Команда Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (надалі – МБО «ЕПЛ») неодноразово розповідала про здійснення захисту полонини Боржава від незаконної її забудови та знищення. Полонина Боржава — гірський масив на Полонинському хребті в Українських Карпатах, між річками Віча і Рікою, розташований у межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського і (частково) Хустського районів Закарпатської області, оточений заповідними територіями, давній гірський хребет з крутими схилами та слідами зледенінь. Довжина масиву близько 30 км, пересічна ширина 3—4 км (місцями до 10 км і більше), максимальна висота 1681 м (гора Стій). Боржавський хребет є природоохоронною територією міжнародного значення — об’єктом Смарагдової мережі Європи, затвердженим Постійним комітетом Бернської Конвенції, що є частиною екологічної мережі Українських Карпат. На цій території науковцями виявлено 94 види птахів, серед них 8 видів, занесених до Червоної книги України, 9 видів рукокрилих, 21 вид судинних рослин, занесених до Червоної книги України та 22 види безхребетних тварин. Через Полонину Боржава проходить міжнародний міграційний шлях цілої низки видів птахів, у тому числі рідкісних, які охороняються національним та міжнародним законодавством, зокрема: журавля сірого, лелеки чорного, луня польового, луня очеретяного, скопи, шуліки чорного, підорлика малого, підорлика великого. 25.09.2018 р., в рамках осінньої міграції, по всій Європі спостерігався масовий проліт журавлів сірих, що прямують до місць зимівлі. Цього дня був зафіксований також і масовий проліт журавля сірого через Полонину Боржава, загалом там у цей день було спостережено близько 3000 журавлів у понад 30-ти зграях.
Не дивлячись на цінність полонини Боржава для природи України, Закарпатська ОДА видала розпорядження щодо виставлення частини ділянок на Боржаві на земельні торги та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною орієнтовною площею 55,2790 гектара в межах лісів Міжгірського лісгоспу з метою зміни їх цільового призначення для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення. Це означає, що ліси на Боржаві будуть роздані під будівництво трас та витягів, готелів та інфраструктури для спорту і відпочинку.
Варто зазначити, що межі планованих трас і ділянок, які будуть вилучатись у лісгоспу продовжують ділянки, які були раніше роздані фірмам, стосовно яких ведеться слідство. Мова йде про епопею, повʼязану із так званим «курортом Каськіва». Речниця НАБУ Світлана Оліфіра раніше заявляла, що детективи в ході розслідування окремого епізоду знайшли докази і встановили, що іноземний інвестор, якій зголосився будувати гірськолижний курорт «Боржава» в Закарпатській області, може бути пов’язаний або навіть підконтрольний колишньому керівнику Держінвестпроекту, його родичам та іншим особам. Йдеться про Владислава Каськіва, який очолював Держінвестпроект у 2010-2014 роках.
Не зважаючи на війну, скрутну ситуацію в Україні, Закарпатська ОВА не відмовляється від своїх довоєнних планів по роздачі лісів для будівництва курорту “Каськіва”.
Відповідно до ч. 7 статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом “б” частини першої статті 150 цього Кодексу, – з Кабінетом Міністрів України.
Отож, відповідний проект Розпорядження КМУ було підготовлено Закарпатською ОДА та передано до різних зацікавлених ЦОВВів на погодження.
Відповідно до постанови КМУ від 8 липня 2009 р. № 712 , якою затверджено Регламент Кабінету Міністрів України, такого роду розпорядження мають бути погоджені із рядом заінтересованих центральних органів виконавчої влади. Також обов’язок таких погоджень передбачено у положеннях, що регулюють функціонування ряду ЦОВВ. Без відповідного погодження з боку уповноважених ЦОВВ – розпорядження КМУ не може бути винесено.
Нещодавно нам повідомило Міндовкілля у відповіді на запит на інформацію від 01.06.2022 No 115, що Міндовкілля не приймало рішення щодо погодження (непогодження) проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження зміни цільового призначення земельних ділянок», кадастрові номери яких зазначені у запиті (мова йде про земельні ділянки загальною орієнтовною площею 55,2790 гектара в межах лісів Міжгірського лісгоспу).
Секретаріат КМУ проінформував, що проект розпорядження Кабінету Міністрів «Про погодження зміни цільового призначення земельних ділянок» повернуто Закарпатській військовій обласній адміністрації листом Секретаріату Кабінету Міністрів від 07.06.2022 No 10764/0/2-22 як такий, що внесений з порушенням вимог Регламенту Кабінету Міністрів.
Натомість, Закарпатська обласна військова адміністрація у відповіді на інформаційний запит від 03.06.2022 року № 4902/06-38 вказує, що Проект розпорядження Кабінету Міністрів України ,,Про погодження цільового призначення земельних ділянок” погоджувався з Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державним агентством лісових ресурсів. Закарпатська ОВА вказує, що відповідні матеріали погодження додаються, та надіслані матеріали не містять жодних висновків чи документів, виданих Міндовкіллям. Що узгоджується із відповіддю Міндовкілля на наш інформаційний запит від 01.06.2022р. No 115 і не узгоджується із інформацією, наданою Закарпатською ОВА. Отож, ЗОДА намагалася ввести громадськість в оману. Міндовкіллям не здійснено таке погодження, факт чого Закарпатська ОВА намагається приховати.
