В липні 2026 року ЕПЛ провела робочу зустріч з бразилійськими адвокатами, які займаються документування та розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля в Бразилії.
За результатами обговорень, ЕПЛ вважає за доцільне виокремити такі основні напрямки (перспективи) співпраці між бразильськими та українськими правоохоронними органами:
Посилення співпраці щодо методів збору доказової бази знищення довкілля, зокрема використання дистанційних методів фіксування шкоди;
Обговорення всього спектру експертних та вимірювальних інструментів та установ, які використовуються у питаннях розслідування злочинів проти довкілля;
Фінансування експертиз, лабораторних аналізів та збору доказів на місцях;
Труднощі кваліфікації фактів завдання шкоди довкіллю, особливо під час збройних конфліктів та мирного часу;
Обмеження матеріально-технічного забезпечення правоохоронних органів;
Взаємодія органів слідства із судовою системою, громадськістю, академічними колами у справах щодо злочинів проти довкілля.
Щодо кроків для покращення правової відповідальності за шкоду довкіллю, то напрацьований ЕПЛ досвід та аналітика свідчать про те, що такі кроки мають бути здійснені як на законодавчому рівнях, так і на рівні покращення інституційної спроможності органів слідства (і не тільки), що беруть участь в розслідуванні фактів завдання шкоди довкіллю.
На законодавчому рівні це зміни до ст.441 ККУ (екоцид) в частині зменшення оціночних понять, відмежування екоциду від інших злочинів проти довкілля, які передбачені ККУ. Також перегляду і доопрацюванню підлягають і інші статті ККУ, які стосуються злочинів проти окремих елементів довкілля, а також повна зміна КпАП в частині адміністративних правопорушень, що стосуються довкілля, підвищення рівня штрафів, а також вирішення питання про обов’язок правопорушника усунути шкоду, пом’якшити наслідки правопорушення (чи злочину) , компенсувати збитки довкіллю, а також компенсувати витрати органів, які здійснювали мінімізацію шкоди, відновлення довкілля до такого стану, який існував до правопорушення. Інституційна спроможність важлива не тільки для правоохоронних органів, але і для органів державної екологічної інспекції, які часто перші попадають (чи виявляють) місце злочину чи правопорушення, і зобов’язані максимально повно оцінити масштаби впливів та обсяги шкоди. Також часто представникам органів прокуратури – юристам за фахом, важко розуміти межі доказової бази, які слід зібрати в злочинах проти довкілля. Також слід зняти інші обмеження, які стосуються механізмів збору доказової бази у злочинах проти довкілля, фінансових обмежень, та інших бар’єри. Такі дискусії з колегами з Бразилії, як спільні зустрічі в онлайн форматі, дозволяють нам зрозуміти краще, які у нас є прогалини в практиці розслідування злочинів проти довкілля, що є найдзвичайно важливим на сьогодні під час повномасштабної війни із рф.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Міжнародний фонд «Відродження» – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.
Сайт: www.irf.ua
Facebook: www.fb.com/irf.ukraine
