Громадські організації природоохоронного спрямування занепокоєні прийнятою 1.03.24р. редакцією Постанови КМУ «Про затвердження Технічних вимог до експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів» №229, яка не тільки ставить під загрозу довкілля, створює серйозні ризики для здоров’я жителів, а також створює перешкоди в наближенні законодавства України до європейських директив у вказаній сфері. Вказані Технічні вимоги дуже поверхово апроксимують положення Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його контролю), яка дуже детально регулює не тільки дозвільну процедуру для таких об’єктів, але і технічні вимоги до поводження з залишками від спалювання, контролем та моніторингом впливів на довкілля від таких установок, параметри безпечної експлуатації спалювальних установок, граничними нормами викидів та вмісту забруднюючих речовин в стічних водах.
Під час громадського обговорення проєкту Постанови КМУ №229, що був опублікований 18.09.2023 року на офіційній інтернет сторінці Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (надалі – Міндовкілля), нечисленні коментарі від громадськості були поверхово враховані (пропозиції від Громадської Спілки “Український Альянс Нуль Відходів”), а пропозиції від МБО “Екологія – Право – Людина” Міндовкілля не отримало. Пропозиції були сформульовані на основі Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його контролю) (надалі – Директива 2010/75/ЄС), тому врахування таких пропозицій було критично важливо для забезпечення екологічної безпеки таких установок.
Тому, екологічна громадськість занепокоєна недоліками нормативно-правового регулювання технічних вимог до установок, що будуть спалювати безпечні та небезпечні відходи, і вимагає внесення змін до Постанови КМУ «Про затвердження Технічних вимог до експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів» №229, а саме змін в регулювання таких аспектів функціонування спалювальних установок:
Нормування викидів, моніторинг і контроль викидів сміттєспалювання
Директива ЄС про промислові викиди 2010/75/ЄС у статті 46 деталізує систему контролю викидів, а також встановлює нормативи гранично допустимих викидів. Так, встановлюються середньодобові значення гранично допустимих викидів для найбільш поширених забруднюючих речовин (мг/Нм-3), важких металів (біля 12 речовин), та значення гранично допустимих викидів (у нг/Нм-3) діоксинів та фуранів. В постанові відсутні специфічні вимоги до контролю і моніторингу викидів та скидів від установок спалювання, також відсутні нормативи гранично допустимих викидів для установок спалювання. Важливо зазначити, що в Україні регулювання викидів діоксинів і фуранів відсутнє, тому найбільш небезпечні забруднюючі речовини не будуть підлягати нормуванню.
Також відсутня пряма норма про обов’язковість експлуатації установок із наявними автоматизованими системами вимірювання викидів, адже за відсутності таких систем буде неможливо і контролювати викиди та змусити оператора установки зупинити її експлуатацію, якщо протягом більше як 4 години поспіль будуть фіксуватися перевищення значень гранично допустимих викидів.
Врегулювання поводження із рідкими залишками спалювання
У Технічних вимогах не вирішено питання поводження із рідкими залишками від спалювання, адже згідно з Національним переліком відходів, водні рідкі відходи від оброблення (очищення) газів та інші водні рідкі відходи під час спалювання відходів є небезпечними відходами. За якісної системи очистки видиків такі відходи будуть утворюватися на установках спалювання відходів, і слід убезпечити довкілля від зливання таких відходів в каналізаційну мережу. Звичайно, що детальні умови поводження з такими стічними водами повинні бути відображені в дозволі на експлуатацію такої установки, а в ЄС це врегульовано в інтегрованому довкіллєвому дозволі. Поки в Україні законодавство щодо інтегрованого довкіллєвого дозволу не прийнято, існуючі дозвільні процедури мають убезпечити довкілля від негативного впливу таких стічних вод. Директива ЄС про промислові викиди 2010/75/ЄС деталізує умови скиду у водне середовище стічних вод, що виникли в результаті очищення відхідних газів, та деталізує допустимі концентрації забруднювальних речовин у таких очищених стічних водах по 11ьох забруднюючих речовинах, які включають і діоксини та фурани, а також інші найбільш шкідливі забруднюючі речовини.
Поводження із шлаками та/або золою від спалювання
П. 22 Постанови КМУ №229 передбачає можливість використання шлаків та/або золи, що утворюються в результаті спалювання відходів, під час будівництва доріг або для пересипки шарів відходів на полігонах. Це суперечить, зокрема, стандартам ЄС, оскільки зола та шлак мають властивості, що роблять їх небезпечними. Зола і шлак потребують певної стабілізації перед їхнім застосуванням у будівництві чи захороненні.
Необхідність регулювання роботи і мобільних установок
Постанова КМУ №229 поширює свою дію лише на стаціонарні установки спалювання, і зовсім не регулює питання щодо мобільних установок. Однак проєкт Постанови, опублікований 18.09.2023 року на офіційній інтернет сторінці Міндовкілля, містив положення про поширення дії Постанови і на мобільні установки, та з невідомих причин відсутній у вже затвердженій Постанові КМУ №229. У зв’язку з цим виникає ризик функціонування мобільних установок спалювання без належного нормативного регулювання. Це суперечить і Директиві 2010/75/ЄС, яка передбачає, що установки спалювання включають усі лінії спалювання або сумісного спалювання, без встановлення винятків для мобільних установок спалювання.
