Постановою Кабінету Міністрів України від 13. 03. 2013 року № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» ліквідовані територіальні управління ОНПС. З метою забезпечення передачі повноважень від територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям в місцевих держадміністраціях створили структурні підрозділи екології та природних ресурсів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15. 03. 2013 року № 338«Прозбільшення граничної чисельності працівників обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій» та Постанови Кабінету Міністрів України від 18. 04. 2012 № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій».
На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні», розпорядженнями голів обласних державних адміністрацій у всій областях України створено відповідні структурні підрозділи, проте в різних областях ці підрозділи називаються по-різному. Наприклад, в більшості областей створені департаменти екології та природних ресурсів при облдержадміністраціях, Чернівецькій ОДА створений департамент екологіїта туризму, при Волинській та Миколаївській – Управління екології та природних ресурсів. Втім, слідуючи законам логіки, варто було б на державному рівні закріпити єдину назву новостворених підрозділів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 887 від 26 вересня 2012 р. затверджене Типове положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації. Згідно з цим нормативно-правовим актом, структурний підрозділ місцевої держадміністрації утворюється головою місцевої держадміністрації, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань. Структурний підрозділ підпорядковується голові місцевої держадміністрації, а також підзвітний і підконтрольний відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади. Структурний підрозділ очолює керівник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою місцевої держадміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади в установленому законодавством порядку[1].
У Типовому положенні про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації прописані основні завдання, права та обов’язки структурного підрозділу, повноваження його керівника. Та все ж доцільно було б впровадить уніфіковану форму положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації, особливо новоствореного підрозділу екології та природних ресурсів, що сприятиме чіткому визначенню та подальшому ефективному виконанню ними своїх повноважень, оскільки вже на практиці виникають неоднозначні ситуації. Наприклад, більшість структурних підрозділів включають в себе два управління і чотири відділи. Проте ці управління і відділи називаються по – різному. Наприклад, Управління дозволів, природоохоронних програм, моніторингу та комунікацій, Управління земельних ресурсів та природокористування, Управління екологічної безпеки та дозвільної системи, Управління регулювання природними ресурсами та екомережі, Відділ дозволів та природоохоронних програм, Відділ економіки природокористування, моніторингу та зв’язків з громадськістю, Віддія заповідної справи та біоресурсів, Відділ регулювання водних ресурсів, атмосферного повітря та відходів, Відділ надрокористування та земельних ресурсів, тощо.
Аналізуючи інформацію на сайтах новостворених структурних підрозділів екології та природних ресурсів, можемо зробити такі висновки: лише на семи сайтах здійснюється всебічне розміщення інформації, на тринадцяти – розміщені лише накази про створення відповідних підрозділів та їхні положення, на трьох сайтах створений відповідний розділ без жодного наповнення, а найцікавіша ситуація прослідковується на сайті Луганської облдержадміністрації: пройшовши за посилання із назвою «Департамент екології та природних ресурсів» потрапляємо на сайт вже ліквідованого Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Луганській області[2].
Варто звернути увагу і на зміст положень про структурні підрозділи облдержадміністрацій у різних областях. Аналізуючи їх, можемо прослідкувати неоднозначність та неодностайність державної політики у даній сфері.
По-перше, в кожному положенні по-різному вказується на правовий зв’язок новоствореного підрозділу із вже ліквідованим Державним управління охорони навколишнього природного середовища. У п. 3 Положення про Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації від 21 травня 2013 року № 271/0/5-1 вказано, що Департамент за своїми функціональними обов’язками є наближеним до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області[3]. Змістовне навантаження терміну «наближений» не розкривається. У п. 2 Положення про Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації від20.05.2013 № 218-од зазначено, що Департамент є правонаступником прав і обов’язків Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області[4]. Мінприроди у своїй відповіді на інформаційний запит ЕПЛ від 24. 07. 2013 року № 7033/06-1/13 чітко зазначило, що структурні підрозділи обласних державних адміністрацій не визначаються як правонаступники державних управлінь охорони навколишнього природного середовища, а тому всі новостворені структурні підрозділи екології та природних ресурсів зобов’язані привести свої положення у відповідність один одному та чітко сформованій позиції держави.
