Завершився фінальний день 30-ї зустрічі Робочої групи Сторін Оргуської конвенції
Третій, фінальний день 30-ї зустрічі Робочої групи Сторін Оргуської конвенції розпочався з продовження обговорення пропозиції Великої Британії щодо подальшого вдосконалення механізму дотримання вимог Конвенції.
У результаті дискусії сторони погодилися, що результати проведеного опитування будуть узагальнені у відповідному звіті та можуть стати основою для підготовки проєкту рішення, який розглядатиметься на дев’ятій сесії Наради Сторін. Водночас нова редакція документа передбачає, що таке рішення може переглянути попередні рішення Наради Сторін щодо механізму дотримання вимог та, за потреби, вимагатиме внесення змін до інших відповідних документів. Таку редакцію підтримали Європейський Союз та його держави-члени без шкоди для остаточних результатів опитування. Проте остаточні напрацювання залежатимуть від подальших переговорів.
Після цього учасники перейшли до третьої тематичної сесії, присвяченої доступу до правосуддя у питаннях охорони довкілля. У дискусії взяли участь судді різних країн, представники судових та правоохоронних органів, а також Ради Європи.
Під час обговорення наголошувалося, що екологічні злочини дедалі частіше набувають ознак організованої злочинності, що отримала назву «екомафія». В даному контексті учасники нагадали, що перша відповідна конвенція, розроблена ще у 1998 році, так і не набула чинності. Водночас у 2023 році в Рейк’явіку держави погодилися щодо необхідності посилення міжнародної відповідальності за екологічні злочини.
Відтак окрему увагу під час сесії приділили новим міжнародним правовим інструментам у сфері боротьби з екологічною злочинністю. Експерти представили нещодавно ухвалену Директиву ЄС 2024/1203 про захист довкілля засобами кримінального права, яка значно посилює кримінальну відповідальність за екологічні правопорушення, а також нову Конвенцію Ради Європи про захист довкілля засобами кримінального права. Ці документи формують сучасні міжнародні стандарти боротьби з екологічними злочинами, розширюють можливості міжнародного співробітництва та вимагають від держав посилення відповідальності, а також забезпечення притягнення винних осіб до відповідальності за екологічні злочини.
Експерти підкреслили, що сучасний підхід до реагування на екологічні правопорушення має бути орієнтований насамперед на відновлення довкілля. Якщо відновлення неможливе, мають застосовуватися механізми компенсації екосистемних послуг. При цьому санкції повинні бути суворими, а справи мають розглядатися швидко.
Окремо було відзначено, що розгляд екологічних справ вимагає спеціальних знань, адже встановлення причинно-наслідкового зв’язку часто є надзвичайно складним. Учасники наголосили на необхідності спеціалізованого навчання суддів, активного залучення експертів та міжвідомчої співпраці для забезпечення ефективного правосуддя.
Представниця Об’єднання прокурорів Сербії зазначила, що Конституція Сербії гарантує право на безпечне та чисте довкілля, однак попри наявність законодавчих гарантій до суду доходить відносно небагато екологічних справ. Вона наголосила, що ефективне «зелене правосуддя» неможливе лише завдяки якісній нормативній базі — необхідна тісна взаємодія між правоохоронними органами, судами, державними інституціями та громадськістю.
Також обговорювалися проблеми SLAPP-позовів, які використовуються для тиску на громадськість та екологічних активістів, а також необхідності правильної оцінки судами права громадськості на доступ до правосуддя, зокрема у транскордонних спорах.
Робоча група прийняла основні результати та рішення, представлені Головою на засіданні, і доручила секретаріату у консультації з Головою завершити звіт і включити ці прийняті результати та рішення до звіту про засідання.