Нагадуємо, що стаття 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Вказана стаття визначає, що відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; нездійснення реєстрації документів; навмисне приховування або знищення інформації чи документів. У випадку порушення права на інформацію посадова оосба може підлягати адміністративній відповідальності, яка передбачена статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Порушення права на інформацію та права на звернення”.
Окрім вказаного слід звернути увагу на таке:
Вказаний проект розпорядження КМУ не підтримано Держгеокадастром. Таке рішення Держгеокадастру погоджено і Міністерством аграрної політики та продовольства України. Серед зауважень, що стали підставою для прийняття такого рішення є відсутність інформації про припинення права постійного користування цими земельними ділянками за державним підприємством «Міжгірське лісове господарство». Як наслідок, вказані ЦОВВ дійшли висновку про недотримання у проекті розпорядження вимог статтей 123 і 124 Земельного кодексу України щодо порядку надання земельних ділянок державної власності у користування. Ще одним зауваженням є те, що згідно до пропонованого розробниками проекту Держгеокадастру розрахунку втрат лісогосподарського виробництва внаслідок прийняття такого розпорядження становить 2557,6 тис. гривень, але зі змісту проекту та матеріалів до нього незрозуміло ким та за рахунок яких коштів будуть відшкодовуватися втрати лісового виробництва, заподіяні внаслідок вилучення лісових земель та чагарників для потреб, не повʼязаних із сільськогосподарським та лісогосподарським виробництвом. Також Держгеокадастр та Міністерство аграрної політики та продовольства України вказують на незрозумілість процедури сплати переможцем торгів збитків, спричинених внаслідок вилучення лісових земель для потреб, не повʼязаних із веденням лісового господарства, які завдані ДП «Міжгірське лісове господарство». На додачу, у проекті розпорядження вказано, що такі земельні ділянки перебувають у державній власності, натомість у Держгеокадастру відсутня інформація про власника або користувача цих земельних ділянок та про зареєстровані речові права на такі землі.
Дуже насторожує, з точки зору корупційної складової, зауваження Держгеокадастру та Міністерства аграрної політики та продовольства України про те, що відповідно до чинного законодавства, переможець визначається виключно за результатами земельних торгів, водночас у згоді ДП «Міжгірське лісове господарство», засвідченій нотаріально, зазначено конкретну особу – ТОВ «Боржава Есет», якій передаватимуться земельні ділянки після вилучення з постійного користування. Тобто вилучення лісових ділянок проводиться «на замовлення» конкретного ТОВ, і це заперечує ЗОДА.
Цікаво, що зауваження висловило також Міністерство економіки України. А саме, акцентовано на тому, що розробником не подано фінансово-економічних обгрунтувань щодо відновлення лісів, а також на тому, що збереження лісів станом на сьогодні є пріоритетом, зміна цільового призначення земельної ділянки з категорії земель лісогосподарського призначення на інші категорії може здійснюватися виключно при обгрунтуванні доцільності такої зміни.
Мінфін також висловив зауваження, у яких рекомендував Закарпатській ОВА під час прийняття рішення про продаж вказаних земельних ділянок на земельних торгах здійснити заходи щодо збереження та відтворення лісів відповідним товариством, яке отримає земельні ділянки за результатами проведення таких торгів.
Мінюст також висловив свої зауваження. А саме вказано, що проект акта не відповідає вимогам нормопроєктувальної техніки.
Ще одним цікавим моментом є розрахунки втрат лісогосподарського виробництва внаслідок прийняття такого розпорядження. Адже, Мінекономіки вказує, що за наявними у них даними, втрати лісогосподарського виробництва , які зумовлені вилученням лісових насаджень складають 8 784 315,44 грн. За даними Держгеокадастру, загальна сума збитків, спричинених вилученням лісових земель і чагарників для використання їх у цілях, не повʼязаних із веденням лісового господарства, які завдані підприємству «Міжгірське лісове господарство», становить 8 784 315,44 грн. Водночас, за даними того ж таки Держгеокадастру, втрати лісогосподарського виробництва у даному випадку складають 2557,6 тис. грн.. Міністерством аграрної політики та продовольства України також називаються суми у розмірі 2557,6 тис. грн. та 8 784 315,44 грн.. Видається неправомірним надання чи то неповної чи то недостовірної інформації розробниками проекту щодо розміру вказаних збитків. Хоч і в даних обставинах, як вже зазначалось, наявна незрозумілість того, як буде здійснено відшкодування таких збитків, та відсутність чітко зрозумілого розміру суми збитків остаточно нищить надії на можливість їх подальшого відшкодування.
Ці та ряд інших зауважень і зумовили неможливість погодження даного розпорядження КМУ.
Згідно з Постановою КМУ № 996 від 3 листопада 2010 року «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», в обов’язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища. Такого обговорення проведено не було.
Отже, рішення КМУ про повернення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження зміни цільового призначення земельних ділянок» Закарпатській військовій обласній адміністрації дає полонині Боржава час, а отже, шанс на збереження.
