиток на економіці і соціальній сфері. У ці непрості роки найбільшим ризиком транскордонного екологічного впливу на нашу екологічну безпеку є проект Е-40, реалізація якого навіть в одній Білорусі нестиме Україні колосальну радіаційну загрозу.
Крім того, майже вся протяжність проектованого водного шляху в Україні входить до 7 національних парків і 9 територій Смарагдової мережі, що робить реалізацію проекту неможливою з юридичної точки зору. Транскордонне перенесення забруднюючих речовин із Білорусі в Україну стане також порушенням конвенції ЕСПОО про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті.
Ми – професійна громадська організація, в якій працюють адвокати, аналітики і екологи. Ми переконані, що наша думка в цьому питанні цілковито обґрунтована, і певним чином прикро визнавати, що керівництво Міністерства інфраструктури України так легко і необдумано на міжнародному рівні веде мову про безпечність та доцільність цього проекту. Радимо Вам звернутися до Мінприроди України, Держводагентства та Державного агентства управління зоною відчуження, які зможуть надати Вам вичерпну інформацію про загрози цього проекту.
