Перші роки самостійності України були оповиті загальним оптимізмом різних верств українців, котрий додавав останнім рішучості у проведенні водночас і державного будівництва, і розвитку громадянського суспільства в цілому та його стержня – ІГС зокрема. Історично склалося, що першими на подібні процеси відгукується українська інтелігенція. Частина з неї активно включилась в побудову громадянського суспільства, переїхавши до Києва, а частина – натхненно розпочала роботу на місцях. Так, у березні 1994 року Світлана Кравченко, д.ю.н., професор екологічного права, яка працювала на той час вже більше, ніж 20 років в галузі правового захисту довкілля, та двоє молодих юристів-екологів заснували Благодійний фонд «Екоправо-Львів» – одну з перших еколого-правових організацій в Центрально-Східній Європі. Вони вирішили реалізувати на практиці нове екологічне законодавство незалежної української держави з метою захисту водночас й екологічних прав громадян, й самого довкілля, підвищити рівень екологічної і правової свідомості та культури населення.
Перші кроки були доволі складними і базувались виключно на ентузіазмі та високому професіоналізмі засновників. Не маючи на початках власного офісу, члени організації проводили консультації на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. Ідеї ЕПЛ захопили декількох студентів цього факультету. Згодом вони стали постійними працівниками організації. На сьогодні одна з них працює в секретаріаті РКЗЗК, інша успішно закінчила магістерську програму з екологічного права в Орегонському університеті, ще інша – в Ноттінгемському університеті.
Доброчинна робота ЕПЛ привернула увагу Американської асоціації юристів (ABA/CEELI), яка згодом стала нашим основним партнером та надала фінансування. Так, в жовтні 1994 року розпочався наш спільний проект – Центр громадської екологічної адвокатури.
Ми усвідомлювали, що рівень екологічної і правової культури громадян, громадських організацій і державних службовців є дуже низьким, тому основним своїм завданням ми бачили розвиток цієї культури, а також привернення уваги громадян до еколого-правових проблем. З цією метою організація почала проводити семінари, конференції для суддів та прокурорів, держслужбовців Міністерства екології та природних ресурсів України та НУО, готуючи підґрунтя для майбутньої судової практики із захисту екологічних прав громадян, котра тривалий час була новим явищем і лишень нині формується в Україні.
Одним із основних своїх завдань організація вбачала і вбачає виховання нового покоління юристів-екологів. З цією метою разом з ABA/CEELI ми організували практику для студентів юридичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка – clinical program – відому американську модель залучення студентів до юридичної практики. Це було нове явище в Україні і перша клінічна програма на території пострадянського простору. Відвідуючи клініку, студенти під керівництвом досвідчених юристів-екологів працюють над питаннями з реальних справ. Дехто з випускників нашої клінічної програми стали згодом працівниками організації, дехто з них працює нині у Верховній Раді, а дехто – у великих престижних юридичних компаніях, несучи та реалізовуючи у своїй повсякденній роботі світогляд організації – побудову громадянського суспільства, де панує верховенство права.
Звичайно, основою нашої діяльності є представлення інтересів фізичних та юридичних осіб у судах у справах, пов’язаних з порушенням екологічного законодавства. Продовжуючи охороняти довкілля, ми включили у сферу діяльності захист екологічних прав громадян, неурядових організацій, захист екологічних активістів. Ми усвідомлюємо нашу роль першопрохідців та усю відповідальність у створенні практики судового захисту прав громадян. Ми дуже обережно готували наші перші справи: спочатку хотілося мати лишень перемоги. Пізніше зрозуміли, що, навіть програвши справу, ми формуємо громадську думку, підштовхуємо громадську ініціативу і тим самим посилюємо свою позицію. Сьогодні в нашій практиці є і поразки, і перемоги. Ми продовжуємо вчитись, набувати досвіду.
МБО «Екологія-Право-Людина» бере активну участь у розробці та коментуванні нормативно-правових актів та міжнародних документів з питань прав людини та довкілля. ЕПЛ брала участь у переговорах з Оргуської конвенції під егідою Європейської економічної комісії ООН, у процесі її підписання, ратифікації та імплементації; у загальноєвропейському проекті «Двері в демократію». Поступово ми стали постійними представниками у складі Європейського Екофоруму, коаліції неурядових організацій, – у переговорному процесі під егідою ЄЕК ООН з Протоколу із Стратегічної оцінки, у робочих групах із доступу до правосуддя і механізму дотримання Оргуської конвенції, Конвенції Еспо. Захищаючи довкілля і дбаючи про збереження біорізноманіття, ми співпрацюємо з Європейською комісією, ЮНЕСКО, Секретаріатами Рамсарської, Дунайської та Боннської конвенцій, а також з Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату, МСОП, Європейського екологічного бюро. У 2004 році Міжнародний союз охорони природи визнав нашу організацію центром досконалості. У 2006 році представник ЕПЛ отримала найпрестижнішу в сфері захисту довкілля премію Голдмана.
ЕПЛ була організатором Симпозіуму для суддів Центральної та Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, засідання Керівного комітету комісії екологічного права МСОП, декількох щорічних конференцій Асоціації екологічного права Східної Європи та СНД, щорічної конференції Всесвітнього альянсу екологічного права. ЕПЛ за підтримки Європейської комісії здійснювала і здійснює проекти, спрямовані на гармонізацію екологічного законодавства, на реалізацію політики добросусідства та спільного подолання екологічних проблем з країнами – членами Європейського Союзу. У 2009 році проект «Утилізація токсичних пестицидів на території Львівської області в басейнах транскордонних рік Сан та Західний Буг», що виконувала ЕПЛ за сприяння Європейського Союзу, визнаний одним з найкращих проектів в Україні за 2008-2009 роки.
Втім попри всі досягнення організації, ми усвідомлюємо, що проблем в Україні в еколого-правовій площині не стає менше. Такими ж актуальними, як і 25 років, тому залишаються проблеми доступу до інформації, доступу до правосуддя та участі громадськості у прийнятті рішень, що стосуються довкілля. Як ніколи раніше актуальними стають проблеми зміни клімату, охорони земель природно-заповідного фонду, наявними є проблеми дотримання правового режиму охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, проблеми захисту екологічних активістів. Варто зазначити, що і в цілому громадянське суспільство в Україні поки що не заявило про себе як центр сили, з яким би повинні були рахуватись владні структури. Необхідними є радикальні зрушення у характері стосунків між владою та громадянином, в усвідомленні громадянами своєї ролі у суспільстві і, водночас, формування почуття колективної та особистої відповідальності, важливими є радикальні зрушення у судово-правовій системі. Подолання зазначених проблем є великим випробуванням зрілості громадянського суспільства, що формується в Україні. Шлях побудови громадянського суспільства, де панує принцип верховенство права – важкий, тернистий і неможливий без активної діяльності стержня громадянського суспільства – НУО, кількість яких в країні, на жаль, не є достатньою.
І все ж ми не втрачаємо віри, що світ можна змінити на краще і що право в силі допомогти захистити права людини на сприятливе довкілля, яке ми разом з вами, дорогі друзі, передамо прийдешньому поколінню. З гордістю говорячи про минуле ЕПЛ, продовжуючи сумлінно працювати в сьогоденні, ми з надією дивимося в майбутнє. Важливо, щоб ми, дорогі колеги, усвідомили свою місію. Бо ніщо так не додає сил, як усвідомлення власного призначення, як відсутність боязні мріяти і слідувати своїм мріям.
З повагою,
директор ЕПЛ