По-друге, відповідно до п.3 Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, до основних завдань Управління належало забезпечення реалізації державної політики у сферах поводження з небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, геологічного вивчення надр, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами України і особами без громадянства, іноземними юридичними й фізичними особами на відповідній території, додержанням екологічних вимог у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності митниць призначення та відправленн[5]. Дані повноваження відсутні в положеннях новостворених підрозділів. Окрім того, в положеннях відсутні такі повноваження ліквідованих управлінь, як участь у роботі державних комісій з приймання в експлуатацію об’єктів виробничого, житлово-комунального призначення та житлових масивів; прийняття в межах своєї компетенції рішення про обмеження чи тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств і об’єктів усіх форм власності, якщо їх експлуатація (будівництво, реконструкція, розширення) здійснюється з порушенням норм і правил екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів (ліцензій) на використання природних ресурсів відповідно до Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 29.10.92 № 2751-XII; подання пропозиції про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні норм та вимог екологічної безпеки, у тому числі радіаційної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів; застосування у випадках, передбачених законодавством, економічних санкції до підприємств, установ та організацій за порушення вимог законодавства, подання позовів про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення, складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення[6].
Втім, незважаючи на певні прогалини, у повноваження новостворених підрозділів з’явилися повноваження, якими досі не володіли ліквідовані управління. Наприклад, відповідно до п. 5.3. Положення про Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, одним із завдань Департаменту є проведення державної інвестиційної та інноваційної політики, розроблення та виконання регіональних інноваційно-інвестиційних та інших програм і проектів розвитку природокористування, охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до п. 6.3 даного Положення, Департамент забезпечує в межах своїх повноважень захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб[7].
Таким чином, підсумовуючи наведене вище, можемо констатувати, що реформування системи органів охорони навколишнього природного середовища на місцях не відбулося належним чином, оскільки відсутня нормативно – правова база та чітко визначена політика держави у цьому напрямку. Створення структурні підрозділів екології та природних ресурсів в різних областях з різними назвами, відсутність уніфікованого положення про структурні підрозділів екології та природних ресурсів, невідповідність положень цих підрозділів один одному, свідчить про відсутність однозначної політики держави у даній сфері. Про конкретні результати роботи новостворених підрозділів судити ще зарано. Їхня діяльність буде детально проаналізована і висвітлена в майбутньому на нашому сайті.
Нові повноваження , обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, яких не мали управління ОНПС
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»
| Стаття закону до внесення змін | Стаття закону після змін, необхідних для впровадження адміністративної реформи |
| П. «д» ст. 19 – ліміти використання природних ресурсів, за винятком ресурсів загальнодержавного значення, ліміти скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, за винятком скидів, що призводять до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення або навколишнього природного середовища за межами території цієї Ради, та ліміти на утворення і розміщення відходів затверджуються за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. | П. «д» ст. 19 – ліміти використання природних ресурсів, за винятком ресурсів загальнодержавного значення, ліміти скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, за винятком скидів, що призводять до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення або навколишнього природного середовища за межами території цієї Ради, та ліміти на утворення і розміщення відходів затверджуються за поданням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим – органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. |
| Ч.4 ст. 66 – у разі аварії, що спричинила забруднення навколишнього природного середовища, підприємства, установи, організації зобов’язані негайно приступити до ліквідації її наслідків. Одночасно посадові особи або власники підприємств, керівники установ і організацій зобов’язані повідомляти про аварію і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, органам охорони здоров’я, спеціально уповноваженим державним органам управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів” | Ч.4 ст. 66 – у разі аварії, що спричинила забруднення навколишнього природного середовища, підприємства, установи, організації зобов’язані негайно приступити до ліквідації її наслідків. Одночасно посадові особи або власники підприємств, керівники установ і організацій зобов’язані повідомляти про аварію і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, органам охорони здоров’я, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, відповідній обласній, Київській, Севастопольській міській державній адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим – органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища”; |
