Україна продовжує здійснювати важливі кроки на шляху до посилення відповідальності за міжнародні злочини та узгодження національного законодавства з міжнародними стандартами. Серед основних подій у цьому напрямку є ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та відповідні зміни до національного законодавства, зокрема:
Закон України “Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього” № 3909-IX від 21.08.2024 року
У відповідності до цього Закону, ратифіковано Римський статут Міжнародного кримінального суду, учинений 17 липня 1998 року у м. Римі, який набирає чинності для України в перший день місяця, що настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційної грамоти.
Саме Римський статут Міжнародного кримінального суду та, власне, діяльність Міжнародного кримінального суду є головними міжнародно-правовими інструментами на шляху до притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців.
ЕПЛ неодноразово у своїх документах згадувала про важливість цих інструментів, зокрема для захисту довкілля в умовах війни, закликала українську владу зрештою наважитись і зробити цей вагомий крок на зустріч міжнародним стандартам і механізмам кримінальної відповідальності, зокрема за воєнні злочини.
Римський Статут – це головний документ роботи Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Він регулює роботу Суду, визначає види покарання і функції Асамблеї держав-учасників. Його схвалили в 1998 році, а набув чинності він в липні 2002 року. Документ перед Україною підписали і ратифікували 124 країни. Україна підписала Римський Статут ще 20 січня 2000 року, однак лише зараз ратифікувала його.
Відповідно до статті 5 Статуту, юрисдикція Суду обмежується найсерйознішими злочинами, що викликають занепокоєння всієї міжнародної Спільноти. Відповідно до цього Статуту, Суд має юрисдикцію щодо наступних злочинів: a) злочин геноциду; b) злочини проти людяності; c) військові злочини; d) злочин агресії.
Стаття 8(2)(b)(iv) Римського Статуту визнає воєнним злочином вчинення нападу, коли відомо, що такий напад стане причиною випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб або шкоди цивільним об’єктам або масштабної, довгострокової та серйозної шкоди довкіллю, яка буде явно несумісною з конкретною і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою.
Таким чином, захищається текстом Римського Статуту і довкілля, яке є одним із безпосередніх обʼєктів наведеної норми. При цьому, даний припис чи не єдиний у системі міжнародного права, що передбачає міжнародну кримінальну відповідальність за діяння, що посягають на довкілля.
Прийняття цього закону може сприяти, серед іншого, відкриттю Прокурором МКС проваджень у справах, що стосуватимуться шкоди, завданої довкіллю України, їхньому ефективному розслідуванню, вирішенню та притягненню винних до відповідальності.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону України “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього” № 11484-1 від 27.08.2024 року
Положення цього проєкту Закону спрямовані на забезпечення повноти імплементації положень міжнародного кримінального та міжнародного гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (геноцид, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення таких злочинів.
Зміни до статті 8 КК України передбачають запровадження принципу універсальної юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти воєнних злочинів, тобто такої дії законодавства про кримінальну відповідальність, яка не пов’язана з місцем вчинення злочину, громадянством, постійним місцем проживання підозрюваного чи потерпілого або шкодою інтересам держави.
Прийняття цього проєкту Закону продемонструє готовність України дотримуватися міжнародних зобов’язань та дійсно впроваджувати міжнародні стандарти кримінальної відповідальності. Це важливо не лише для притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців, але й для підвищення рівня правової системи України, її сумісності з міжнародними стандартами.
У цьому випадку мова йде про імплементацію міжнародного кримінального та гуманітарного права в Україні, що є нагальним і обґрунтованим. Пропоноване цим проєктом може сприяти посиленню національної правової системи, забезпеченню виконання міжнародних зобов’язань, зокрема в межах Римського Статуту, та створенню правової основи для боротьби з безкарністю за найтяжчі злочини, вчинені в умовах війни.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за пособництво державі-агресору” № 11525 від 28.08.2024 року
Метою даного законопроєкту є приведення до базових вимог законодавчої техніки положень ст. 1112 Кримінального кодексу України та підвищення ефективності правозастосування цієї норми кримінального закону через призму доповнення її приміткою з розкриттям ключових для передбаченого нею складу злочину понять.
Законопроєкт передбачає приведення до термінологічного узгодження диспозиції ст. 1112 Кримінального кодексу України та запровадження легального визначення на рівні кримінального закону таких понять як:
1) передача матеріальних ресурсів, 2) користь, 3) представник держави-агресора.
Безумовно, внесення чіткості у розуміння цих термінів є нагальним та актуальним для системи кримінально-правової відповідальності в Україні зараз. Втім, для того, аби внесення у КК України такої примітки із поняттями мало дійсно ефективний вплив – пропоновані визначення мають бути, щонайменше чіткими, не допускати можливостей подвійного тлумачення та неоднозначностей. Натомість, дефініції, що пропонуються аналізованим законопроєктом важко такими назвати.
НЕ СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону України “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку із прийняттям Закону України “Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини” № 11539 від 02.09.2024
Метою проєкту Закону є узгодження чинних КК і КПК України із Законом України «Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини», проєкт якого поданий окремо і який має на меті приведення національного кримінального законодавства України у повну відповідність до вимог Римського статуту Міжнародного кримінального суду для забезпечення справедливого, необхідного і невідворотного покарання осіб, які вчиняють міжнародні злочини.
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини» складається з двох пунктів, перший з яких передбачає зміни до КК, а другий – до КПК України.
У першому пункті передбачені такі зміни до КК України, які спрямовані на визнання існування Закону України «Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини» як окремого спеціального закону про кримінальну відповідальність.У другому пункті передбачені такі зміни до КПК України, які стосуються низки кримінально-процесуальних питань щодо злочинів, передбачених Законом України «Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини».
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону України “Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини”
№ 11538 від 02.09.2024
Метою проєкту Закону є приведення національного кримінального законодавства України у повну відповідність до вимог Римського статуту Міжнародного кримінального суду для забезпечення справедливого, необхідного і невідворотного покарання осіб, які вчиняють міжнародні злочини.
Цей проєкт закону становить собою розвинутий і доопрацьований за результатами обговорень з міжнародними експертами варіант імплементації положень Римського статуту до національного кримінального законодавства України.
СХВАЛЮЄМО
