На хвилі суспільного резонансу щодо незаконних рубок в українських лісах керівництво Держлісагентства (а у випадку рубок у національних парках – керівництво Мінприроди) завжди апелює до повної законності усіх заходів, підтверджуючи це великою кількістю документів. У більшості ситуацій з юридичної точки зору – це дійсно так.
Однак залишається ще одне важливе питання – доцільність проведення рубок. Особливо це стосується найбільш резонансних рубок в межах територій природно-заповідного фонду. Одним із документів, які готуються під час процедури отримання дозволів, є наукове обгрунтування доцільності проведення тих чи інших рубок. Такі обгрунтування теоретично повинні мати науковий характер, обумовлений залученням до їх розробки наукових установ. Однак аналіз декількох таких документів, проведений ЕПЛ, показує, що «наукові обґрунтування» часто є такими лише номінально і фактично обґрунтовують господарську діяльність в межах заповідних територій.
ЕПЛ проаналізувало три різних обґрунтування на проведення санітарних рубок в об’єктах ПЗФ – Національних природних парках «Синевир» (2018 рік), «Вижницький» (2017 рік) та загальнозоологічному заказнику місцевого значення «Зубр» (2017 рік). Останній входить до складу НПП «Цуманська Пуща». З усіма документами можна ознайомитися за посиланням.
Загальнозоологічний заказник місцевого значення “Зубр”, Волинь
Найбільш «науковий» характер має обґрунтування рубок в заказнику «Зубр». Науковість забезпечена солідним авторським колективом – аж троє кандидатів наук, доцентів Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Щоправда, один із них в свій час займав посаду заступника голови Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Обґрунтування розроблялося для проведення санітарних рубок на ділянках, де відбувся інтенсивний вітровал, а також на ділянках зі значним всиханням соснових деревостанів. Варто відмітити, що окремі ділянки, на яких обґрунтовувалося проведення рубок – це не штучні монокультури сосни, а природні листяні ліси, в тому числі і заболочені.
Фрагмент із обґрунтування рубок в заказнику «Зубр»
Перша частина обґрунтування носить назву «Аналіз останніх досліджень та публікацій» і одразу викликає чимало питань. Зокрема, посил цього розділу – це пропагування активного втручання в екосистеми заповідних об’єктів. При цьому основна аргументація базується на прикладах незаповідних українських хвойних лісів, де в останні роки спостерігається значне всихання насаджень. Основний акцент зроблено на комахах-шкідниках, популяції яких значно збільшилися в хвойних лісах Полісся. Але тут варто пам’ятати таке: термін «шкідник» за визначенням стосується організмів, що чинять шкоду людині або її господарству. Якщо відкинути усі економічні зиски, то у природі жодних «шкідників» немає. Короїди, як і інші види, що заселяють дерева, є важливими компонентами лісових екосистем. У контексті заповідних територій використання терміну «шкідник» є звичайною маніпуляцією і нерозумінням мети заповідання як такої. Можливо, боротьбу зі шкідниками і можна вважати необхідною в господарських лісах, однак екстраполювати такі висновки на природно-заповідні території без додаткової аргументації абсолютно недопустимо. Більше того, висновок даного розділу про необхідність активного втручання (що дійсно має місце в багатьох західних об’єктах ПЗФ) аж ніяк не свідчить про необхідність проведення власне санітарних рубок – що, знову таки, є маніпуляцією зі сторони розробників обґрунтування.
Але найцікавіше далі. Найбільш показовою є частина, присвячена обґрунтуванню необхідності проведення санітарних рубок на ділянках, де відбувся вітровал. Нагадаємо, мова йде про заказник «Зубр», де, власне, і охороняється даний вид. Розробники обґрунтування стверджують, що «зубр – це звір прерій», тому він «інстинктивно уникає хащів і захаращень (де можуть маскуватись хижаки) і полюбляє відкриті простори». Відповідно, робиться висновок про недопустимість «захаращення» лісу і необхідність проведення санітарних рубок. При цьому три кандидати наук посилаються на… розділ «Цікаве» сайту «Острів знань» та статтю «Стежками зубра», опубліковану на сайті «Український лісовий портал». Абсурдність таких висновків, навіть якщо не брати до уваги «звіра прерій», очевидна. Вітровал є природнім процесом, що завжди відбувався в лісах Європи. Як це не дивно, науковці не вважають вітровали причиною вимирання зубрів. Навіть навпаки, дослідження, проведені в Біловезькій Пущі, демонструють, що залежно від сезону та інших факторів, зубри вибирають для відпочинку абсолютно різні лісові ділянки, в тому числі більш густі та зі складною просторовою структурою (https://doi.org/10.1016/j.mambio.2013.06.002). Автор особисто бачив зубрів в одному з резерватів Біловезької Пущі (де не проводиться жодних рубок), а також виїдені зубрами лісові галявини. Тобто, для існування зубрам необхідна мозаїчна структура лісів, яка, власне, і утворюється, зокрема і завдяки вітровалам.