Закон України «Про екологічну експертизу»
| Стаття закону до внесення змін | Стаття закону після змін, необхідних для впровадження адміністративної реформи |
| Ч. 1 ст. 37 – державна екологічна експертиза проводиться шляхом: 1) аналізу і оцінки об’єктів екологічної експертизи – групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів чи спеціалізованих установ і організацій органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. | Ч. 1 ст. 37 – державна екологічна експертиза проводиться шляхом: 1) аналізу і оцінки об’єктів екологічної експертизи – групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів чи спеціалізованих установ і організацій обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим – органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. |
Закон України «Про атмосферне повітря»
| Стаття закону до внесення змін | Стаття закону після змін, необхідних для впровадження адміністративної реформи |
| П. «в» ст. 11 – викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається суб’єкту господарювання територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я. | П. «в» ст. 11 – викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається суб’єкту господарювання об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Якщо об’єкт належить до першої групи, то дозвіл видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп”. |
| Ч. 10 ст.11 – якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об’єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я. | Ч. 10 ст.11 – якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об’єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення”. |
| Ст.14 – викиди забруднюючих речовин, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, допускаються у виняткових випадках лише з дозволу, виданого суб’єкту господарювання з дозволу територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря. | Ст.14 – викиди забруднюючих речовин, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, допускаються у виняткових випадках лише з дозволу, виданого суб’єкту господарювання об’єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а до другої або третьої групи, – обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення”; |
Закон України «Про відходи»
| Стаття закону до внесення змін | Стаття закону після змін, необхідних для впровадження адміністративної реформи |
| Ч. 10 ст. 12» – у разі отримання звернення (повідомлення) комісія зобов’язана визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та вжити заходів для визначення власника відходів. | Ч. 10 ст. 12» – у разі отримання звернення (повідомлення) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування зобов’язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та вжити заходів для визначення власника відходів. |
Окрім повноважень, які мали територіальні управління Мінприроди у сфері поводження з відходами, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідно до новел Закону України «Про відходи», наділені ще й такими повноваженнями:
- проведення в установленому законодавством порядку державної екологічної експертизи науково-дослідних і технологічних розробок та проектно-кошторисної документації на будівництво і реконструкцію підприємств, установок, полігонів, комплексів, споруд, інших спеціально відведених місць чи об’єктів щодо дотримання вимог законодавства та нормативів під час утворення, оброблення, утилізації та видалення відходів, крім об’єктів, рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України;
- видача відповідно до закону дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами (крім небезпечних відходів);
- погодження районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям проектів лімітів на утворення та розміщення відходів (крім небезпечних відходів);
- погодження місць розміщення об’єктів поводження з відходами (крім небезпечних відходів).
Повноваження, які перейшли від Мінприроди до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
Кодекс України про надра
| Стаття закону до внесення змін | Стаття закону після змін, необхідних для впровадження адміністративної реформи |
| Ст. 21 – надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища після попереднього погодження з Міністерства охорони здоров’я України на місцях” України | Ст. 21 – надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями після попереднього погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. |
[1] Постанова Кабінету Міністрів України № 887 від 26 вересня 2012 р. « Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації».
[2][Електронний ресурс].
[3] Положення про Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації № 271/0/5-1 від 21 травня 2013 року № 271/0/5-1.
[4] Положення про Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації №218-од від 20.05.2013 №218-од.
[5]Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України N 285 від 16.06.2006 року.
[6] Там само.
[7] Положення про Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації № 271/0/5-1 від 21 травня 2013 року № 271/0/5-1.
