Кабінет Міністрів України прийняв нову редакцію Постанови «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», якою збільшив розміри в середньому у 25-30 разів.
Детальне роз’яснення цих змін та чому вони були прийняті, наведено в новині на сайті Міндовкілля.
ЕПЛ, в цілому, підтримує таке збільшення розмірів збитків за порушення законодавства про ПЗФ, адже браконьєри мають отримувати відчутне покарання, щоб у них не було бажання до повторного вчинення подібних правопорушень. Попередні розміри збитків були в багатьох випадках «смішними» і могли бути повністю компенсовані прибутками від незаконної діяльності в межах об’єкта ПЗФ. Так, за вбивство зайця штраф складав 938 гривень, збільшився до 25 тисяч, оленя – до 305 тисяч, за знищення чи пошкодження 1 кущика півонії розмір збитків складав лише 61 гривню, а зараз він збільшився до 1691 гривні.
Водночас, вкрай важливо, щоб посилення відповідальності відбувалось паралельно із реформою системи екологічного контролю – підвищенням оперативності роботи як екоінспеторів, так і працівників служб охорони природно-заповідного фонду, разом із посиленням їхніх повноважень та відповідальності за дотримання професійного законодавства під час патрулювання.
Адже, можна скільки завгодно підвищувати збитки і штрафи, але без належного притягнення до відповідальності браконьєрів, таке рішення жодним чином не сприятиме охороні природи. Навіть навпаки, збитки за зафіксовані Держекоінспекцією незаконні рубки в межах установ природно-заповідного фонду, по яких не було встановлено реальних правопорушників, часто стягуються із самих установ ПЗФ. Навіть, якщо немає жодних доказів провини працівників цієї установи. І кошти, які мали б піти на здійснення природоохоронних заходів, просто безглуздо втрачаються.
Тільки шляхом комплексних дій можна досягнути реальних успіхів щодо посилення відповідальності за злочини проти природи та попередити подібні злочини у майбутньому.
Команда ЕПЛ.