Іншим аргументом за проведення санітарної рубки є можливість розмноження шкідників у пошкоджених вітровалом деревах. Проте розробники знову забувають, що термін «шкідник» можна застосовувати не всюди, в черговий раз демонструючи нерозуміння ідеї створення природоохоронних територій.
Наступна частина присвячена всиханню соснових насаджень. У цій частині присутній детальний опис процесів пошкодження деревини короїдами та іншими комахами-ксилофагами. При цьому вдавана «науковість» постійно нівелюється неточною та неправдивою інформацією. Зокрема, короїди декілька разів класифікуються як «родина», хоча за сучасною класифікацією мають статус «підродини». До короїдів відносять синю соснову златку, яка є представником абсолютно іншої родини. Знову постійно фігурує термін «шкідник», а також зустрічаємо наступне: «вищезгадані гриби призводять до посиніння деревини та відповідно, втрати технічної якості лісопродукції». Нагадаємо, що мова йде про заказник, де не може бути ніякої лісопродукції за визначенням.
Але найбільш цікавими є висновки. Перелічуючи можливі методи боротьби зі шкідниками, автори апелюють до ефективності суцільних санітарних рубок та зазначають, що «вибіркові санітарні рубання здебільшого не дають належного ефекту, а в багатьох випадках вони «провокують подальше поширення патогенів». В той же час, суцільні рубки в заказниках заборонені, тому автори роблять висновок: «доцільне проведення вибіркових санітарних рубок задля зупинення поширення шкідників»! Тобто фактично обґрунтовують захід який, за їхніми ж висновкам, не дасть відповідного ефекту!
У підсумку маємо обґрунтування, яке абсолютно позбавлене причинно-наслідкових зв’язків, не кажучи вже про ґрунтовний аналіз наукових джерел (з 27 джерел лише одне (!) є англомовним). Стан насаджень, що його описано в обґрунтуванні, дає змогу говорити про те, що дані дерева вже були заселені комахами-ксилофагами. Тобто, проведення вибіркової рубки цих дерев не дасть ЖОДНОГО ефекту у боротьбі з такими комахами, більше того – економічно буде майже невигідним. Це значить, що три (!) кандидати наук рекомендують у звіті, який є абсолютно ненауковим, проведення заходів, про які заздалегідь (!) відомо, що вони є неефективними. При цьому демонструється абсолютне нерозуміння різниці між природоохоронними територіями та господарськими лісами, а вплив від проведення заходів на зубрів, задля яких і створювався заказник, подається в перекрученому і неправдивому вигляді, з посиланнями на абсурдні з наукової точки зору джерела.
Окремо зауважимо, що цей же колектив авторів пише обґрунтування на проведення рубок майже по всіх заповідних об’єктах Волинської області – в тому числі і по старовікових дібровах «Цуманської Пущі».
Так повинен виглядати заповідний дубовий ліс, на думку науковців СНУ імені Лесі Українки, НПП «Цуманська Пуща»
Національний природний парк «Синевир», Закарпаття
Обґрунтування на проведення вибіркових санітарних рубок в НПП «Синевир» демонструє абсолютно інший тип обґрунтувань, розроблених “для галочки”. Тобто, якщо у випадку із заказником «Зубр» має місце «замилювання» очей хибними аргументами, то представники «Синевиру» навіть не вважають за потрібне щось обґрунтовувати.
У 2018 році НПП “Синевир” збирається проводити вибіркові санітарні рубки в лісах у межах парку, при чому велика кількість ділянок, відведених в рубку, представлена деревостанами значного віку – 120 років і більше. Усе обґрунтування рубок вміщається в одну сторінку, де жодних аргументів немає. Представники парку зазначають, що ділянки лісу старше 120 років пошкоджені шкідниками, деградовані та «не здатні відновитися природним шляхом до стану пралісових екосистем». На підтвердження цієї тези приводиться висновок WWF в Україні про невідповідність ділянок, відведених у рубку, критеріям пралісів, квазі-пралісів та природних лісів. Це є ще одним прикладом маніпуляції та підміни понять. Той факт, що дані ділянки не були визначені WWF в Україні як пралісові, абсолютно не дає змоги стверджувати, що через десятки років такі ліси не зможуть відновити свій природний стан (звісно, за умови невтручання людини).
