Законопроєкт 9516: благими намірами…. або як скасування вимог щодо ОВД, суцільні санітарні рубки та зменшення повноважень Міндовкілля сприятиме «ефективному управлінню лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах»?!
Нещодавно народним депутатом Олександром Матусевичем спільно з низкою інших народних депутатів було подано на реєстрацію Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах № 9516.
Попри чудову маніпулятивну назву законопроєкт навпаки передбачає значне послаблення природоохоронної складової при управлінні лісами та веденні лісового господарства, в тому числі звуження сфери застосування Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” у галузі лісового господарства та невідповідність законодавству ЄС. Зокрема, законопроєкт пропонує відмовитися від ОВД для суцільних санітарних рубок, а також підняти поріг для проходження ОВД проєктами лісорозведення (висадки лісу) до 50-150 га. Більше того, законопроєкт допускає лісорозведення в екосистемах, де висадка лісу прямо заборонена чинним законодавством, зокрема у природних зонах Українського степу. (Див. витяг з порівняльної таблиці нижче)
Окрім того, законопроєктом пропонується позбавити Міндовкілля ряду повноважень, які стосуються погоджень відповідних документів у сфері лісового господарства (зміни до статтей 291, 48 та 56), а також щодо затвердження розрахункової лісосіки. Пропонується, що розрахункова лісосіка замість затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (Міндовкілля), буде затверджуватись центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (Держлісагентством), а Міндовкілля буде лише надавати погодження (зміни до статті 43 Лісового кодекса).
Законопроєктом також передбачено зміни до статті 29 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері лісових відносин», якими з повноважень відповідного органу виключається затвердження нормативів використання лісових ресурсів.
При цьому, у пояснювальній записці до законопроєкту авторами законопроєкту жодним чином не пояснено, яким чином позбавлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики (чи органу, що реалізує державну політику) у сфері охорони навколишнього природного середовища, відповідних повноважень сприятиме «ефективному управлінню лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах».
До питання про зміни до Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»
Витяг з порівняльної таблиці
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» | |
Чинна редакція | Пропозиції згідно ЗП 9516 |
Стаття 3. Сфера застосування оцінки впливу на довкілля … 2. Перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: … 21) усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду; | Стаття 3. Сфера застосування оцінки впливу на довкілля … 2. Перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: … 21) усі рубки головного користування, в межах фондів рубок головного користування, які визначаються лісовпорядкуванням; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду; |
3. Друга категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: … 2) сільське господарство, лісівництво та водне господарство: сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, будівництво меліоративних систем та окремих об’єктів інженерноїінфраструктури меліоративних систем; насадження лісу (крім лісовідновлювальних робіт) на площі понад 20 гектарів Відсутній | 3. Друга категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: … 2) сільське господарство, лісівництво та водне господарство: Сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, будівництво меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем; лісорозведення у природних зонах Українського полісся, Українських Карпат на площі понад 150 гектарів; Українського лісостепу на площі понад 100 гектарів; Українського степу та Гірського Криму на площі понад 50 гектарів; на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше; вирубування дерев і чагарників на площі понад 500 квадратних метрів у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства; |
ОВД та суцільні санітарні рубки
І дослідження ЕПЛ, і звіти інших природоохоронних організацій не раз демонстрували, що під виглядом суцільних санітарних рубок лісгоспи часто здійснюють комерційну заготівлю деревини в неексплуатаційних лісах, і процедура ОВД є ледь чи не єдиним механізмом, який дає можливість державі та громадськості оцінити реальну мету та наслідки таких рубок для довкілля. Саме завдяки відкритості процедури ОВД кожен охочий може впродовж ходу процедури на власні очі переконатися, чи дійсно ліс пошкоджено, і надати Міндовкіллю чи відповідному департаменту ОДА, в разі виявлення, докази протилежного, чим фактично зупинити незаконну суцільну санітарну рубку.
У Рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 29 вересня 2022 року «Про охорону, захист, використання та відтворення лісів України в особливий період», введеному в дію Указом Президента України від 29 вересня 2022 року № 675/2022, передбачено, серед іншого, з метою підвищення рівня екологічної безпеки, внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» стосовно перегляду розміру площ насадження лісу та санітарних рубок лісу в контексті застосування оцінки впливу на довкілля. Слід зазначити, що це рішення передбачає перегляд розміру площ, а не виключення суцільних санітарних рубок загалом. Яким чином виключення з-під оцінки впливу на довкілля, яка є одним з основних інструментів забезпечення екологічної безпеки, суцільних санітарних рубок сприятиме підвищенню рівня екологчної безпеки, є незрозумілим.
Додатково див. «Санітарна» хвороба українського лісу: https://texty.org.ua/d/2020/open_forestry/
ОВД та лісорозведення
У цьому контексті варто розглянути два аспекти, а саме географію і масштаби лісорозведення.
