Женева, ООН, МОР8 Оргуської конвенції. День 1-2

17-18 листопада 2025р. в Женеві в рамках наради сторін Оргуської конвенції відбулися окремі заходи, присвячені якості національних звітів країн щодо впровадження вимог Оргуської конвенції та огляду т. зв. “тіньових звітів” неурядових організацій, які підготовлені як альтернативи до урядових звітів країн. У своїх звітах громадськість могла виокремити ті, часто саме практичні проблеми із впровадженням вимог конвенції, про які “мовчать” офіційні звіти країн.

Представник із Білорусії розповів про повне знищення громадянського суспільства в Білорусії та про сумні реалії роботи екоактивістів без Оргуської конвенції. Екологічні захисники переслідуються правоохоронними органами, всі незалежні екологічні НУО припинили свою роботу, а участь громадськості дуже обмежена через відсутність організаційної підтримки та ефективного доступу до інформації. 

Представник Боснії і Герцеговини вказав на проблеми із доступом до екологічної інформації в цій країні. Ігнорування інформаційних запитів та низька спроможність посадових осіб надавати екологічну інформацію, тривалі судові процеси та відсутність інформації щодо проєктів, які представляють суспільний інтерес є системними проблемами у виконанні вимог Оргуської конвенції в цій країні. Відсутність співпраці між владою та громадськістю є серйозним викликом.

Представники Німеччини вказали на формальний підхід уряду Німеччини до підготовки національного звіту у 2025 р. та зазначили про відсутність опису практичних заходів з впровадження конвенції, а лише описи законодавчих основ та змін.

Представниця Центру соціальної справедливості з Грузії звернула увагу на серйозні репресії громадськості з боку уряду за екологічний активізм, зокрема робота центру, де вона працює, заблокована через блокування рахунків організації. Найбільш важливі рішення, що впливають на довкілля, приймаються без участі громадськості, інвестиційні угоди залишаються засекреченими. Екологічне судочинство майже не існує, оскільки судові засідання не призначаються судами й екологічні справи “зависають” у судах. У цей час екологічні активісти піддаються кримінальним переслідуванням, наклепам та очорненням та іншим формам залякування. Зберігаються загальні авторитарні тенденції, і ситуація навіть погіршується.

В Угорщині чинний уряд не вважає важливим впровадження Оргуської конвенції. Жодна з урядових структур не спромоглася підготувати національний звіт про стан впровадження Оргуської конвенції в Угорщині. Конвенція не входить в порядок денний чинного уряду.

Ольга Мелень-Забрамна з ЕПЛ наголосила на тих викликах, які з’явилися у зв’язку з воєнними діями в Україні та тих досягненнях, які в більшості пов’язані з євроінтеграційним курсом України. Проте, проблеми із дотриманням деяких положень Оргуської конвенції залишаються, оскільки не завжди інформаційні запити про доступ до екологічної інформації задовольняються в повному обсязі, процедура ОВД отримує нові відступи та скорочення тривалості громадських обговорень, а адміністративний спосіб оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів влади майже відсутній. Також українські суди бояться приймати рішення про забезпечення позову у справах, що стосуються довкілля, а громадськість не звільнена від сплати судового збору у справах щодо захисту довкілля.

Представники Каспійського регіону також розповідали про нову скоординовану боротьбу за Каспійське море, яке зменшилося майже на одну третю, а популяція осетрових та морських котиків зменшилися на 90 %. Однією із проблем для цього моря є забруднення, що викликане видобуванням нафти. Представники громадськості Казахстану створили дорожню карту для захисту Каспійського моря, і в рамках цієї карти вирішили притягнути бізнес до відповідальності за забруднення моря. Для цього вони намагалися отримати доступ до угод про розподіл продукції, укладених урядом Казахстану із нафтовими компаніями. Такі угоди уряд визнав конфіденційними, тому доступ до них було закрито громадськості. Було подано позов до адміністративного суду, і суд відмовив в задоволенні позову через те, що відносини по доступу до інформації між НУО та Міненергетики не є публічними, а відмова не є адміністративним актом, тому таку відмову не можна оскаржувати в адміністративному суді. Таку позицію суду було підтримано апеляційним та касаційним судом. Тому скаржник звернувся до Комітету з дотримання Оргуської конвенції і очікує на рішення по суті.

Також на на зустрічі Сторін Оргуської конвенції багато разів згадувалося про ратифікацію Україною поправки до Оргуської конвенції, яка стосується ГМО, і яка більше 20 років чекала на необхідну кількість ратифікацій, щоб вступити в силу. Тому, ратифікація Україною стала вирішальною і принесла новий виток в житті Оргуської конвенції. З цього приводу, представник України повідомив про нові законодавчі акти, що були прийняті щодо регулювання діяльності із ГМО (Закон “Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції” (2023), а також про плани запустити державний реєстр ГМО.

Представники ЄС вказали про те, що вони вже давно впровадили поправку до Оргуської конвенції, що стосується ГМО, через прийняття Директиви 2001/18/ЄС про навмисне вивільнення ГМО у довкілля, оновлену у 2021 році. https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2001/18/oj/eng.

Не обійшлося і без неприємних сюрпризів в перший день, оскільки представники Великої Британії попросили не приймати рішення на Нараді Сторін щодо дотримання Британією вимог Оргуської конвенції, яке мало б підтримати висновки Комітету з дотримання Оргуської конвенції у справі ACCC/C/2017/150 проти Британії. https://unece.org/sites/default/files/2025-11/ECE.MP_.PP_.2025.43.E.pdf Справа стосується участі громадськості в прийнятті закону про вихід із ЄС, чим було порушено ст. 8 Оргуської конвенції. Велика Британія просила відтермінувати схвалення висновків і рекомендацій Комітету із дотримання у цій справі, оскільки такі висновки були прийняті комітетом лише в жовті 2025 року, тому держава не мала можливості з ними ознайомитися до їх затвердження Нарадою Сторін в листопаді 2025 року. За Британією представник ЄС також заявив про те, що рішення Комітету з дотримання щодо них також не можуть бути затверджені на цій Нараді Сторін, з тих же мотивів. Так, йдеться про справу проти ЄС ACCC/C/2015/128, яка стосується неможливості оскарження громадськістю рішень Єврокомісії про надання державної підтримки і відтак порушення ст. 9 (3,4) Оргуської конвенції. Після гарячих дискусій, було досягнуто компромісу: з порядку денного Високого сегменту Наради Сторін 20.11.25 р. буде виключено лише рішення щодо справи проти Великої Британії. Всі інші висновки та рекомендації Комітету з дотримання по іншим справам проти Болгарії, Вірменії, Австрії, Чехії, Нідерландів, України та ще низки інших країн будуть розглянуті та підтримані рішеннями Наради сторін Оргуської конвенції

Очікуйте на репортаж щодо третього дня Наради Сторін та важливих компромісів.