Корупційна історія комітетів Верховної Ради України освіжила в пам’яті нашої команди боротьбу з лобістськими проєктами законів, в які закладався «зелений» тариф на спалювання. Боротьба тривала протягом всього періоду роботи ВР 8-го скликанння. Згадаймо про деякі наші активності та аналіз шкоди від можливого запровадження «зеленого» тарифу на спалювання відходів в Україні. Нижче подаємо інформацію, яка ще має особливий відгомін сьогодні. Тут і позиція ЕПЛ, і РПР, та європейських інституцій та власне Представництва ЄС в Україні.
Що пропонував проєкт «Про ринок електричної енергії України»?
Після численних правок тут з’явилися нічим не обґрунтований й не коефіцієнтно не обрахований «зелений» тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електроенергію з побутових відходів. Тоді, в квітні 2017 року ми зауважили, що це за своєю суттю не відповідає національному та європейському законодавству.
У законопроекті не конкретизовано спосіб виробництва електроенергії з побутових відходів.
На виробництво електроенергії з біогазу, що утворюється при мікробіологічному розкладанні органічної складової твердих побутових відходів, згідно національного законодавства вже поширюється зелений тариф.
Якщо виробництво електроенергії вироблятиметься шляхом спалювання твердих побутових відходів, то на таке отримання енергії в Україні не може поширюватися зелений тариф з наступних підстав:
В Україні відсутні підприємства для екологічно безпечного спалювання твердих побутових відходів. А контроль за викидами складних органічних речовин (діоксинів, фуранів, поліароматичних вуглеводнів) на державному рівні не здійснюється…
Проте, часто на ці та інші аргументи у парламенті заплющували очі й проєкт доопрацьовувався далі й набував ще більших ознак «монстру».
Європейські практики
За деякий вас активно почали викладати свої міркування на печерні наміри виробництва електроенергії європейські екологи та політики.
Зокрема, восени 2017 року з’явився лист-звернення до голови Верховної Ради Андрія Парубія та Міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака від організацій «Нуль відходів Європа», Європейського екологічного бюро та МБО «Екологія-Право-Людина».
З-поміж іншого у листі відзначалося:
«Запропоновані правки не відповідатимуть, як вимогам ЄС щодо політики відходів та відновлюваної енергетики, які Україна має запровадити у вітчизняному законодавстві, так і не сприятимуть створенню належного механізму поводження з відходами в Україні за принципом циркулярної економіки з таких підстав:
Отримання енергії з твердих побутових відходів Європейським Союзом згідно Директиви 2009/28/ЄС не підлягає стимулюванню (заохоченню) державою (тобто «зелений» тариф для таких цілей не діє!)
2. Натомість згідно цієї ж Директиви 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел, країни повинні підтримувати вироблення енергії виключно з відновлюваних джерел енергії.
Побутові відходи лише частково відносяться до відновлюваних джерел енергії і відновлювані складові (папір, харчові відходи) становлять значно меншу частку енергії при спалюванні, аніж такий вид відходів на основі викопного палива, як пластик. Таким чином, спалювання змішаних відходів, які включають значну частину продуктів переробки нафти та газу, у тому числі пластик, веде до збільшення викидів парникових газів в атмосферу, а отже таким чином це є непряме спалювання викопного палива).
Офіційна позиція ЄС
Її висловив у грудні 2017 року Жан Франсуа Море, керівник сектору довкілля Представництва ЄС в Україні, під час круглого столу з цієї проблематики.
«Тепер, коли в Україні прийнята Національна стратегія поводження з відходами, на часі думати про її реалізацію в Україні. Потрібні системні зміни і важливо проаналізувати за і проти усіх опцій. Підхід ЄС до поводження з відходами базується на піраміді відходів, де спалювання є останньою бажаною версією перед захороненням. Застосування «зеленого» тарифу на спалювання відходів може сприяти його стимулюванню у порівнянні з іншими пріоритетами, які стоять вище у піраміді поводження з відходами (запобігання утворенню, повторне використання, переробка), які повинні мати пріоритет. Таким чином ЄС виступає проти принципу «зеленого» тарифу для спалювання відходів», – сказав Жан Франсуа Море.
