Відразу два підприємства на Київщині планують видобувати пісок в акваторії Канівського водосховища (руслі Дніпра), неподалік сіл Вишеньки, Гнідин та Проців у Бориспільському районі на Київщині. Велика кількість ділянок, намитих під будівництво котеджних містечок навколо цих сіл не дає сумнівів, що запланований видобуток піску продовжить знищення природних заплавних територій лівобережної Київщини.
Проте, окрім використання піску, порушенням законодавства стане і сам його видобуток. Цей факт встановили екологи МБО «Екологія-Право-Людина» під час моніторингу «Реєстру оцінки впливу на довкілля» http://eia.menr.gov.ua.
Згідно з даних Реєстру оцінки впливу на довкілля ТОВ «Форватер плюс» планує розробку західної ділянки родовища «Конча-Заспа» на південь від о. Дикий, а ТОВ «Славутичбудпостач» – розробку східної ділянки того ж родовища.
В обох випадках випадках йдеться про неабияке порушення природоохоронного законодавства. По-перше, територія кар’єрів є цінними нерестовищами рибного населення Канівського водосховища там місцем оселення колоніальних птахів водно-болотного комплексу. Саме для охорони цих природних нерестовищ, Рішенням Київської обласної ради від 02.02.1999 року був створений іхтіологічний заказник «Процівський» площею 563 га, що вважається найціннішим нерестовищем в Канівському водосховищі. До цього часу це єдиний іхтіологічний заказник в області.
По-друге, заплановані «кар’єри» в акваторії водосховища щонайменше межують із вказаним заказником, і з великою вірогідністю, перекриваються з ним. Специфіка видобутку піску в руслі р. Дніпро полягає у тому, що на обраній ділянці мілководдя (наприклад глибини в цій ділянці коливаються в межах 2-4 метрів) в дні, за допомогою земснаряду виривається воронка завглибшки 20-30 метрів. Далі, протягом багатьох років, земснаряд лише відкачує пісок з дна воронки, а він природним чином продовжує зсипатись туди з навколишніх ділянок дна. В результаті, у воронку сповзають колосальні площі прилеглих частин дна. Саме таким чином для намиву ділянок «Конча-Заспи» з іншого берега Дніпра, за допомогою земснаряду, що стояв в акваторії за 300 метрів від берега, було вичерпано (!) третину площі острова Ольжин, що буквально сповз у воронку разом із деревами.
Сповзання піску до підводної воронки призводить до того, що акваторія замулюється від збовтування придонних відкладів. Наслідками такого замулення стає втрата кормової бази та загибель молоді риби, прискорене прогрівання, цвітіння та гниття води у водосховищах у літній період.
Тож розробка двох названих «родовищ» піску в Канівському водосховищі замулить основне нерестовище в регіоні, в тому числі призвівши до безпосередньої загибелі молоді риби, для збереження якої був створений заказник. Крім того, сам заказник сповзатиме до «кар’єру», тобто фактично видобуватиметься пісок з самого заказника.
Крім того, вся територія водосховища 18.11.2016 року була включена до Смарагової мережі Європи, що вимагає враховувати при плануванні будь-якої діяльності наявність всіх видів флори і фауни, які охороняються на цій території резолюцією 6 Бернської конвенції.
Згідно статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, – уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Керуючись вищенаведеним ЕПЛ вважає необхідним, аби в «Звітах з оцінки впливу на довкілля» щодо діяльності обох товарситво були проведені наступні дослідження та наведена інформація :
У зв’язку із входженням території до складу Смарагдової мережі Європи, як вплине діяльність на кожен з видів та оселищ, зазначених у Стандартній формі даних смарагдового сайту, затвердженій Радою Європи 16.11.2016 року?
Чи відповідає дана форма діяльності вимогам законодавства України про екомережу? Зокрема необхідно врахувати як режим використання об’єктів національної екомережі, затвердженої Верховною Радою України, так і Регіональну схему екомережі Київської області, що затверджена Київською обласною радою в 2016 році.
Чи наявні на місці планової діяльності види флори та фауни, занесені до Червоної Книги України та регіонального переліку рідкісних видів Київської області?
Чи вплине видобуток на збереження берегової лінії та рельєфу дна в межах заказника місцевого значення «Процівський»?
Чи наявні на місці планової діяльності види флори та фауни, що охороняються згідно Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) та інших міжнародних угод ратифікованих Україною?
В який період проводились дослідження наявності популяцій вищезгаданих видів рослинного та тваринного світу.
Повідомлення про це у встановлений строк ЕПЛ надіслали до Департаменту екології Київської ОДА на електронну адресу, зазначену у повідомленні про початок процесу оцінки впливу на довкілля.
Проте на заваді пройти передбачений законодавством шлях ОВД встала неочікувана обставина. Через несплату послуг хостингу веб-сайт Департаменту включно із адресами підрозділів, перестав існувати. Надіслати зауваження до будь-якої заяви про ОВД наразі можливо лише за допомогою паперового поштового відправлення. Повторна підготовка і відправка звернень для багатьох небайдужих громадян суттєво загрожуватиме прийняттю до розгляду таких пропозицій. Зокрема, на адресу ЕПЛ вже надійшло не одне повідомлення від обласних департаментів екології та природних ресурсів про те, що пропозиції до обсягу звітів з ОВД надійшли із запізненням і тому не будуть враховані.
