10 грудня 2024р. у м. Женева відбулася дев’ята сесія Наради Сторін Конвенції Еспо та п’ята сесії Наради Сторін Протоколу СЕО. У рамках даного засідання схвалено Женевську декларацію, підготовлену органами Конвенції Еспо та із врахуванням доповнень інших учасників.
Найбільш важливим пунктом Декларації для нас є п.1, в якому наголошено на важливості Конвенції та Протоколу про СЕО, як інструментів екологічного управління, в процесі зеленої відбудови України та підготовки до такої з точки зору процесів планування, участі громадськості та оцінки планів та проєктів для гарантування їхнього зеленого фінансування та дотримання ними довкіллєвих умов та сталого містобудування.
Також важливо, що декларація не оминула питання впливу війни на довкілля в Україні та за її межами. Так, у декларації наголошено на серйозності шкоди, що завдається населенню, довкіллю та економіці України агресором. Широкий вплив на довкілля продовження агресії також включає транскордонний вплив, який завдається через забруднення повітря, вод та ґрунтів, втрату біорізноманіття. Також війна збільшила ризики ядерних аварій із далекосяжними наслідками. В декларації згадуються і побічні наслідки війни в Україні, що відчуваються у всьому світі – починаючи від енергетичної кризи, зміни клімату і багатьох інших. Білорусія усунулася від підтримання цієї декларації в частині війни в Україні.
На жаль рф не є стороною Конвенції Еспо, і Протоколу по СЕО, хоча підпис під конвенцією росія поставила у 1991 році. Тому, вплив на агресора через органи конвенції Еспо чи положення цієї конвенції є неможливим. Проте нам важливо, що є консенсус на міжнародному рівні щодо завдання війною транскордонної шкоди елементам довкілля. І ще було б корисно мати згадку в Женевській декларації про порушення державою агресором норм міжнародного права через такі дії на території України, що полегшить подальше притягнення агресора до відповідальності за шкоду, завдану довкіллю.
В інший частині Декларації надавався звіт про важливість та проєкти для просування застосування Конвенції Еспо та Протоколу про СЕО державами для своїх проєктів, що безперечно буде спряти і сталому розвитку, і впровадженню цілей сталого розвитку, і принципів кругової економіки, а також вказувалося на важливості синергії цих міжнародних угод із іншими угодами в сфері біорізноманіття, управління та захисту водних об’єктів, тощо. Також держави заохочуються до приєднання до Конвенції Еспо та Протоколу про СЕО для розширення географічного діапазону застосування цих інструментів у світі. Наостанок, піднято проблему неналежного фінансування діяльності органів Конвенції Еспо, що зумовлена тривалою невідповідністю добровільних внесків держав-сторін конвенції та протоколу тим перевагам, які вони отримують через участь в механізмах Конвенції Еспо та Протоколу про СЕО, оскільки ряд країн отримали тривалу допомогу у вигляді тренінгів, експертної допомоги від органів Конвенції Еспо на підвищення рівня імплементації Конвенції та Протоколу на національному рівні. Тому, без нагального надходження фінансування секретаріат конвенції Еспо не зможе справлятися з викликами глобалізації Конвенції та Протоколу.
