Упродовж 21-22 травня 2024 року ЕПЛ організувала наукову експедицію з дослідження відновлення рослинного покриву на землях колишнього Каховського водосховища у північній його частині.
Академік Яків Петрович Дідух під час польових досліджень наслідків підриву Каховської ГЕС в Національному заповіднику “Хортиця”
В експедиції взяли участь науковці з Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України – академік НАН України, д.б.н. Яків Дідух та провідний науковий співробітник, Анна Куземко, з Херсонського державного університету – чл-кор. НАН України, професор, Олександр Ходосовцев та проф., зав кафедри ботаніки Іван Мойсієнко, аспірантка Надія Скобель, з Благодійної організації «Екологія – Право – Людина» – директор Олена Кравченко та еколог Катерина Полянська, з Львівського Національного університету імені Івана Франка – Любов Борсукевич, з Запорізького обласного центру туризму – Олега Шелегеда та Національного заповідника «Хортиця» – Михайло Муленко.
Учасники експедиції оглядають плавні Великого Лугу на території Національного заповідника “Хортиця”
Значимість цієї поїздки полягали в тому, що порівняно з минулорічними дослідженнями у південно-західній частині колишнього водосховища науковці мали змогу обстежити ділянки піщаних відкладів та зафіксувати особливості проходження на них початкових стадій розвитку рослинності. Також уперше було обстежено ділянки лівого берега водосховища. Так, біля с. Малокатеринівський науковці були вражені масштабністю верболозів, які займали усе дно колишнього водосховища аж до обрію. Середня висота особин верби становила близько 3 м із максимально зафіксованою висотою 4.7 м. Зарості мали значну щільність – в середньому близько 10 екз. на 1 м2. Окремі екземпляри верб досягали висоти понад 4 м.
Професор Херсонського державного університету Іван Іванович Мойсієнко під час експедиції ЕПЛ з вивчення наслідків підриву Каховської ГЕС. Закладання плоту на території Національного заповідника “Хортиця”
Стрімкий ріст молодих верб, який вражав ще минулого року, продовжується і лише за 2 місяці вегетаційного сезону 2024 року висота рослин збільшилася приблизно на 30%. Не зважаючи на високу щільність вербових заростей в них почав формуватися трав’яний ярус. На закладених науковцями облікових ділянках зареєстровано біля 20 видів рослин, серед яких поки що переважають однорічники. А також було виявлено кілька види мохоподібних, що свідчить про формування структури лісових екосистем. Відмічено практичну відсутність чужорідних видів рослин на ділянках, зайнятих заростями верби.
Зарості очерету та верби на місці пересохлого озера Качаче на території Національного заповідника “Хортиця”
Окрім вже відомих фактів формування вербових заростей, було зафіксовано початкові стадії утворення деревостанів з переважанням тополі чорної на піщаних ділянках на узбережжі острова Хортиця, а також вздовж природного русла Дніпра в околицях с. Канівське. Зарості тополі, порівняно з вербовими, мають меншу висоту, в середньому близько 1.5 м, з максимально заміряною 1.97 м і щільністю 10-12 ос. на 1 м2
На окремих ділянках з піщаними відкладами зафіксовано доволі значну участь в угрупованнях чужорідних видів деревних рослин – аморфи кущової та клену американського із поодинокими екземплярами гледичії триколючкової , каркасу західного, робінії несправжньоакації тощо, що свідчить про потенційну загрозу фітоінвазій для цих територій.
Закладання геоботанічного плоту на території висохлого озера Качаче в Національному заповіднику “Хортиця”
На мулистих ділянках пересихаючих відрізаних водойм острова Хортиця зафіксовано відмирання водної рослинності, зокрема угруповань з участю глечиків жовтих, які подекуди ще продовжують вегетувати і навіть квітувати завдяки запасам поживних речовин і вологи, накопичених у потужних кореневищах. Їм на зміну приходять рослини, характерні для болотних і лучних екосистем.
Робота експедиції ЕПЛ з вивчення наслідків підриву Каховської ГЕС на дні колишнього водосховища на території Запорізької області.
На обстежених ділянках було відібрано зразки деревних рослин, зокрема верби і тополі для оцінки їх біомаси з метою подальшого прогнозування формування рослинного покриву, їх енергетичного потенціалу та ресурсної значущості.
Академік Яків Петрович Дідух на “дні” колишнього Каховського водосховища в Запорізькій області та зарості верби 4,5 метри заввишки
Результати спостережень за формуванням рослинного покриву на дні колишнього водосховища та вздовж відновленого природного русла Дніпра свідчать про формування на значних площах угруповань вербово-тополевих лісів, які охороняються на загальноєвропейському рівні, оскільки вони занесені до Резолюції 4 Бернської конвенції і є основою формування Смарагдової мережі Європи.
Процеси відродження Великого Лугу на дні колишнього Каховського
водосховища, Запорізька область
Слід відзначити, що Стратегія збереження біорізноманіття ЄС до 2030 року, а також нещодавно прийнятий Закон ЄС про відновлення природи передбачає повернення у природні русла 25 тис. км річок, у тому числі ліквідацію ставків та водосховищ на них. Зазвичай цей процес відбувається контрольовано і поступово.
Вивчення формування молодого вербового лісу
Натомість Каховська трагедія призвела до ліквідації величезного водосховища катастрофічним шляхом, що мало наслідком соціальну та гуманітарну катастрофу, а також безпрецедентні економічні втрати. Разом з тим, це створило передумови для відновлення природи у таких масштабах, які, очевидно, не мають аналогів у світі. Отримані науковцями дані створюють підґрунтя для подальших моніторингових досліджень, дають цінну інформацію для прогнозування подальших сценаріїв розвитку подій, і мають враховуватися при прийнятті рішень про майбутню долю цих земель.
Представниці ЕПЛ Олена Кравченко та Катерина Полянська і молодий вербовий ліс
Учасники експедиції висловлюють щиру вдячність дирекції Національного заповідника «Хортиця» за сприяння у проведенні досліджень, а також особисто науковому співробітнику заповідника Михайлу Муленку за запрошення та всебічну допомогу в організації експедиції.
______________________________
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