Ні псевдозеленому коридору для виробників енергії з відходів!
Так, поступово позиція ЄС та української громадськості набувала розголосу й активні прихильники-лобісти законопроєкту трохи принишкли.
Натомість ми й надалі акцентували увагу на тому, що «зелений» коридор підприємствам без досвіду, власного капіталу, систем очищення димових газів не можна надавати.
Враховуючи численні факти, позиції та обґрунтування, враховуючи обраний 2014-го року Україною проєвропейський шлях, закликаємо народних обранців заради здоров’я нашої нації не приймати «брудного» для довкілля закону. А тим народним депутатам, які дуже вболівають за «брудну» країну, ми радимо стимулювати безвідходні технології, вкладати кошти у технології з сортування, повторного використання, переробки, анаеробного зброджування побутових відходів та когенерації енергії.
Позиція Мінприроди: голову в пісок?
На той період (початок 2018 року), Мінприроди розробило план імплементації європейських директив згідно з Угодою про асоціацію, зокрема трьох директив, що стосуються відходів. В основній рамковій директиві ЄС про відходи спалювання відходів не є у пріоритеті. Україна також підписала Паризьку угоду, а згідно рекомендацій Європейської комісії від 26 січня 2017 р., країни, що підписали Паризьку угоду, повинні сприяти декарбонізації економіки, зокрема зменшувати спалювання відходів, яке суттєво впливає на зміну клімату.
Але ніхто з посадовців міністерства не висловлювався щодо законопроєкту.
«Громадськість закликає Мінприроди усвідомити свою місію і завдання у сфері захисту довкілля і докласти усіх зусиль до недопущення запровадження зеленого тарифу на спалювання відходів, – закликала МБО «Екологія-Право-Людина» в одній зі статей. – Вимагаємо оприлюднити на веб-сторінці Мінприроди чітку офіційну позицію профільного органу щодо запровадження зеленого тарифу на спалювання відходів і своїми діями не заплямувати імідж України перед Європейською спільнотою».
«Вимагаємо відхилити закронопроєкт…»
Незабаром свою доволі гучну заяву оприлюднила група Охорони довкілля Реанімаційного Пакету Реформ (РПР).
Хто пам’ятає ті часи, той знає, що тодішня влада через скрегіт зубів, отримавши раз-другий «чарівного копняка» від «наших західних партнерів», давала відкоша відверто лобістським ініціативам, що мали на меті задовольнити апетити деяких фінансових груп. Так було не завжди, але гра вартувала свічок і громадськість могла широким наступом, планомірно добиватися своїх цілей…
Отже, експерти групи Охорона довкілля Реанімаційного Пакету Реформ закликали:
«Народних депутатів відхилити Проект закону № 4835-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії” як такий, що не відповідає європейським стандартам і несе ризики для довкілля;
Міністерство екології прискорити роботу щодо імплементації Директив ЄС у сфері управління відходами та промислових викидів, розробивши системні, а не фрагментарні, зміни до законодавства.
Прийняття цих законів має відбуватися з дотриманням всіх вимог до законодавчого процесу та із залученням усіх зацікавлених сторін на основі Національної стратегії управління відходами».
Останній постріл лобістів – холостий
Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України спільно з Українським союзом промисловців і підприємців 15 лютого 2018 року провели круглий стіл «Використання твердих побутових відходів як джерела енергії для виробництва теплової та електричної енергії в Україні».
Захід мав продемонструвати силу прихильників «зеленого» тарифу. Але насправді це була їхня лебедина пісня…
Документ часто з’являвся у порядку денному: майже 30 разів! До голосування законопроєкту справа так і не дійшла. І тут, звичайно, свою позитивну роль відіграли депутати, що опонували такому методу виробництва електроенергії. Їх було не багато, але вони були згуртовані й розуміли наслідки ухвалення законопроекту.
У 2019 році документ було відкликано.
Що б ми отримали в підсумку?
Десятки і сотні установок, які б з’явилися у кожному районному центрі і спалювали б усі відходи за пільговим тарифом, без контролю над викидами. Спалювали б усе, що не так лежить, усе, що знайшов би власник установки на сміттєзвалищі, в полі, чи на чиємусь городі…