Відсутність згадки про НДТМ
Технічні вимоги не містять згадки про необхідність застосування НДТМ для установок зі спалювання відходів, адже в ЄС вже давно розроблені BREF for Waste Incineration, які містять вимоги до поводження з рідкими залишками, золою, викиди у водні об’єкти, енергоефективність тощо.
Дуже шкода, що прийняття закону про інтегрований довкіллєвий дозвіл відкладається. Тому і нова дозвільна процедура європейського зразка для спалювальних установок не буде застосовуватися ще тривалий час. За чинної дозвільної системи такі дозволи як дозвіл на викиди та дозвіл на спецводокористування, дозвіл на здійснення операцій із оброблення відходів не можуть гарантувати дотримання вимог, які передбачені в ст.44 Директиви 2010/75/ЄС.
У Звіті врахування пропозицій громадськості Міндовкілля зазначило, що «детальна регламентація та нормативне регулювання діяльності установок зі спалювання відходів та установок сумісного спалювання відходів буде передбачено наказом Міндовкілля «Про затвердження Правил технічної експлуатації установок спалювання та установок сумісного спалювання відходів». Однак відповідно до Плану діяльності Міндовкілля з підготовки проєктів регуляторних актів на 2024 рік, опублікованого на офіційній інтернет сторінці Міндовкілля, вищевказаний наказ не внесений до цього Плану.
Враховуючи, що Постанова КМУ № 229 набирає чинності 05.09.2024 року, а Правила технічної експлуатації установок спалювання та установок сумісного спалювання відходів ще не розроблені, виникають серйозні застереження щодо належного функціонування установок зі спалювання та сумісного спалювання в Україні без чітких детальних вимог.
Як наслідок, установки спалювання та сумісного спалювання будуть експлуатуватись за умов дотримання загальних поверхневих вимог, не забезпечуючи при цьому належного захисту довкілля та здоров’я людини, – виникають ризики відсутності дій по запобіганню викидам у повітря, води та ґрунти або, якщо це неможливо, скорочення, а також по запобіганню накопиченню відходів. До того ж, неналежний контроль викидів створює ризики шкідливого впливу на здоров’я населення, особливо тих, які проживають(-тимуть) поблизу установок спалювання та сумісного спалювання відходів. Детальніше про негативний вплив сміттєспалювання на довкілля можна дізнатися за посиланням.
Вважаємо, що поверхневий підхід регулювання технічних вимог до установок спалювання та сумісного спалювання відходів відповідно до затвердженої Постанови КМУ №229 не відповідає Директиві 2010/75/ЄС.
Враховуючи вищенаведене, нижчевписані представники громадськості вимагають від Міндовкілля ініціювати внесення змін до Постанови КМУ «Про затвердження Технічних вимог до експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів» №229 від 1.03.24р., які будуть відповідати вимогам Директиви 2010/75/ЄС.
Звернення підписали:
Софія-Юлія Сидоренко, ГС “Український Альянс Нуль Відходів”
Олена Кравченко, МБО “Екологія – Право – Людина” (ЕПЛ)
Анна Прокаєва, ГО “Нуль Відходів Харків”
Наталія Пасенко, ГО “Екологічні новини”
Демидюк Катерина, ГО “Нуль відходів Луцьк”
Наталя Гаєцька, ГО “Маріуполь Нуль Відходів”
Машкова Ольга, ГО “Екологічні новини”
Анастасія Мартиненко, ГО «Суспільство Зіровейст»
Іванна Трофименко, ГО “ЧИСТО.ДЕ”
Степан Кушнір, ГО “Хмельницький енергетичний кластер”
Іван Калоша ГО “Запоріжжя без сміття”
Анна Скок, ГО “Збережи Дніпро”
Ганна Гопко, ГО “Мережа захисту національних інтересів “АНТС”
Микола Скиданюк, ГО “Наш Дім – Манява”
Микола Рябика, ГО “Плато”
Світлана Слесаренок ГО «Чорноморський жіночий клуб»
Олег Перегон, ГО Зелений Фронт Харків
Олександр Степаненко, ГО “Екологічно-гуманітарне об’єднання Зелений Світ
Дмитро Карабчук, ГО “ЛІіС”
Олег Рубель, ГО «Інститут еконологіі»
Іван Русєв, ГО “Відродження природної спадщини”
Галина Проців, ГО «Екологічний клуб «Край»
Леся Лойко, ГО ФОРЗА
Євгенія Микитянська, ГО УЕК “Зелена Хвиля”
Юлія Котельнікова, ГО Центр Демократичного Розвитку Молоді “Синергія”
Оксана Станкевич-Волосянчук, ГО “Екосфера”