Наукове обґрунтування рубок в НПП «Синевир»
Відповідно, НПП має намір допомогти пошкодженим лісам за допомогою… вибіркових санітарних рубок. Знову забуваючи про те, що в дикій природі жодних шкідників немає. При цьому, хоча в обґрунтуванні написано, що «рубки відведені тільки в хвойних насадженнях, ушкоджених хворобами та шкідниками лісу, а також вітровальні та буреломні дерева» – аналіз планів рубок показує, що відведені й інші ділянки.
Якщо у випадку із заказником «Зубр» обґрунтування розроблялося людьми, далекими від охорони природи, то в даному випадку мова йде про власне природоохоронну установу, яка аргументує проведення таких рубок. Назвати цей документ обґрунтуванням дуже складно. Він не містить жодної аргументації, результатів досліджень чи переліку підтверджуючих джерел, що не заважає йому бути погодженим географічним та біологічним факультетами Ужгородського національного університету.
Звісно, враховуючи критичну залежність низки населених пунктів від деревини з НПП «Синевир», від рубок в цьому НПП відмовитись неможливо. Але можливо проводити їх згідно із сучасними європейськими та американськими підходами – зокрема, шляхом переформування штучних насаджень, відновленням корінних деревостанів тощо.
Національний природний парк «Вижницький», Буковина
Як і у випадку заказника “Зубр”, обґрунтування проведення санітарних рубок в межах НПП “Вижницький” розроблялося представниками вищого навчального закладу – Чернівецьким національним університетом ім. Юрія Федьковича. І знову бачимо, що обґрунтуванням назвати даний документ дуже важко. Зокрема, його значна частина є переліком нормативно-правових актів і процедур, що мають відношення до проведення санітарних рубок. Складається враження, що розробники обґрунтування намагаються компенсувати відсутність аргументації якнайбільшим списком постанов та законів, що регулюють проведення рубок.
Власне ж обґрунтування, як і у попередніх прикладах, є нелогічним і не підкріплюється жодними посиланнями на джерела. Зокрема, зустрічаємо наступне: “Насадження, які всихають – це ділянки за участю смереки … , пошкоджені кореневою губкою. При проведенні вибіркових санітарних рубок повністю не вилучаються кандидати в сухостій … , які в натурі важко діагностуються, тому всихання смереки продовжується.” І далі: “Проведення … заходів … сприятиме відновленню порушених лісових екосистем і формуванню деревостанів за складом і структурою наближених до природних”. Ось і все – жодних посилань, тільки оціночні твердження та очевидне протиріччя між неефективністю вибіркових рубок і висновком. Як і в попередніх прикладах, повністю ігнорується важливість мертвої деревини, що буде вилучена внаслідок проведення рубок.
У той же час, значна кількість ділянок, відведених в рубку, це природні букові чи буково-ялицеві ліси, де не відбувається масове всихання, на відміну від хвойних монокультур.
Перелік заходів із поліпшення санітарного стану в НПП «Вижницький» за 2017 рік
Також ЧНУ ім. Юрія Федьковича обґрунтовує необхідність проведення ландшафтних рубок у розмірі 2524 кубометрів (які, в теорії, повинні проводитися з метою формування краєвидів, оглядових майданчиків тощо). Проте не наводить жодного аргументу, чому ці рубки повинні проводитись саме на тих ділянках, які пропонує адміністрація парку.
Висновки?
Українське законодавство, теоретично, містить непогану процедуру визначення доцільності проведення тих чи інших рубок в природно-заповідному фонді. Такі рубки часто можуть бути доцільними – наприклад, коли мова йде про переформування штучних лісів, забезпечення деревиною місцевого населення, боротьбу з інвазійними видами, відновлення корінних деревостанів тощо. Проте, в реальності, більшість обґрунтувань носить формальний характер і фактично «освячують» все те, що запропонував зрубати лісокористувач. При цьому демонструється неознайомленість із сучасними західними підходами до управління заповідними лісами. Тому і обґрунтовують санітарні рубки не тільки в штучних нестійких хвойних лісах, а й в природних стійких листяних лісах. І якщо у випадку НПП «Синевир» рубки дійсно необхідні з метою забезпечення дровами місцевого населення, то у випадку заказника «Зубр» та НПП «Вижницький» мова йде суто про комерційну лісозаготівлю в межах ПЗФ.
І допоки до процесів прийняття рішень та підготовки наукових обґрунтувань не будуть залучені компетентні незалежні професійні біологи та екологи, доти і буде існувати загроза знищення заповідних лісів.
За додатковою інформацією звертайтеся до:
Тєстов Петро, аналітик ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
