Громадянська війна в Бурунді (21 жовтня 1993 – серпень 2005) — збройний конфлікт між етнічними групами тутсі й хуту. Війна спалахнула після перших у країні із часів здобуття незалежності від Бельгії 1962 року багатопартійних виборів і формально завершилась тільки після того як П’єр Нкурунзіза обійняв посаду президента у серпні 2005 року. У війні загинуло близько 300 тисяч людей.Походження тутсі й хуту донині залишається незрозумілим, але європейські колонізатори (спочатку німці, а потім і бельгійці) закріпили перевагу тутсі над хуту, як у майновому, так і у політичному сенсі. Надання Бурунді незалежності не змінило політичної картини.
Вже 1966 року Мішель Мічомберо усунув монархію та встановив у Бурунді президентську республіку. Далі були 25 років правління військових режимів тутсі. Останній із військових переворотів відбувся 9 вересня 1987 року. Його очолив майор П’єр Буйоя. Намагаючись розпочати національний діалог, Буйоя провів низку реформ, спрямованих на зниження контролю над ЗМІ. Але замість діалогу ці реформи зародили серед хуту сподівання на послаблення й подальше падіння влади тутсі, що призвело до зростання міжетнічної напруженості. На півночі країни сталось кілька локальних повстань хуту проти місцевих керівників-тутсі, під час яких сотнями вбивали місцевих тутсі. Буйоя відрядив на придушення заколотів армію і війська убивали хуту тисячами.