Чи відомо вам, які підходи до управління відходами застосовуються в Європейському Союзі, й які незабаром повинні запрацювати в Україні?
Практика Євросоюзу
Основні кроки в порядку їхньої бажаності та безпечності для довкілля відображені в ієрархії поводження з відходами, що містяться в Директиві ЄС про відходи від 19 листопада 2008 р. Вона виглядає так:
- Запобігання.
- Підготовка до повторного використання.
- Переробка.
- Інша утилізація (напр. відновлення енергії).
- Ліквідація (захоронення) відходів.
Чому важливі ці сходинки у такій послідовності? Чим ефективнішими будуть перші три кроки поводження із відходами, тим менше відходів спалюватиметься і потраплятиме на сміттєзвалища. Отже політика держави та окремих населених пунктів у сфері відходів має рівномірно охоплювати всі сходинки, а не зосереджуватися на останній.
Про роль шкідливої споживацької звички
Сьогодні дуже мало людей замислюються про те, скільки відходів ми продукуємо щодня і куди вони попадають після того, як ми їх викидаємо. А ще менше задумуються над тим, як можна цю кількість відходів зменшити. Такі кроки не потребують великих матеріальних чи часових витрат. Просто потрібно частіше міркувати над своєю поведінкою та споживацькими звичками.
Фото із сайту: http://robgreenfield.tv/trashme/
Як відомо, станом на сьогодні в Україні 95% відходів попадають на сміттєзвалища і продовжують своє життя там, забруднюючи воду, ґрунти та повітря, шкодячи нашому здоров’ю. Сміттєзвалища продовжують захоплювати все більші і більші території. А сміття в свою чергу дедалі більше захоплює життєвий простір людини. Однак причиною появи цих відходів є сама людина. Тому одне з головних завдань, яке стоїть перед свідомими громадянами та бізнесом, – зменшити кількість відходів, що попадають на сміттєзвалище. Європейський досвід радить нам: запобігайте!
Попередження утворення відходів є найпростішим та найбажанішим способом управління відходами. Саме запобігання утворенню відходів займає першу сходинку у поводженні з відходами. Згідно з Директивою ЄС про відходи, запобігання утворенню відходів може відбуватися шляхом:
– зменшення кількості відходів,
– зменшення несприятливого впливу відходів на довкілля та здоров’я людини
– або ж через зменшення вмісту шкідливих речовин у матеріалах та продуктах.
Згадана Директива вимагає від держав розробки та прийняття Національних програм запобіганню утворенню відходів, яка має містити цілі із запобігання утворенню відходів, заходи із запобігання, їхні кількісні та якісні критерії.
Запобігання – понад усе!
В нашій державі діє Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року. У ній передбачені окремі заходи з запобігання утворення відходів. Для цього заплановано створення мережі центрів запровадження більш чистих виробництв (технологій) для мінімізації обсягів утворення відходів, прийняття нормативно-правових актів щодо запровадження екодизайну товарів для споживання, які довше функціонуватимуть та будуть більш пристосованими до повторного використання чи утилізації, у тому числі шляхом перероблення, зменшення обсягів використання первинної сировини. Також держава може запровадити і економічні механізми, що стимулюватимуть зменшення кількості утворюваних відходів. Наприклад, податок чи заборону на виробництво поліетиленових пакетиків, пластикових одноразових ємностей та посуду, надавати преференції для виробників екологічно чистого упакування для споживчих товарів, або – фінансову підтримку інноваційним розробкам в сфері дизайну продукції, упакування тощо.
Бізнес, громади та громадяни
Проте, не чекаючи рішучих дій з боку держави, громадяни та бізнес можуть самі вживати заходів з метою економії ресурсів, повторного використання речей, зменшення обсягів споживання тощо. Наприклад, територіальні громади можуть активно працювати в напрямку розробки стратегій та планів запобігання утворення відходів, залучати екологічно свідомий бізнес до роботи в цьому напрямку.
А допоки бізнес не почне над цим задумуватися, людський вибір продуктів та послуг залежатиме лише від екологічної свідомості споживачів. Зокрема, вони можуть віддавати перевагу продуктам у скляній та іншій тарі, яка підлягає переробці чи повторному використанню, не брати одноразові поліетиленові пакети на будь-які товари, а використовувати паперові пакети, екосумки, купувати батарейки, які можна перезарядити, у разі оновлення техніки віддавати свою людям, які того потребують, тощо.
Отже, про успішне запобігання утворення відходів, варто дбати всім разом: від конкретної людини до чиновника у столиці та директора заводу. Всім українцям вже зараз потрібно зробити цей перший крок і почати на своєму рівні управляти відходами з першої сходинки, щоб Україні ставала чистішою, а ми –здоровішими.
Наші контакти:
Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ
+380 32 225 76 82
office@epl.org.ua