щодо першого, законопроєкт передбачає лісорозведення у природних зонах Українського полісся, Українського лісостепу та Українського степу
Натомість, стаття 82 Лісового кодексу України говорить про те, що лісорозведення здійснюється у спосіб, що забезпечує створення стійких до кліматичних змін лісів з високими захисними властивостями, з урахуванням недопущення інвазій чужорідних видів у природні екосистеми, а також забороняє здійснювати лісорозведення на степових ділянках. Згідно із пунктом 40 Правил відтворення лісів, лісорозведення не здійснюється на степових, лучних ділянках, болотах і біогалявинах.
Таким чином, пропоновані норми прямо суперечать чинному законодавству.
щодо масштабів лісорозведення, які на думку ініціаторів законопроєкту не потребують ОВД
Відповідна Директива ЄС про ОВД включає первинне заліснення до видів діяльності, що вимагають ОВД, але залишає за країнами-членами визначення відповідних порогових значень, або застосування процедури скрінінгу (визначення необхідності проведення ОВД) для кожного окремого проєкту. Керівництво ЄС Interpretation of definitions of project categories of annex I and II of the EIA Directive в якості прикладу кращої практики наводить країну-члена, де обов’язковій оцінці впливу на довкілля підлягає лісонасадження понад 20 га. В Литві ОВД вимагає первинне заліснення площею понад 1 га в міській місцевості та понад 10 га в сільській місцевості. Як вказують самі автори законопроєкту у пояснювальній записці, у Словаччині, при залісненні понад 5 га вимагається проведення скринінгу, а понад 10 га – обов’язкова ОВД.
Тому підхід, який базується на істотному збільшенні порогових значень для здійснення ОВД щодо лісорозведення не на підставі об’єктивного обґрунтування відсутності значних екологічних наслідків, а на бажанні не проходити ОВД, є хибним та суперечить європейському законодавству.
Не зрозумілою є диференціація порогових значень відповідно до поділу території України за природними зонами, яка включає ті території, які законодавством визначені як такі, на яких лісорозведення не може здійснюватись з огляду на необхідність збереження відповідних екосистем, наприклад, степ. Така позиція не відповідатиме Директиві та підходам, які застосовуються у країнах ЄС.
Слід зазначити що на рівні Європейського Союзу затверджений поділ на біогеографічні регіони, який закріплений у Директиві Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 року про охорону природних середовищ існування та дикої флори і фауни (Directive 92/43/EEC of 21 May 1992 on the conservation of natural habitats and of wild fauna and flora).
Створення ще одного поділу на природні зони для лісів лише для того, щоби збільшити порогові значення для непроходження ОВД лісорозведення, є не лише необґрунтованим, а й створить додаткове необґрунтоване організаційне та фінансове навантаження на Міндовкілля. Адже у законопроєкті зазначається, що «Поділ території України за природними зонами в розрізі територіальних громад встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері лісових відносин.» (Зміни до ст.1 Лісового кодексу).
Зміна виду використання земель
Відповідно до підпункту (d) пункту 1 Додатку ІІ Директиви з ОВД передбачено необхідність здійснення ОВД (EIA) щодо первинного заліснення та вирубки лісів з метою переходу до іншого виду використання земель (Англійською: (d) Initial afforestation and deforestation for the purposes of conversion to another type of land use).
Нова запропонована норма про «вирубування дерев і чагарників на площі понад 500 квадратних метрів у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства;» в повіній мірі не вирішує питання відповідності Директиві ЄС про ОВД. Автори законопроєкту помилково інтерпретують Директиву та звужують зміну виду використання земель до зміни цільового призначення земель, що не є тотожним. Більше того, автори визначають лише зміну цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства, натомість Директива, керівництва до неї та відповідна судова практика ЄС чітко визначають, що йдеться про «будь-яку зміну у використанні земель» (Див. наприклад Interpretation of definitions of project categories of annex I and II of the EIA Directive , сторінка 39). Слід зазначити, що Лісовим кодексом передбачено також переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель у цілях, пов’язаних з веденням лісового господарства (стаття 59 Лісового кодексу), а також у статті 19 Лісового кодексу зазначено, що постійні лісокористувачі мають право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.
Отже, зазначені випадки не охоплюватимуться пропонованою новелою. Відповідно, у разі прийняття пропонованих змін виникне прогалина та невідповідність вимогам Директиви ЄС про ОВД. У чинній редакції закону про ОВД, з урахуванням норм про суцільні санітарні рубки та насадження лісу, наявних прогалин і невідповідностей немає.
Таким чином, зміни запропоновані до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» законопроєктом 9516, призведуть до невідповідності Директиві ЄС про ОВД.
